Тимчик Олександр Васильович — Вікіпедія

Ф
Олександр Тимчик
Особисті дані
Повне ім'я Олександр Васильович Тимчик
Народження 20 січня 1997(1997-01-20)[1] (27 років)
  Крикливець, Крижопільський район, Вінницька область, Україна
Зріст 181 см
Вага 68 кг
Громадянство  Україна
Позиція правий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна Динамо (Київ)
Номер 24
Юнацькі клуби
2011—2013
2013—2014
Україна БРВ-ВІК
Україна «Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2014— Україна «Динамо» (Київ) 60 (4)
2017   Україна «Сталь» (Кам'янське) 15 (0)
2018—2020   Україна «Зоря» 59 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2013 Україна Україна (U-16) 4 (0)
2013—2014 Україна Україна (U-17) 12 (0)
2014—2015 Україна Україна (U-18) 9 (0)
2015–2016 Україна Україна (U-19) 7 (0)
2016–2017 Україна Україна (U-20) 1 (0)
2016–2018 Україна Україна (U-21) 2 (0)
2020– Україна Україна 20 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 25 травня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 26 червня 2024.

Олександр Васильович Тимчик (нар. 20 січня 1997, Крикливець, Крижопільський район, Вінницька область, Україна) — український футболіст, правий захисник київського «Динамо» та збірної України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився 20 січня 1997 року в селі Крикливець (Крижопільський район, Вінницька область).

У 6 років почав займатися декількома видами спорту — легкою атлетикою, волейболом та футболом. У 10 років перед хлопцем постав вибір: легка атлетика або футбол і на той момент його запросили грати на область за футбольну команду «Поділля». Тимчик погодився і став виступати на позиції центрального нападника, оскільки мав непогану швидкість. Також пробував стояти на воротах, але пішов звідти при першій можливості. Після одного з турнірів у Скадовську Тимчику подзвонили з команди БРВ-ВІК (м. Володимир-Волинський), що грала в аматорському чемпіонаті України, і запросили хлопця на перегляд. Після зборів Тимчик залишився у волинській команді. Перший час він майже не грав у складі, перша позиція в БРВ — це правий нападник, але одного разу під час гри з «Карпатами» правий захисник команди захворів і вибув на місяць, тоді тренер Руслан Ростиславович Гань довірив Тимчику це місце в складі. Він зіграв на цій позиції і після цього проводив усі ігри в складі правого захисника.

В вересні 2013 року перейшов в «Динамо» (Київ) і підписав свій перший професійний контракт. У чемпіонаті юнацьких команд U-19 дебютував 9 квітня 2014 року у матчі проти однолітків із запорізького «Металурга» (2:1), а у чемпіонаті молодіжних команд U-21 вперше зіграв 18 жовтня 2014 року у виїзному матчі проти «Говерли» (2:2). З «динамівцями» у сезоні 2015/16 виграв чемпіонати України у обох цих вікових категоріях.

26 жовтня 2016 року Тимчик дебютував за першу команду «Динамо» в матчі 1/8 фіналу Кубка України проти луганської «Зорі», відігравши увесь матч, але «привіз» пенальті у свої ворота, збивши Денніса Бонавентуре, який реалізував Рафаел Форстер. В підсумку це не завадило киянам перемогти 5:2 та пройти в наступний раунд[2], а головний тренер «синьо-білих» Сергій Ребров після гри похвалив дебютанта[3].

У липні 2017 року на правах оренди перейшов у кам'янську «Сталь»[4]. Дебютував за команду 22 липня 2017 року в матчі другого туру Прем'єр-ліги проти «Чорноморця» (1:0), вийшовши у стартовому складі і відіграв усі 90 хвилин. У грудні 2017 року Тимчик розірвав угоду зі «Сталлю» і перейшов на правах оренди до луганської «Зорі»[5].

Збірна

[ред. | ред. код]

Із 2013 року виступав за юнацькі, а з 2016 — за молодіжні збірні України різних вікових категорій.

3 вересня 2020 року дебютував у складі національної збірної України в матчі Ліги націй УЄФА проти команди Швейцарії. На 14-й хвилині поєдинку став автором гольової передачі на Андрія Ярмоленка.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Клубна статистика

[ред. | ред. код]

Станом на 25 травня 2024 року

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші кубки Всього
Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Матчі Голи
2017–18 Україна «Сталь» ПЛ 15 0 КУ 2 0 - - - - - - 17 0
Усього за «Сталь» 15 0 2 0 - - - - 17 0
2017–18 Україна «Зоря» ПЛ 8 1 КУ 0 0 - - - - - - 8 1
2018–19 ПЛ 21 1 КУ 3 0 ЛЄ 4 0 - - - 28 1
2019–20 ПЛ 30 0 КУ 1 0 ЛЄ 6 0 - - - 37 0
Усього за «Зорю» 59 2 4 0 10 0 - - 73 2
2016–17 Україна «Динамо» ПЛ 2 0 КУ 1 0 - - - - - - 3 0
2020–21 ПЛ 4 0 КУ 2 0 ЛЧ 0 0 СКУ 1 0 7 0
2021–22 ПЛ 12 1 КУ 1 0 ЛЧ 4 0 СКУ 0 0 17 1
2022–23 ПЛ 19 1 - - ЛЧ+ЛЄ 1+3 0 - - 23 1
2023–24 ПЛ 23 2 КУ 0 0 ЛК 4 0 - - 27 2
Всього в «Динамо» 60 4 4 0 12 0 1 0 77 4
Всього за кар'єру 134 6 10 0 22 0 1 0 167 6

Матчі за збірну

[ред. | ред. код]
Станом на 14 жовтня 2024
 Статистика матчів і голів за збірну — Україна Україна
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
03-09-2020 Львів Україна Україна 2 – 1 Швейцарія Швейцарія Ліга націй УЄФА 2020—2021 - груповий етап -
06-09-2020 Мадрид Іспанія Іспанія 4 – 0 Україна Україна Ліга націй УЄФА 2020—2021 - груповий етап -
31-03-2021 Київ Україна Україна 1 – 1 Казахстан Казахстан Відбір до ЧС 2022 - Вийшов на заміну на 87-ій хвилині 87'
23-05-2021 Харків Україна Україна 1 – 1 Бахрейн Бахрейн товариський матч - Замінений на 78-ій хвилині 78'
04-09-2021 Київ Україна Україна 1 – 1 Франція Франція Відбір до ЧС 2022 -
08-09-2021 Пльзень Чехія Чехія 1 – 1 Україна Україна товариський матч -
09-10-2021 Гельсінкі Фінляндія Фінляндія 1 – 2 Україна Україна Відбір до ЧС 2022 -
12-10-2021 Львів Україна Україна 1 – 1 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина Відбір до ЧС 2022 -
11-11-2021 Одеса Україна Україна 1 – 1 Болгарія Болгарія товариський матч -
16-11-2021 Зениця Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 0 – 2 Україна Україна Відбір до ЧС 2022 -
24-09-2022 Єреван Вірменія Вірменія 0 – 5 Україна Україна Ліга націй УЄФА 2022—2023 - груповий етап 1
27-09-2022 Краків Україна Україна 0 – 0 Шотландія Шотландія Ліга націй УЄФА 2022—2023 - груповий етап -
12-06-2023 Бремен Німеччина Німеччина 3 – 3 Україна Україна товариський матч -
16-06-2023 Скоп'є Північна Македонія Північна Македонія 2 – 3 Україна Україна Відбір до ЧЄ 2024 - Замінений на 46-ій хвилині 46'
20-11-2023 Леверкузен Україна Україна 0 – 0 Італія Італія Відбір до ЧЄ 2024 - Вийшов на заміну на 86-ій хвилині 86'
03-06-2024 Нюрнберг Німеччина Німеччина 0 – 0 Україна Україна товариський матч - Вийшов на заміну на 80-ій хвилині 80'
07-06-2024 Варшава Польща Польща 3 – 1 Україна Україна товариський матч - ЖК 49'
17-06-2024 Мюнхен Румунія Румунія 3 – 0 Україна Україна ЧЄ 2024 - груповий етап - Вийшов на заміну на 72-ій хвилині 72'
21-06-2024 Дюссельдорф Словаччина Словаччина 1 – 2 Україна Україна ЧЄ 2024 - груповий етап -
26-06-2024 Штутгарт Україна Україна 0 – 0 Бельгія Бельгія ЧЄ 2024 - груповий етап -
10-09-2024 Прага Чехія Чехія 3 – 2 Україна Україна Ліга націй УЄФА 2024—2025 - груповий етап -
14-10-2024 Вроцлав Україна Україна 1 – 1 Чехія Чехія Ліга націй УЄФА 2024—2025 - груповий етап - Вийшов на заміну на 80-ій хвилині 80'
Усього Матчів 22 Голів 1

Досягнення

[ред. | ред. код]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Брат, Юрій Дятлюк. Грав у чемпіонаті Вінницької області за аматорську команду «Кряж-Агро». Також був гравцем вінницького мініфутбольного клубу «Хімік». Загинув на війні проти Росії 3 серпня 2023 року у віці 34 роки. Під час виконання бойового завдання потрапив під артилерійський обстріл поблизу Мар'їнки Донецької області. Він служив старшим сапером інженерно-саперного взводу аеромобільного батальйону 95 ОДШБР. У нього залишилось двоє дітей — 11-річний син та 4-річна донька[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Кубок Украины. Динамо в экстра-тайме дожимает Зарю. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
  3. Ребров: «Было видно желание не только молодых игроков, но и у более опытных». Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 26 жовтня 2016.
  4. Официально. Александр Тымчик переходит в "Сталь" (Ukrainian) . dynamomania.com. 16 липня 2017. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  5. Тимчик і Михайличенко перейшли до «Зорі» [Архівовано 14 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Koval, Tymur (8 вересня 2023). На війні загинув брат Тимчика, у нього залишились двоє дітей. ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 8 вересня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]