Караваєв Олександр Олександрович — Вікіпедія

Олександр Караваєв
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Олександрович Караваєв
Народження	2 червня 1992(1992-06-02) (32 роки)
	Херсон, Україна
Зріст	173 см
Вага	71 кг
Громадянство	Україна
Позиція	правий захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Динамо» (К)
Номер	20
Юнацькі клуби
	«Шахтар» (Д)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2009—2017 «Шахтар» (Д) 0 (0) 2009—2010 →  «Шахтар-3» 24 (9) 2012—2014 →  «Севастополь» 60 (8) 2014—2016 →  «Зоря» 66 (16) 2017 →  «Фенербахче» 3 (0) 2017—2019 «Зоря» 57 (9) 2019— «Динамо» (Київ) 116 (7)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2007—2009 Україна (U-16) 10 (3) 2009 Україна (U-17) 12 (2) 2009—2010 Україна (U-18) 17 (0) 2010—2011 Україна (U-19) 9 (1) 2012 Україна (U-20) 1 (0) 2011—2014 Україна (U-21) 28 (1) 2015— Україна 49 (3)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 20 листопада 2024.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 17 жовтня 2023.
Олександр Караваєв у Вікісховищі

Олекса́ндр Олекса́ндрович Карава́єв (нар. 2 червня 1992, Херсон, Україна) — український футболіст, правий захисник київського «Динамо» та збірної України.

Починав займатися футболом у рідному Херсоні, проте вже у 13-річному віці був запрошений до «Шахтаря».

Деякий час після завершення школи виступав у складі «Шахтаря-3» у Другій лізі, а після переїзду багатьох ключових гравців молодіжної команди «гірників» у Маріуполь на початку 2011 року Караваєв став регулярно грати в першості молодіжних складів. Своєю грою Караваєв звернув на себе увагу тренерів молодіжної збірної України, а також представників інших клубів.

На початку 2012 року перебрався на правах оренди до «Севастополя»^[1], де відразу став важливим гравцем стартового складу й допоміг команді в сезоні 2012/13 виграти Першу лігу та вийти до еліти. У Прем'єр-лізі дебютував 21 липня 2013 року в матчі проти рідного «Шахтаря» (1:3), вийшовши на заміну на 68-й хвилині замість Дениса Кожанова^[2]. Усього за сезон провів 24 матчі в еліті за «синьо-білих» і забив 2 голи, проте незабаром після анексії Криму влітку 2014 року клуб припинив існування.

У червні 2014 року на правах оренди Караваєв став виступати за луганську «Зорю»^[3]. Виступаючи на позиції правого атакувального півзахисника, здатного як зіграти на атаку, так і опуститися на правий фланг оборони, у свій перший прихід у «Зорю» (сезони 2014/15 і 2015/16) Караваєв був невід'ємною частиною команди Юрія Вернидуба і беззаперечним гравцем основи, зігравши 66 матчів і забивши 16 голів у чемпіонаті.

31 грудня 2016 року стало відомо, що Олександр гратиме за турецький клуб «Фенербахче»^[4]. Дебютував у товариському матчі з «Денізліспором», у якому «жовті канарки» перемогли з рахунком 5:1, відзначився голом і гольовою передачею. Утім після закінчення сезону 2016/17 Олександр повернувся до України, відігравши за «Фенербахче» всього три поєдинки у Суперлізі, ще тричі зіграв у Кубку Туреччини і забив 1 гол. За підсумками сезону 2016/17 «Фенербахче» став бронзовим призером чемпіонату.^[5].

Напередодні старту сезону 2017/18 «Зорі» і «Шахтарю» вдалося домовитися про повноцінний трансфер Караваєва^[6]. У підсумку, за «гірників» він так жодного разу і не зіграв. У «Зорі» Караваєв став капітаном команди в команді Вернидуба, але його результативність зменшилася вдвічі. Пов'язано це, в першу чергу, з тим, що Олександр став грати значно ближче до свого штрафного майданчика, частіше виступаючи на позиції правого захисника, тому за наступні два сезони у складі луганчан забив 9 голів у 57 іграх Прем'єр-ліги.

27 червня 2019 року перейшов до київського Динамо^[7]. За киян дебютував 28 липня 2019 року у матчі Суперкубка України проти свого рідного «Шахтаря». Караваєв вийшов у стартовому складі і на 68-й хвилині був замінений на Карлоса де Пену, а «динамівці» виграли матч 2:1, принісши таким чином Караваєву перший трофей у його кар'єрі^[8].

21 березня 2021 року забив свій дебютний гол за «Динамо» у домашньому матчі проти львівського «Руху» (3:0), спершу вразивши ворота на 59-й хвилині поєдинку, а потім зігравши на добиванні на 90-й хвилині, встановивши остаточний рахунок^[9]. Цей дубль став першим для Караваєва у всіх офіційних турнірах за «Динамо» (до цього він провів у складі клубу 65 матчів у всіх турнірах і раніше голів не забивав)^[10].

27 липня 2022 року в матчі проти своєї колишньої команди «Фенербахче» в рамках другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів на 114-й хвилині матчу забив третій гол своєї команди, завдяки цьому голу він вивів киян у наступний етап Ліги чемпіонів^[11].

7 грудня 2023 року в матчі проти «Металіста 1925» (4:2) Караваєв зіграв свій 100-ий матч за «Динамо» у Прем'єр-лізі^[12].

Залучався до юнацьких (U-16 і U-17) та юніорських (U-18 і U-19) збірних України, за які в цілому провів 48 матчів і забив 6 м'ячів.

У 2011—2013 роках був гравцем молодіжної збірної України. Дебютував за «молодіжку» у виїзному матчі зі збірною Мальти (2:2), де провів на полі лише декілька хвилин. А у грі проти однолітків із Литви Караваєв зіграв усі 90 хвилин і був одним із найкращих у складі команди Олександра Яковенка. Усього за молодіжну збірну України провів 26 матчів і забив 1 гол.

9 жовтня 2015 року дебютував за збірну України в матчі кваліфікаційного раунду до ЧЄ-2016 проти Македонії, вийшовши на заміну на 86-й хвилині замість Андрія Ярмоленка^[13]. Був у заявці збірної на Євро-2016, але на поле не виходив. 20 листопада 2018 року в матчі проти Туреччини отримав капітанську пов'язку, яку йому у 2-му таймі передав Євген Коноплянка^[14].

1 червня 2021 року був включений в офіційну заявку збірної України головним тренером Андрієм Шевченком для участі в матчах чемпіонату Європи 2020 року^[15].

Станом на 25 травня 2024 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2008–09	«Шахтар-3»	ДрЛ	1	0	-	-	-	-	-	-	-	-	-	1	0
2009–10		ДрЛ	13	5	-	-	-	-	-	-	-	-	-	13	5
2010–11		ДрЛ	10	4	-	-	-	-	-	-	-	-	-	10	4
Усього за «Шахтар-3»			24	9		-	-		-	-		-	-	24	9
2011–12	«Севастополь»	ПрЛ	10	1	-	-	-	-	-	-	-	-	-	10	1
2012–13		ПрЛ	26	5	КУ	5	1	-	-	-	-	-	-	31	6
2013–14		ПЛ	24	2	КУ	1	0	-	-	-	-	-	-	25	2
Усього за «Севастополь»			60	8		6	1		-	-		-	-	66	9
2014–15	«Зоря»	ПЛ	24	2	КУ	4	0	ЛЄ	6	0	-	-	-	34	2
2015–16		ПЛ	25	8	КУ	8	4	ЛЄ	4	0	-	-	-	37	12
2016–17		ПЛ	17	6	КУ	1	0	ЛЄ	6	0	-	-	-	37	5
Усього за «Зорю»			66	16		13	4		16	0		-	-	95	20
2016–17	«Фенербахче»	CЛ	3	0	КТ	3	1	-	-	-	-	-	-	6	1
2017–18	«Зоря»	ПЛ	26	1	КУ	1	0	ЛЄ	6	0	-	-	-	33	1
2018–19		ПЛ	31	8	КУ	3	0	ЛЄ	4	2	-	-	-	38	10
Усього за «Зорю»			57	9		4	0		10	2		-	-	71	11
2019–20	«Динамо»	ПЛ	28	0	КУ	3	0	ЛЧ/ЛЄ	1+4	0	СК	1	0	37	0
2020–21		ПЛ	23	2	КУ	3	0	ЛЧ/ЛЄ	7+3	0	СК	1	0	37	2
2021–22		ПЛ	18	0	КУ	1	0	ЛЧ/ЛЄ	6	0	СК	1	0	26	0
2022–23		ПЛ	20	0	-	-	-	ЛЧ/ЛЄ	6+4	2+0	-	-	-	30	2
2023–24		ПЛ	21	2	КУ	1	0	ЛК	3	1	—	—	—	25	3
Усього за «Динамо»			110	4		8	0		34	3		3	0	155	7
Усього за кар'єру			320	46		34	6		60	5		3	0	417	57

Станом на 17 жовтня 2023^[16]

 Статистика матчів і голів за збірну —  Україна

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
09.10.2015	Скоп'є	Північна Македонія	0 – 2	Україна	Відбір до ЧЄ 2016	-	86'
14.11.2015	Львів	Україна	2 – 0	Словенія	Відбір до ЧЄ 2016	-	90+1'
29.05.2016	Турин	Румунія	3 – 4	Україна	товариський матч	-	71'
09.10.2016	Краків	Україна	3 – 0	Косово	Відбір до ЧС 2018	-	79'
15.11.2016	Харків	Україна	2 – 0	Сербія	товариський матч	-	46'
06.10.2017	Шкодер	Косово	0 – 2	Україна	Відбір до ЧС 2018	-
09.10.2017	Київ	Україна	0 – 2	Хорватія	Відбір до ЧС 2018	-
10.11.2017	Львів	Україна	2 – 1	Словаччина	товариський матч	-	63'
23.03.2018	Марбелья	Саудівська Аравія	1 – 1	Україна	товариський матч	-
27.03.2018	Льєж	Японія	1 – 2	Україна	товариський матч	1	62'
31.05.2018	Лансі	Марокко	0 – 0	Україна	товариський матч	-
03.06.2018	Евіан-ле-Бен	Албанія	1 – 4	Україна	товариський матч	-	82'
06.09.2018	Угерске Градіште	Чехія	1 – 2	Україна	Ліга націй УЄФА	-
09.09.2018	Львів	Україна	1 – 0	Словаччина	Ліга націй УЄФА	-
10.10.2018	Генуя	Італія	1 – 1	Україна	товариський матч	-
16.10.2018	Харків	Україна	1 – 0	Чехія	Ліга націй УЄФА	-
16.11.2018	Трнава	Словаччина	4 – 1	Україна	Ліга націй УЄФА	-
20.11.2018	Анталія	Туреччина	0 – 0	Україна	товариський матч	-
22.03.2019	Лісабон	Португалія	0 – 0	Україна	Відбір до ЧЄ 2020	-
25.03.2019	Люксембург	Люксембург	1 – 2	Україна	Відбір до ЧЄ 2020	-	79'
07.06.2019	Львів	Україна	5 – 0	Сербія	Відбір до ЧЄ 2020	-
10.06.2019	Львів	Україна	1 – 0	Люксембург	Відбір до ЧЄ 2020	-
10.09.2019	Дніпро	Україна	2 – 2	Нігерія	товариський матч	-
14.10.2019	Київ	Україна	2 – 1	Португалія	Відбір до ЧЄ 2020	-
17.11.2019	Белград	Сербія	2 – 2	Україна	Відбір до ЧЄ 2020	-
10.10.2020	Київ	Україна	1 – 2	Німеччина	Ліга націй УЄФА 2020—2021 - 1-й етап	-
13.10.2020	Київ	Україна	1 – 0	Іспанія	Ліга націй УЄФА 2020—2021 - 1-й етап	-
24.03.2021	Париж	Франція	1 – 1	Україна	Відбір до ЧС 2022	-
28.03.2021	Київ	Україна	1 – 1	Фінляндія	Відбір до ЧС 2022	-
31.03.2021	Київ	Україна	1 – 1	Казахстан	Відбір до ЧС 2022	-	87'
23.05.2021	Харків	Україна	1 – 1	Бахрейн	товариський матч	-	78'
03.06.2021	Дніпро	Україна	1 – 0	Північна Ірландія	товариський матч	-
07.06.2021	Харків	Україна	4 – 0	Кіпр	товариський матч	-	61'
13.06.2021	Амстердам	Нідерланди	3 – 2	Україна	ЧЄ 2020 - груповий етап	-
17.06.2021	Бухарест	Україна	2 – 1	Північна Македонія	ЧЄ 2020 - груповий етап	-
21.06.2021	Бухарест	Україна	0 – 1	Австрія	ЧЄ 2020 - груповий етап	-
29.06.2021	Глазго	Швеція	1 – 2	Україна	ЧЄ 2020 - 1/8 фіналу	-
03.07.2021	Рим	Україна	0 – 4	Англія	ЧЄ 2020 - 1/4 фіналу	-
01.09.2021	Нур-Султан	Казахстан	2 – 2	Україна	Відбір до ЧС 2022	-
16.11.2021	Зениця	Боснія і Герцеговина	0 – 2	Україна	Відбір до ЧС 2022	-	82'
01.06.2022	Глазго	Шотландія	1 – 3	Україна	Відбір до ЧС 2022	-
05.06.2022	Кардіфф	Уельс	1 – 0	Україна	Відбір до ЧС 2022	-
08.06.2022	Дублін	Ірландія	0 – 1	Україна	Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап	-	72'
11.06.2022	Лодзь	Україна	3 – 0	Вірменія	Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап	1
14.06.2022	Лодзь	Україна	1 – 1	Ірландія	Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап	-
21.09.2022	Глазго	Шотландія	3 – 0	Україна	Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап	-
26.03.2023	Лондон	Англія	2 – 0	Україна	Відбір до ЧЄ 2024	-	61'
14.10.2023	Прага	Україна	2 – 0	Північна Македонія	Відбір до ЧЄ 2024	1	87'
17.10.2023	Та-Калі	Мальта	1 – 3	Україна	Відбір до ЧЄ 2024	-	76'
Усього		Матчів	49		Голів	3

Досягнення

[ред. | ред. код]

• Чемпіон України (1): 2020/21
• Володар Кубка України (2): 2019/20, 2020/21
• Володар Суперкубка України (2): 2019, 2020

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Дружина Людмила, з якою Олександр познайомився виступаючи в «Севастополі». Разом пара виховує доньку Аріану^[17].

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ Александр Караваев стал игроком «Севастополя» (Russian) . «UA-Футбол». 1 березня 2012. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 3 серпня 2015.
2. ↑ Чемпіонат Прем'єр-ліги. 2 тур. Матч № 9. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 серпня 2015.
3. ↑ «Заря» арендовала двух футболистов «Шахтёра» — «UA-Футбол» [Архівовано 2 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
4. ↑ Караваєв переходить в «Фенербахче» — «UA-Футбол». Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 31 грудня 2016.
5. ↑ Караваєв повертається в Шахтар — UA-Футбол [Архівовано 13 липня 2020 у Wayback Machine.].
6. ↑ Караваєв повертається в Зорю — UA-Футбол [Архівовано 12 липня 2020 у Wayback Machine.].
7. ↑ Олександр КАРАВАЄВ – гравець ФК «Динамо» Київ!. fcdynamo.kiev.ua.
8. ↑ Протокол Суперкубка-2019 — upl.ua. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
9. ↑ Favbet Лига. «Динамо» – «Рух» – 3:0. Отчет о матче. fcdynamo.kiev.ua (рос.). «Динамо» (Київ). 21.03.2021. Процитовано 22 березня 2021.
10. ↑ Александр Караваев открыл счет забитым голам за «Динамо». fcdynamo.kiev.ua (рос.). «Динамо» (Київ). 21.03.2021. Процитовано 22 березня 2021.
11. ↑ Як Караваєв "поховав" Фенербахче та його зухвалих фанатів у Лізі чемпіонів: переможне відео. 24 Канал (укр.). 28 липня 2022. Процитовано 7 грудня 2023.
12. ↑ У перенесеному матчі «Динамо» переграє «Металіст 1925». upl.ua (укр.). Процитовано 7 грудня 2023.
13. ↑ Відбір на Євро-2016: Македонія — Україна — 0:2. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 9 жовтня 2015.
14. ↑ Олександр Караваєв: «дуже здивувався, коли Женя Коноплянка передав мені капітанську пов'язку». Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
15. ↑ ОФІЦІЙНО. АНДРІЙ ШЕВЧЕНКО ОГОЛОСИВ ЗАЯВКУ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ НА ЄВРО-2020. uaf.ua (укр.). Українська асоціація футболу. 01.06.2021. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
16. ↑ Статистика матчів і голів за збірну України. Футболфан (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 21 жовтня 2019.
17. ↑ 20. ОЛЕКСАНДР КАРАВАЄВ — fcdynamo.kiev.ua. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Караваєв Олександр Олександрович

• Профіль футболіста на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги
• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Караваєв Олександр Олександрович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Караваєв Олександр Олександрович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)

Портал «Футбол»   Портал «Спорт»