Чесний Хрест — Вікіпедія

село Чесний Хрест
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Тер. громада Зимнівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07020050280079370
Облікова картка Чесний Хрест 
Основні дані
Засноване 1452
Населення 221
Площа 0,548 км²
Густота населення 403,28 осіб/км²
Поштовий індекс 44753
Телефонний код +380 3342
Географічні дані
Географічні координати 50°44′50″ пн. ш. 24°24′19″ сх. д. / 50.74722° пн. ш. 24.40528° сх. д. / 50.74722; 24.40528
Середня висота
над рівнем моря 		204 м
Водойми річка Луга
Відстань до
обласного центру 		72 км
Відстань до
районного центру 		14 км
Відстань до
центру громади/сільради 		2 км
Відстань до
залізничної станції 		7 км
Місцева влада
Адреса ради Волинська обл., Володимир-Волинський р-н, с. Зимне, вул. Монастирська, буд. 27
Карта
Чесний Хрест. Карта розташування: Україна
Чесний Хрест
Чесний Хрест
Чесний Хрест. Карта розташування: Волинська область
Чесний Хрест
Чесний Хрест
Мапа
Мапа

CMNS: Чесний Хрест у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чесний Хрест (значення).

Че́сний Хрест (до 2004 року — Світанок[1]) — село в Україні, в Зимнівській сільській територіальній громаді Володимирського району Волинської області.

Загальні дані

[ред. | ред. код]

Населення становить 221 особу. Кількість дворів (квартир) — 70.

В селі функціонує Свято-Воздвиженська православна церква. Кількість прихожан — 175 осіб. Працює клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, 20 телефонних номерів, торговельний заклад. Проводить господарську діяльність фермерське господарство, спеціалізація — рослинництво.

Забезпечений прийом мовлення таких телеканалів: УТ-1, 1+1, Інтер, СТБ, Обласне телебачення, АТМ «Володимир», Новий, ТРК «Україна», 5 канал, НТН, Мегаспорт, ICTV, Тоніс, TVP, Polsat.

Село газифіковане. Дорога з твердим покриттям в незадовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі Луги.

Історія

[ред. | ред. код]

ЧЕСНИЙ ХРЕСТ, село, Володимирський ПОВ., Микулицька 

вол. Село положене при усті р. Свинорийки до р.

Лугу. В кінці 19 ст. було там 38 домів і 244 жителів, дерев’яна церква. З непам’ятних часів був там монастир „Чесного Животворчого Хреста”, при якому пізніше постала оселя, а згодом село прийняло назву „Чесний Хрест”. Первісний монастир знаходився серед боліт на острові в долині р. Лугу, там де тепер знати ще сухий острівець, а до 1914 р. були там сліди старого кладовища. Манастир той згадується в працях проф. М. Грушевського, в яких він подає ілюстрації старих пергаменів, де в 13-14 ст. згадується оселя Чесний Хрест. На другому березі долини р. Лугу сільце, яке зветься Чернче (М. Грушевський. Ілюстрована Історія України-Русі, 1913 p.). Яків,син Немири Войни, поранений Олександром Лодзятою, віддав жінці своїй Марії села: Стволовичі, Житані, Чесний Хрест і Буянів, з умовою аби по її смерті повернути ці села до сестринців кн. Чарторийських, дітей кн. Михайла і його сестри Марії, дочки Немири Рязановича — луцького на той час старости. В 1577 р. село було приділене до Литовського замку, який тоді належав до кн. Михайла Чарторийського і який платив від Ч.Х. від 10 дим. на волоках і 4 городників. В 1580 р. кн. Михайло Чарторийський, на той час житомирський староста і його жінка Софія Ходкевичева, заставляють село Ч.Х. за 400 кіп грошей Лазареві Іваницькому, який у 1583 р. платив від Ч.Х. з 8 дим., 2 город., З город., і 1 попа. Останній власник села Ч.Х. кн. Юрій в 1598 р. надає це село Кандибі. Пізніше село перейшло до гр. Чацьких, а від них до Журжелів. За переписом 1911 р. до великої зем. власности в Ч.Х. належало 152 десятини.

Ранньомодерний період

[ред. | ред. код]

Перша документальна згадка про село Чесний Хрест припадає на 2 березня 1452 року, коли великий князь Казимир Ягайлович надав у власність Немирі Резановичу одинадцять сіл: "Видивши мы службу намъ верную и николи не омешканую пана Немирину Резановича, а додумавши есмо съ нашими князи и паны, съ нашою верною радою, дали есмо пану Немири Резановичу и записали тыя именя: Литовижъ, Селъцо, Торговища, Червисча, Стволовичи по тому, какъ были при великомъ князю Витовти и какъ теперъ панъ Немира держалъ, а къ тому: З­ѣмно, а Бубновъ, а Чесный Крестъ, а Марковъ Ставъ, а Сернимавъе и совсимъ съ тымъ, што издавна къ тымъ именеямъ слушаетъ[2].

У 1555 р. князь Олександр Федорович Чарторийський у віновому записі своїй дружині Маґделені Деспотівні, згадав, поміж перелічених маєтностей, "манастыр Чесного Хреста", який перебував у власності роду до 1597 р., після чого разом із маєтком був проданий Юрієм Михайловичем Чарторийським Станіславу Кандибі[3][4].

1580 р. Михайло Чарторийський і його дружина Софія Юріївна Ходкевичівна, уклали контракт та передали в оренду село Лазорові Іваницькому за 400 литовських коп[5].

Станом на 1598 р. в селі було 8 димів, про що засвідчує квит волинського поборці Богуша Гораїна, даний Лазару Іваницькому: "з сεла Чεсного Хрста дымов ωсми, по грш. пол ωсма за городников двох, по грш. три за городников трох по грш. два с попа золотых два"[6].

Новітня історія

[ред. | ред. код]

У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Зимнівської сільської громади[7].

Топоніми

[ред. | ред. код]

У відповідності із геополітичними змінами та ідейними переконаннями тієї влади, під контролем якої перебувало село, його назва зазнавала мовно-сенсових трансформацій. До 1918 р. населений пункт, будучи складовою частиною польських територій, які після поділів Речі Посполитої (1772 р., 1793 р., 1795 р.) відійшли до Російської імперії, йменувався надалі як Чесний Хрест (Czestny Chrest). Ця назва використовувалася також у період існування II Речі Посполитої (1918–1939)[8][9]. Із укладенням 23 серпня 1939 р. пакту Молотова-Рібентропа, початком 1 вересня 1939 р. Другої світової війни та вторгненням, яке мало місце 17 вересня 1939 р. радянських військ до польських теренів, в контексті попередніх домовленостей між Третім Рейхом та СРСР, село відійшло до "країни-рад". Після чого, на новонабутих територіях розпочав впроваджуватися радянський лад і у цій ситуації село було перейменоване спочатку на Ворошилово, а згодом на Світанок.

Від 1 липня 2004 р., згідно постанови Верховної ради України "Про відновлення селу Світанок Володимир-Волинського району Волинської області колишнього найменування", населений пункт був перейменований на село Чесний Хрест[10].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 230 осіб, з яких 112 чоловіків та 118 жінок.[11]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 219 осіб.[12]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[13]

Мова Відсоток
українська 99,55 %
білоруська 0,45 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Постанова Верховної Ради України Про відновлення селу Світанок Володимир-Волинського району Волинської області колишнього найменування
  2. ↑ 2 березня 1452 року, Жаловаванная грамота Казимира Ягайловича Немире Резановичу на именія: Литовижь, Селцо, Тарговицу, Червисча, Стволовичи, Зимно, Бубново, Чесный Кресть, Марковь Ставь и Сернинавье. (1886). Архив Юго-Западной Россіи, ч. VII, т. I. Акты о заселеніи Юго-Западной Россіи. Кіевъ: Типографія Г. Т. Корчакь-Новицкага. с. 6—32.
  3. ↑ Довбищенко М. (2008). Волинська шляхта у релігійних рухах кінця XVI – першої половини XVII ст (Українською) . Київ: ПП Сергійчук М. І. с. 657—658.
  4. ↑ Горін С. (2007). Монастирі Західної Волині (друга половина XV – перша половина XVII століть) (Українською) . Львів: Видавництво Отців Василіян "Місіонер". с. 244—248.
  5. ↑ Chlebowskiego S., Krzywickiego J., Sulimierskiego F., Walawskiego W. (pod red.). Słownik geograficzny Królewstwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom XV (Polskie) . Warszawa: Druk "Wieku" Nowy-Swiat Nr. 61, 1900. с. 375—376.
  6. ↑ ЦДІАК, м. Київ. Ф. 28, оп. 1, спр. 31, арк. 313.
  7. ↑ Довідник об'єднаних територіальних громад Волинської області станом на 1 липня 2020 року. http://lutsk.ukrstat.gov.ua/OTG_VOL.htm (Українською) . {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  8. ↑ Parafii. Wołyń - pamiątki polskich czasów. http://www.wolhynia.pl/index.php?option=com_content&view=category&id=25&Itemid=131&limitstart=150. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  9. ↑ Mielcarek A. (opr.). Mapka powiatu. Włodziemierz. Województwo Wołyńskie.1936 r. http://free.of.pl/w/wolynskie/mapy/powiaty/wlodzimierz.html (Polskie) . {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  10. ↑ Постанова Верховної Ради України "Про відновлення селу Світанок Володимир-Волинського району Волинської області колишнього найменування" від 1 липня 2004 р. (Українською) . Архів оригіналу за 13 травня 2021.
  11. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  12. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  13. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Волинська область Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чесний_Хрест&oldid=41628726