Стіг Інге Бйорнебю — Вікіпедія

Стіг Інге Б'єрнебю
Особисті дані
Народження	11 грудня 1969(1969-12-11) (55 років)
	Ельверум[d], Гедмарк
Зріст	180 см
Громадянство	Норвегія
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
1985–1986	«Ельверум»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1987–1988 «Стреммен»  ? (?) 1989–1991 «Конгсвінгер» 62 (3) 1992 →  «Русенборг» 21 (3) 1992–2000 «Ліверпуль» 139 (2) 1994 →  «Русенборг» 8 (0) 2000 →  «Брондбю» 13 (2) 2000–2003 «Блекберн Роверз» 56 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1986 Норегія U-16 2 (0) 1988 Норегія U-17 2 (0) 1987 Норегія U-18 2 (1) 1989 Норегія U-20 3 (0) 1988–1991 Норегія U-21 9 (0) 1989 Норегія (B) 1 (0) 1989–2000 Норегія 75 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2003–2006 Норвегія (помічник) 2006–2007 «Старт» (Крістіансанн)
Звання, нагороди
Нагороди	Åpenhetsprisend (2009)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Стіг Інге Б'єрнебю у Вікісховищі

Стіг Інге Б'єрнебю (норв. Stig Inge Bjørnebye, нар. 11 грудня 1969, Ельверум) — норвезький футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Ліверпуль», а також національну збірну Норвегії. Учасник двох чемпіонатів світу та розіграшу Кубку Європи. В даний час є спортивним директором норвезького клубу «Русенборг».

Хоча батько Бйорнебю, Йо Інге, був відомим лижником і брав участь у стрибках з трампліну на Зимових Олімпійських іграх 1972 року, Стіг Інге почав серйозно займатися саме футболом, а не лижами^[1]. Він починав кар'єру в клубі «Ельверум» зі свого рідного міста, а пізніше приєднався до «Стреммена»^[2] і потім «Конгсвінгер». В останній з цих команд він став твердим гравцем основного складу і допоміг їй витий в елітний дивізіон Норвегії, де дебютував у 1991 році.

На початку 1992 року Бйорнебю перейшов в «Русенборг». За один сезон з цим клубом він став чемпіоном країни і володарем кубку^[1], причому вирішальний гол у фіналі у ворота «Ліллестрема» забив саме Бйорнебю^[3].

Його впевнена гра за клуб привернула до себе увагу Грема Сунесса, який тоді був головним тренером «Ліверпуля», куди футболіст перейшов за 600 тис. фунтів^[3], і повинен був змінити Девіда Берроуза на позиції лівого захисника. 19 грудня 1992 року він дебютував у складі «червоних» у матчі проти «Ковентрі Сіті»^[4], в якому його новий клуб був розгромлений з рахунком 5:1.

Труднощі з адаптацією норвежця до виступів у Прем'єр-лізі змусили керівництво команди відправити гравця в оренду назад в «Русенборг», де провів першу половину 1994 року^[5][6], але в сезоні 1994/95 Бйорнебю знову виступав в «Ліверпулі» і зміг пробитися в перший склад команди, яку до того часу вже очолював Рой Еванс. Він витіснив з основи Джуліана Дикса і взяв участь у фіналі Кубка ліги, яким «червоні» були сильніше «Болтона» (2:1)^[6][7]. Однак незабаром Стіг Інге отримав травму в матчі проти «Саутгемптона» і надовго вибув з ладу^[8]. Його місце в команді в цей час зайняв Стів Гаркнесс^[5].

Протягом декількох місяців Бйорнебю оправлялся від травми і в сезоні 1995/96 взяв участь лише в двох матчах команди^[6]. Але травми інших претендентів на позицію лівого фулбека дозволили йому повернутися в склад у наступному сезоні, в якому він серйозно допоміг клубу, який до останнього, нехай, як виявилося в підсумку, і безуспішно боровся за свій перший чемпіонський титул з 1990 року. На цей же час припадає і перший забитий ним м'яч за клуб — гол був забитий у ворота «Мідлсбро»^[9]. Він регулярно відзначався чудовими передачами на двох форвардів команди — Роббі Фаулера і Стена Коллімора, і за підсумками сезону разом з партнерами по «Ліверпулю» Стівом Макманаманом і Марком Райтом^[10] був включений до складу команди року^[11].

Поява в команді Стіва Стонтона і прихід на тренерський пост Жерара Ульє привели до того, що Бйорнебю став все рідше потрапляти в основний склад, однак він не хотів йти^[6][12]. Тільки зрозумівши, що йому не вдасться потіснити Стонтона і Домініка Маттео, 2000 року Стіг Інге погодився відправитися в оренду у данський «Брондбю»^[6].

Після повернення з чемпіонату Європи 2000 року Бйорнебю вирішив остаточно піти з «Ліверпуля», за 300 тисяч фунтів перейшовши в «Блекберн Роверз», де він возз'єднався з Гремом Сунессом^[13]. В перший же сезон він допоміг команді повернутися в Прем'єр-лігу, забивши по ходу кампанії свій єдиний гол за цей клуб^[14]. У 2002 році він виграв свій останній трофей, здолавши з «Блекберном» «Тоттенхем Готспур» у фіналі Кубка англійської ліги^[15]. Однак низка травм, у тому числі серйозне пошкодження ока, отримана ним на тренуванні, і травма ступні, що ледь не призвела до ампутації^[16], змусили Бйорнебю закінчити кар'єру завчасно^[17].

1986 року дебютував у складі юнацької збірної Норвегії, взяв участь у 6 іграх на юнацькому рівні, відзначившись одним забитим голом.

Протягом 1989—1991 років залучався до складу молодіжної збірної Норвегії. На молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах. 1989 року провів один матч у складі олімпійської збірної Норвегії.

31 травня 1989 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Норвегії у матчі проти Австрії (4:1)^[18]. 8 вересня 1993 року забив свій перший і єдиний гол за збірну у ворота США (1:0). Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США та чемпіонату світу 1998 року у Франції, зігравши на них сім матчів^[19].

Після чемпіонату світу 1998 року він вирішив завершити міжнародну кар'єру, але несподівано повернувся до неї на запрошення Нільса Юхана Семба, щоб взяти участь у чемпіонаті Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах^[20][21]. Він не грав у першому матчі команди на цьому турнірі (проти Іспанії), але в наступній грі (проти Югославії) на 35-й хвилині вийшов на заміну своєму партнерові по «Ліверпулю» Вегарду Геггему. Він також зіграв в останньому матчі норвежців на турнірі, який збірна провела проти Словенії^[22][23].

Останньою грою Бйорнебю за збірну став поєдинок проти Уельсу в рамках відбіркового турніру до чемпіонату світу 2002 року^[24]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 75 матчів, забивши 1 гол^[18].

Після завершення кар'єри футболіста Бйорнебю став асистентом головного тренера збірної Норвегії. У 2006 році він покинув цей пост, щоб очолити «Старт» (Крістіансанн). Незважаючи на успішний початок кар'єри клубного тренера (його навіть назвали «Найбільш перспективним тренером Норвегії» в 2006 році)^[25], у вересні 2007 року Стіг Інге був звільнений, коли «Старт» після серії поганих результатів опинився перед перспективою вильоту з Тіппеліги^[26]. Бйорнебю змінив шведський фахівець Бенні Леннартссон, але врятувати клуб від вильоту новий тренер не зумів^[27].

З 15 березня 2015 року, є новим спортивним директором норвезького «Русенборга», замість Еріка Хофтуна.^[28] Як спортивний директор «Русенборга» він має багато обов'язків, серед багатьох інших підписання нових гравців та поновлення контрактів з існуючими гравцями. Найбільш помітне підписання відбулося 6 березня 2017 року, коли Ніклас Бендтнер підписав на 3-річний контракт з норвезькою командою. Це стало найбільш помітним підписанням в історії норвезького футболу^[29].

Б'єрнебю одружений з гандболісткою Геге Фресет, з якою мають троє дітей^[1].

Сезон	Клуб	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Суперкубки			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1989	«Конгсвінгер»	1Д (ІІ)	21	2	КН	?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
1990		1Д (ІІ)	20	0	КН	4	1	-	-	-	-	-	-	24	1
1991		ЕС	21	1	КН	4	1	-	-	-	-	-	-	25	2
Усього за «Конгсвінгер»			62	3		?	?		-	-		-	-	?	?
1992	«Русенборг»	ЕС	21	3	КН	7	1	КУЄФА	2	0	-	-	-	30	4
1992–93	«Ліверпуль»	ПЛ	11	0	КА+КЛ	?	?	КВК	?	?	-	-	-	?	?
1993–94		ПЛ	9	0	КА+КЛ	?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
1994	«Русенборг»	ЕС	8	0	КН	2	0	-	-	-	-	-	-	10	0
Усього за «Русенборг»			29	3		9	1		2	0		-	-	40	4
1994–95	«Ліверпуль»	ПЛ	31	0	КА+КЛ	?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
1995–96		ПЛ	2	0	КА+КЛ	?	?	КУЄФА	?	?	-	-	-	?	?
1996–97		ПЛ	38	2	КА+КЛ	?	?	КВК	?	?	-	-	-	?	?
1997–98		ПЛ	25	0	КА+КЛ	?	?	КУЄФА	?	?	-	-	-	?	?
1998–99		ПЛ	23	0	КА+КЛ	?	?	КУЄФА	?	?	-	-	-	?	?
1999–00		ПЛ	0	0	КА+КЛ	?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
Усього за «Ліверпуль»			139	2		?	?		?	?		-	-	?	?
1999–00	«Брондбю»	СЛ	13	2	КД	?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
2000–01	«Блекберн Роверз»	1Д (ІІ)	33	1	КА+КЛ	?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
2001–02		ПЛ	23	0	КА+КЛ	?	?	-	-	-	-	-	-	?	?
2002–03		ПЛ	0	0	КА+КЛ	?	?	КУЄФА	?	?	-	-	-	?	?
Усього за «Блекберн Роверз»			56	1		?	?		?	?		-	-	?	?
Усього			?	?		?	?		?	?		-	-	?	?

 Статистика матчів і голів за збірну —  Норвегія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
31/05/1989	Осло	Норвегія	4 – 1	Австрія	товариський матч	-
23/08/1989	Осло	Норвегія	0 – 0	Греція	товариський матч	-
05/09/1989	Осло	Норвегія	1 – 1	Франція	Відбір до ЧС 1990	-
11/10/1989	Сараєво	Югославія	1 – 0	Норвегія	Відбір до ЧС 1990	-
25/10/1989	Ель-Кувейт	Кувейт	2 – 2	Норвегія	товариський матч	-
15/11/1989	Глазго	Шотландія	1 – 1	Норвегія	Відбір до ЧС 1990	-
07/02/1990	Валлетта	Мальта	1 – 1	Норвегія	товариський матч	-
22/08/1990	Ставангер	Норвегія	1 – 2	Швеція	товариський матч	-
31/10/1990	Осло	Норвегія	6 – 1	Камерун	товариський матч	-
07/11/1990	Туніс (місто)	Туніс	1 – 3	Норвегія	товариський матч	-
17/04/1991	Відень	Австрія	0 – 0	Норвегія	товариський матч	-
01/05/1991	Осло	Норвегія	3 – 0	Кіпр	Відбір до ЧЄ 1992	-
30/10/1991	Сомбатгей	Угорщина	0 – 0	Норвегія	Відбір до ЧЄ 1992	-
07/01/1992	Каїр	Єгипет	0 – 0	Норвегія	товариський матч	-
04/02/1992	Гамільтон	Бермудські Острови	3 – 1	Норвегія	товариський матч	-
29/04/1992	Орхус	Данія	1 – 0	Норвегія	товариський матч	-
13/05/1992	Осло	Норвегія	2 – 0	Фарерські острови	товариський матч	-
03/06/1992	Осло	Норвегія	0 – 0	Шотландія	товариський матч	-
26/08/1992	Осло	Норвегія	2 – 2	Швеція	товариський матч	-
23/09/1992	Осло	Норвегія	2 – 1	Нідерланди	Відбір до ЧС 1994	-
07/10/1992	Серравалле	Сан-Марино	0 – 2	Норвегія	Відбір до ЧС 1994	-
14/10/1992	Лондон	Англія	1 – 1	Норвегія	Відбір до ЧС 1994	-
02/12/1992	Гуанчжоу	КНР	2 – 1	Норвегія	товариський матч	-
30/03/1993	Доха	Катар	1 – 6	Норвегія	товариський матч	-
28/04/1993	Осло	Норвегія	3 – 1	Туреччина	Відбір до ЧС 1994	-
02/06/1993	Осло	Норвегія	2 – 0	Англія	Відбір до ЧС 1994	-
09/06/1993	Роттердам	Нідерланди	0 – 0	Норвегія	Відбір до ЧС 1994	-
08/09/1993	Осло	Норвегія	1 – 0	США	товариський матч	1
22/09/1993	Осло	Норвегія	1 – 0	Польща	Відбір до ЧС 1994	-
13/10/1993	Познань	Польща	0 – 3	Норвегія	Відбір до ЧС 1994	-
10/11/1993	Стамбул	Туреччина	2 – 1	Норвегія	Відбір до ЧС 1994	-
09/03/1994	Кардіфф	Уельс	1 – 3	Норвегія	товариський матч	-
20/04/1994	Осло	Норвегія	0 – 0	Португалія	товариський матч	-
05/06/1994	Стокгольм	Швеція	2 – 0	Норвегія	товариський матч	-
19/06/1994	Вашингтон	Норвегія	1 – 0	Мексика	ЧС 1994 - 1-й етап	-
23/06/1994	Нью-Йорк	Норвегія	0 – 1	Італія	ЧС 1994 - 1-й етап	-
28/06/1994	Нью-Йорк	Норвегія	0 – 0	Ірландія	ЧС 1994 - 1-й етап	-
07/09/1994	Осло	Норвегія	1 – 0	Білорусь	Відбір до ЧЄ 1996	-
12/09/1994	Осло	Норвегія	1 – 1	Нідерланди	Відбір до ЧЄ 1996	-
16/11/1994	Мінськ	Білорусь	0 – 4	Норвегія	Відбір до ЧЄ 1996	-
14/12/1994	Валлетта	Мальта	0 – 1	Норвегія	Відбір до ЧЄ 1996	-
29/03/1995	Люксембург	Люксембург	0 – 2	Норвегія	Відбір до ЧЄ 1996	-
11/10/1995	Осло	Норвегія	0 – 0	Англія	товариський матч	-
15/11/1995	Роттердам	Нідерланди	3 – 0	Норвегія	Відбір до ЧЄ 1996	-
07/02/1996	Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія	Іспанія	1 – 0	Норвегія	товариський матч	-
27/03/1996	Белфаст	Північна Ірландія	0 – 2	Норвегія	товариський матч	-
24/04/1996	Осло	Норвегія	0 – 0	Іспанія	товариський матч	-
02/06/1996	Осло	Норвегія	5 – 0	Азербайджан	Відбір до ЧС 1998	-
01/09/1996	Осло	Норвегія	1 – 0	Грузія	товариський матч	-
09/10/1996	Осло	Норвегія	3 – 0	Угорщина	Відбір до ЧС 1998	-
29/03/1997	Дубай (місто)	ОАЕ	1 – 4	Норвегія	товариський матч	-
30/04/1997	Осло	Норвегія	1 – 1	Фінляндія	Відбір до ЧС 1998	-
08/06/1997	Будапешт	Угорщина	1 – 1	Норвегія	Відбір до ЧС 1998	-
20/07/1997	Рейк'явік	Ісландія	0 – 1	Норвегія	товариський матч	-
20/08/1997	Гельсінкі	Фінляндія	0 – 4	Норвегія	Відбір до ЧС 1998	-
06/09/1997	Осло	Норвегія	1 – 0	Азербайджан	Відбір до ЧС 1998	-
10/09/1997	Осло	Норвегія	5 – 0	Швейцарія	Відбір до ЧС 1998	-
08/10/1997	Осло	Норвегія	0 – 0	Колумбія	товариський матч	-
25/02/1998	Марсель	Франція	3 – 3	Норвегія	товариський матч	-
22/04/1998	Копенгаген	Данія	0 – 2	Норвегія	товариський матч	-
20/05/1998	Осло	Норвегія	5 – 2	Мексика	товариський матч	-
27/05/1998	Молде	Норвегія	6 – 0	Саудівська Аравія	товариський матч	-
10/06/1998	Монпельє	Норвегія	2 – 2	Марокко	ЧС 1998 - 1-й етап	-
16/06/1998	Бордо	Норвегія	1 – 1	Шотландія	ЧС 1998 - 1-й етап	-
23/06/1998	Марсель	Норвегія	2 – 1	Бразилія	ЧС 1998 - 1-й етап	-
27/06/1998	Марсель	Норвегія	0 – 1	Італія	ЧС 1998 - 1/8 фіналу	-
19/08/1998	Осло	Норвегія	0 – 0	Румунія	товариський матч	-
06/09/1998	Осло	Норвегія	1 – 3	Латвія	Відбір до ЧЄ 2000	-
10/10/1998	Любляна	Словенія	1 – 2	Норвегія	Відбір до ЧЄ 2000	-
14/10/1998	Осло	Норвегія	2 – 2	Албанія	Відбір до ЧЄ 2000	-
03/06/2000	Осло	Норвегія	1 – 0	Італія	товариський матч	-
19/06/2000	Льєж	Югославія	1 – 0	Норвегія	ЧЄ 2000 - 1-й етап	-
21/06/2000	Арнем	Словенія	0 – 0	Норвегія	ЧЄ 2000 - 1-й етап	-
16/08/2000	Гельсінкі	Фінляндія	3 – 1	Норвегія	товариський матч	-
07/10/2000	Кардіфф	Уельс	1 – 1	Норвегія	Відбір до ЧС 2002	-
Усього		Матчів	75		Голів	1

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

• Чемпіон Норвегії (1):

«Русенборг»: 1992

• Володар Кубка Норвегії (1):

«Русенборг»: 1992

• Володар Кубка Футбольної ліги (2):

«Ліверпуль»: 1994–1995

«Блекберн Роверз»: 2001–2002

Особисті

[ред. | ред. код]

• Команда року за версією ПФА: 1997

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ ^{а б в} Stig Inge Bjørnebye (Norwegian) . NRK. Процитовано 3 лютого 2008.
2. ↑ Bjørnebye, Stig Inge на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
3. ↑ ^{а б} Stig Inge Bjørnebye. LFChistory. Процитовано 10 січня 2011.
4. ↑ Rees, Jasper (20 грудня 1992). Football: Coventry shatter Liverpool illusions. The Independent. London. Процитовано 14 січня 2011.
5. ↑ ^{а б} Matthews, Tony (2006). Who's Who of Liverpool. Edinburgh: Mainstream Publishing. с. 31. ISBN 1-84596-140-4.
6. ↑ ^{а б в г д} Stig Inge Bjørnebye. Liverpool F.C. Процитовано 10 січня 2011.
7. ↑ Moore, Glenn (3 квітня 1995). Liverpool prevail in cup final to savour. The Independent. London. Процитовано 10 січня 2011.
8. ↑ Bjrnebye's despair. The Independent. London. 7 квітня 1995. Процитовано 14 січня 2011.
9. ↑ Turnbull, Simon (18 серпня 1996). Absolutely Fabrizio for Boro. The Independent. London. Процитовано 10 січня 2011.
10. ↑ Pick of the Premiership. The Football Association. 26 квітня 2005. Процитовано 10 січня 2011.
11. ↑ «Pick of the Premiership» на сайті Футбольної Асоціації (англ.)
12. ↑ Bjornebye growls a goodbye. The People. Highbeam. 20 вересня 1998. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 10 січня 2011.(потрібна безкоштовна реєстрація) [Архівовано 2012-11-05 у Wayback Machine.]
13. ↑ Bjornebye seals Rovers deal. BBC Sport. BBC. 26 червня 2000. Процитовано 5 лютого 2008.
14. ↑ Portsmouth 2–2 Blackburn. BBC Sport. BBC. 11 листопада 2000. Процитовано 15 вересня 2009.
15. ↑ Cole strike stuns Spurs. BBC Sport. BBC. 24 лютого 2002. Процитовано 10 січня 2011.
16. ↑ «Bjornebye foot in fear» на сайті BBC (англ.)
17. ↑ «Bjornebye retires»^{[недоступне посилання з травня 2019]} на сайті 4thegame.com (англ.)
18. ↑ ^{а б} Norway – Record International Players. RSSSF. RSSSF. Архів оригіналу за 4 May 2013. Процитовано 6 лютого 2008.
19. ↑ Stig BJORNEBYE. FIFA. Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 7 лютого 2008.
20. ↑ Premiership stars in Norway squad. BBC Sport. BBC. 29 травня 2000. Процитовано 10 січня 2011.
21. ↑ Stig Inge Bjornebye. BBC Sport. BBC. 29 травня 2000. Процитовано 6 лютого 2008.
22. ↑ Norway crash out after Slovenia draw. BBC Sport. BBC. 21 червня 2000. Процитовано 10 січня 2011.
23. ↑ Norway crash out after Slovenia draw. ESPNSoccernet. ESPN. Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 7 лютого 2008.
24. ↑ Wales – Norway. FIFA. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 10 січня 2011.
25. ↑ Elster, Kristian (12 жовтня 2007). Bjørnebye best betalte trener. NRK Sport (Norwegian) . NRK. Процитовано 7 лютого 2008.
26. ↑ Rake, Jamel; K. Christiansen, Anders (5 вересня 2007). Det er mitt ansvar. Verdens Gang (Norwegian) . Процитовано 7 лютого 2008.
27. ↑ Aarre, Elvind (4 листопада 2007). Torrid finish for Start. UEFA. Процитовано 10 січня 2011.
28. ↑ Stig Inge Bjørnebye. Rosenborg (nb-NO) . Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 31 березня 2017. [Архівовано 2017-03-31 у Wayback Machine.]
29. ↑ Nicklas Bendtner seals transfer from Nottingham Forest to Rosenborg. Sky Sports (англ.). Процитовано 31 березня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]

• Стіг Інге Бйорнебю на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Стіг Інге Бйорнебю на сайті Soccerbase (англ.)

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»