Маліновський Руслан Володимирович — Вікіпедія

Руслан Маліновський
Особисті дані
Повне ім'я	Руслан Володимирович Маліновський
Народження	4 травня 1993(1993-05-04) (31 рік)
	Житомир, Україна
Зріст	181 см
Вага	79 кг
Прізвисько	Маліна
Громадянство	Україна
Позиція	атакувальний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Дженоа»
Номер	17
Юнацькі клуби
2000–2005 2006–2010	«Полісся» (Житомир) «Шахтар»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2011–2017 «Шахтар» 0 (0) 2011–2012 →  «Шахтар-3» 39 (10) 2012–2013 →  «Севастополь» 16 (1) 2013 →  «Севастополь-2» 2 (1) 2014–2015 →  «Зоря» 44 (7) 2015–2017 →  «Генк» 33 (5) 2017–2019 «Генк» 74 (18) 2019–2023 «Аталанта» 115 (23) 2023 →  «Олімпік» (М) 20 (1) 2023–2024 «Олімпік» (М) 0 (0) 2023–2024 →  «Дженоа» 19 (2) 2024– «Дженоа» 14 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2011–2012 Україна (U-19) 6 (1) 2013–2015 Україна (U-21) 19 (2) 2015– Україна 64 (7)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 22 вересня 2024.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 26 червня 2024.
Руслан Маліновський у Вікісховищі

Русла́н Володи́мирович Маліно́вський (нар. 4 травня 1993, Житомир, Україна) — український футболіст, атакувальний півзахисник клубу «Дженоа» та збірної України.

Народився 1993 року у Житомирі в родині музикантів^[1], має старшого брата Олександра (1985 року народження), який також захоплювався футболом^[2]. У дитинстві цікавився англійським футболом, вболівав за лондонський «Арсенал» та особисто за його нападника Тьєррі Анрі.

Займатися футболом починав у житомирському «Легіоні», який виступав у чемпіонаті області.

2011 року прийняв пропозицію приєднатися до донецького «Шахтаря», у клубній структурі якого почав виступати за «Шахтар-3», за який зіграв 39 матчів і забив 10 голів.

2012 року був орендований до ПФК «Севастополь», у складі якого дебютував в іграх української Прем'єр-ліги. Протягом сезону 2012/13 зіграв 16 матчів та відзначився одним забитим голом. Також у 2013 році встиг зіграти за фарм-клуб команди. Там він забив 1 гол за 2 матчі. 2014 року внаслідок російської окупації Кримського півострова ПФК «Севастополь» було розформовано.

На початку 2014 року перейшов на правах оренди до луганської «Зорі». Тут 20-річний футболіст швидко став гравцем основного складу і був визнаний найкращим молодим гравцем України, а також переміг у номінації «Золотий талант України». Відзначався голами не тільки у чемпіонаті, але й у єврокубках, зокрема зробивши дубль на стадії кваліфікації Ліги Європи у ворота бельгійського «Шарлеруа».

1 січня 2016 року було офіційно повідомлено про перехід Руслана на правах піврічної оренди до кінця сезону до складу бельгійського «Генка»^[3]. «Маліна» дебютував за клуб у півфіналі Кубка Бельгії проти «Стандарда» та провів на полі 72 хвилини. Згодом оренду було подовжено ще на один рік, після чого бельгійський клуб вирішив викупити контракт гравця, який на той час провів у його складі 42 матчі в усіх турнірах, відзначившись 13 голами та 8 результативними передачами^[4].

29 травня 2017 року було офіційно оголошено про перехід Маліновського з «Шахтаря» до «Генка». Бельгійський клуб та гравець підписали контракт на чотири роки^[5]. Українець продовжував прогресувати, і в сезоні 2018/19, який завершився для «Генка» перемогою у чемпіонаті, був визнаний найкращим гравцем команди^[6].

Лідер команди-чемпіона Бельгії привернув увагу низки представників сильніших європейських ліг, серед яких фігурували італійські «Наполі», «Сампдорія» та «Аталанта», а також іспанська «Валенсія»^[7]. Утім «Генк» був налаштований утримати гравця у своєму складі і зробив йому у червні 2019 року пропозицію нового контракту, яку, утім, було відхилено^[8].

16 липня 2019 року було офіційно оголошено про перехід Маліновського до «Аталанти». Сума трансферу склала 15 мільйонів євро. Італійський клуб та гравець підписали контракт на три роки, згідно з яким український новачок «Аталанти» буде заробляти в італійському клубі щонайменше €1 мільйон за сезон. Перехід був ініційований президентом «Аталанти» Антоніо Перкассі без попереднього узгодження зі спортивним директором клубу Джованні Сарторі та головним тренером команди Джан П'єро Гасперіні.

У травні 2021 року Маліновський був визнаний найкращим гравцем місяця в Серії А^[9]. Українець став найкращим асистентом чемпіонату Італії 2020/21 — (12 гольових передач)^[10].

У сезоні 2022/23 півзахисник втратив довіру Джан П'єро Гасперіні, тому грав украй мало. У січні 2023 року Руслан Маліновський покинув «Аталанту», продовживши кар'єру у марсельському «Олімпіку». Усього за Богиню хавбек провів 143 поєдинки в усіх турнірах, забивши 30 голів та віддавши 28 гольових передач^[11].

11 січня 2023 року Маліновський дебютував у складі марсельського «Олімпіка». Трапилося це у матчі 18-го туру чемпіонату Франції проти «Труа». 5 лютого у матчі 23-го туру проти «Ніцци», відзначився дебютним голом за клуб. 8 лютого дебютував у Кубку Франції в матчі 1/8 фіналу, забивши переможний гол у дербі проти «Парі Сен-Жермен» (2:1). У червні «Олімпік» викупив контракт Руслана Малиновського у «Аталанти» за 10 мільйонів євро.^[12]

19 серпня 2023 року Малиновський був представлений футболістом «Дженоа», до якого перейшов на правах оренди з правом викупу. Сталося це через невходження футболіста в плани нового тренера «Олімпіка» Марселіно Гарсії Тораля.

Забив дебютний гол за клуб 26 листопада 2023 року в матчі проти «Фрозіноне».

Станом на 24 травня 2024 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2012–13	«Севастополь»	ПЛ	16	1	КУ	2	0	-	-	-	-	-	-	18	1
лип.-груд. 2013		ПЛ	-	-	КУ	1	0	-	-	-	-	-	-	1	0
Усього за «Севастополь»			16	1		3	0		-	-		-	-	19	1
січ.-трав. 2014	«Зоря»	ПЛ	8	3	КУ	-	-	-	-	-	-	-	-	8	3
2014–15		ПЛ	23	1	КУ	5	0	ЛЄ	2[13]+2	0[13]+2	-	-	-	32	3
лип.-груд. 2015		ПЛ	13	3	КУ	3	0	ЛЄ	4[13]+0	4[13]+0	-	-	-	20	7
Усього за «Зоря»			44	7		8	0		6+2	4+2		-	-	60	13
січ.-трав. 2016	«Генк»	ЖПЛ	8+5[13]	0	КБ	2	0	-	-	-	-	-	-	15	0
2016–17		ЖПЛ	10+10[13]	2+3[13]	КБ	2	1	ЛЄ	5	1	-	-	-	27	7
2017–18		ЖПЛ	27+10[13]	5+0[13]	КБ	5	2	-	-	-	-	-	-	42	7
2018–19		ЖПЛ	37[13]	9+4[13]	КБ	1	0	ЛЄ	5[13]+8	3[13]+0	-	-	-	51	16
Усього за «Генк»			73+34	16+7		10	3		18	4		-	-	135	30
2019–20	«Аталанта»	A	34	8	КІ	1	0	ЛЧ	9	1	-	-	-	44	9
2020–21		A	36	8	КІ	3	2	ЛЧ	4	0	-	-	-	43	10
2021–22		A	30	6	КІ	1	0	ЛЧ/ЛЄ	5+5	1+3	-	-	-	41	10
2022–23		A	15	1	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	15	1
Усього за «Аталанту»			115	23		5	2		23	5		-	-	143	30
2022–23	«Олімпік»	Л1	20	1	КФ	3	1	-	-	-	-	-	-	23	2
2023–24	«Дженоа»	A	28	4	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	29	4
Усього за кар'єру			330	59		30	6		49	15		-	-	409	80

31 березня 2015 року дебютував у національній збірній в матчі проти Латвії, вийшовши на заміну на 85-й хвилині. 10 жовтня 2018 року відзначився дебютним голом за збірну у ворота Італії, зрівнявши рахунок на 62-й хвилині матчу. Гра завершилася нічиєю 1:1.

Після вдалого сезону в «Аталанті» Маліновський потрапив у заявку збірної на чемпіонат Європи який відбувся влітку 2021 року. У першому матчі турніру, проти збірної Нідерландів, оформив гольову передачу на Романа Яремчук, який зрівняв рахунок (2:2). У підсумку українці поступилися 2:3. У наступному турі зіграв повний матч проти Північної Македонії (2:1). У поєдинку проти Австрії був замінений у перерві (0:1). Пізніше стало відомо, що у гравця відновилися проблеми з грижею. Незважаючи на дві поразки у трьох матчах, Україна вийшла в 1/8 фіналу, де перемогла збірну Швеції (2:1). Маліновський розпочав матч на лаві запасних, вийшовши на поле у другому таймі. Цей матч став останнім для гравця на турнірі, оскільки проблеми зі здоров'ям стали занадто суттєвими. Чвертьфінал чемпіонату Європи став найкращим результатом у історії української збірної.

Восени 2021 року між гравцем та новим головним тренером збірної України Олександром Петраковим відбувся конфлікт. У вересні відбулися матчі кваліфікації на чемпіонат світу проти збірних Казахстану та Франції. Перед товариським матчем проти команди Чехії Петраков відпустив декілька гравців «Динамо» та «Шахтаря» у свої клуби. Маліновський також попросив головного тренера відпустити його у клуб, що породило непорозуміння між гравцем та тренером. На наступні матчі збірної, які відбулися у жовтні, Маліновський не отримав виклику. Перед вирішальним матчем проти Боснії і Герцоговини між гравцем та тренером відбулася розмова у якій усі непорозуміння були з'ясовані, а гравець повернувся до складу збірної.

Станом на 26 червня 2024 року

 Статистика матчів і голів за збірну —  Україна

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
31-03-2015	Львів	Україна	1 – 1	Латвія	товариський матч	-	85'
09-10-2015	Скоп'є	Північна Македонія	0 – 2	Україна	Відбір до ЧЄ 2016	-	90'
14-11-2015	Львів	Україна	2 – 0	Словенія	Відбір до ЧЄ 2016	-	80'
06-06-2017	Ґрац	Україна	0 – 1	Мальта	товариський матч	-	46'
11-06-2017	Тампере	Фінляндія	1 – 2	Україна	Відбір до ЧС 2018	-
02-09-2017	Харків	Україна	2 – 0	Туреччина	Відбір до ЧС 2018	-	79'
05-09-2017	Рейк'явік	Ісландія	2 – 0	Україна	Відбір до ЧС 2018	-	71'
10-11-2017	Львів	Україна	2 – 1	Словаччина	товариський матч	-	81'
23-03-2018	Київ	Україна	1 – 1	Саудівська Аравія	товариський матч	-	65'
27-03-2018	Льєж	Україна	2 – 1	Японія	товариський матч	-	61'
31-05-2018	Київ	Україна	0 – 0	Марокко	товариський матч	-	64'
03-06-2018	Шкодер	Албанія	1 – 4	Україна	товариський матч	-	71'
06-09-2018	Брно	Чехія	1 – 2	Україна	Ліга націй УЄФА 2018—2019 - 1-й етап	-
09-09-2018	Львів	Україна	1 – 0	Словаччина	Ліга націй УЄФА 2018—2019 - 1-й етап	-	71'
10-10-2018	Генуя	Італія	1 – 1	Україна	товариський матч	1
16-10-2018	Київ	Україна	1 – 0	Чехія	Ліга націй УЄФА 2018—2019 - 1-й етап	1	86'
16-11-2018	Трнава	Словаччина	4 – 1	Україна	Ліга націй УЄФА 2018—2019 - 1-й етап	-	71'
20-11-2018	Анталія	Туреччина	0 – 0	Україна	товариський матч	-	46'
22-03-2019	Лісабон	Португалія	0 – 0	Україна	Відбір до ЧЄ 2020	-
25-03-2019	Люксембург	Люксембург	1 – 2	Україна	Відбір до ЧЄ 2020	-
07-06-2019	Львів	Україна	5 – 0	Сербія	Відбір до ЧЄ 2020	-
10-06-2019	Львів	Україна	1 – 0	Люксембург	Відбір до ЧЄ 2020	-
07-09-2019	Вільнюс	Литва	0 – 3	Україна	Відбір до ЧЄ 2020	1	80'
10-09-2019	Дніпро	Україна	2 – 2	Нігерія	товариський матч	-	73'
11-10-2019	Харків	Україна	2 – 0	Литва	Відбір до ЧЄ 2020	2
14-10-2019	Київ	Україна	2 – 1	Португалія	Відбір до ЧЄ 2020	-
17-11-2019	Белград	Сербія	2 – 2	Україна	Відбір до ЧЄ 2020	-	88'
03-09-2020	Львів	Україна	2 – 1	Швейцарія	Ліга націй УЄФА 2020—2021 - 1-й етап	-
06-09-2020	Мадрид	Іспанія	4 – 0	Україна	Ліга націй УЄФА 2020—2021 - 1-й етап	-
07-10-2020	Париж	Франція	7 – 1	Україна	товариський матч	-	46'
11-10-2020	Київ	Україна	1 – 2	Німеччина	Ліга націй УЄФА 2020—2021 - 1-й етап	1
14-11-2020	Лейпциг	Німеччина	3 – 1	Україна	Ліга націй УЄФА 2020—2021 - 1-й етап	-
24-03-2021	Париж	Франція	1 – 1	Україна	Відбір до ЧС 2022	-
28-03-2021	Київ	Україна	1 – 1	Фінляндія	Відбір до ЧС 2022	-
31-03-2021	Київ	Україна	1 – 1	Казахстан	Відбір до ЧС 2022	-
03-06-2021	Дніпро	Україна	1 – 0	Північна Ірландія	товариський матч	-
07-06-2021	Харків	Україна	4 – 0	Кіпр	товариський матч	-	67'
13-06-2021	Амстердам	Нідерланди	3 – 2	Україна	ЧЄ 2020 - груповий етап	-
17-06-2021	Бухарест	Україна	2 – 1	Північна Македонія	ЧЄ 2020 - груповий етап	-
21-06-2021	Бухарест	Україна	0 – 1	Австрія	ЧЄ 2020 - груповий етап	-	46'
29-06-2021	Глазго	Швеція	1 – 2	Україна	ЧЄ 2020 - 1/8 фіналу	-	61'
01-09-2021	Нур-Султан	Казахстан	2 – 2	Україна	Відбір до ЧС 2022	-	58'
04-09-2021	Київ	Україна	1 – 1	Франція	Відбір до ЧС 2022	-	82'
11-11-2021	Одеса	Україна	1 – 1	Болгарія	товариський матч	-	78'
16-11-2021	Зениця	Боснія і Герцеговина	0 – 2	Україна	Відбір до ЧС 2022	-	81'
01-06-2022	Глазго	Шотландія	1 – 3	Україна	Відбір до ЧС 2022	-	72'
05-06-2022	Кардіфф	Уельс	1 – 0	Україна	Відбір до ЧС 2022	-	70'
11-06-2022	Лодзь	Україна	3 – 0	Вірменія	Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап	1
14-06-2022	Лодзь	Україна	1 – 1	Ірландія	Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап	-	28'
21-09-2022	Глазго	Шотландія	3 – 0	Україна	Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап	-
27-09-2022	Краків	Україна	0 – 0	Шотландія	Ліга націй УЄФА 2022—2023 - 1-й етап	-	87'
26-03-2023	Лондон	Англія	2 – 0	Україна	Відбір до ЧЄ 2024	-
12-06-2023	Бремен	Німеччина	3 – 3	Україна	товариський матч	-	64'
16-06-2023	Скоп'є	Північна Македонія	2 – 3	Україна	Відбір до ЧЄ 2024	-	66'
19-06-2023	Трнава	Україна	1 – 0	Мальта	Відбір до ЧЄ 2024	-	63'
14-10-2023	Прага	Україна	2 – 0	Північна Македонія	Відбір до ЧЄ 2024	-	68'
20-11-2023	Леверкузен	Україна	0 – 0	Італія	Відбір до ЧЄ 2024	-	90+1'
21-03-2024	Зениця	Боснія і Герцеговина	1 – 2	Україна	Відбір до ЧЄ 2024	-	76'
26-03-2024	Вроцлав	Україна	2 – 1	Ісландія	Відбір до ЧЄ 2024	-	64' 42'
07-06-2024	Варшава	Польща	3 – 1	Україна	товариський матч	-	70' 56'
11-06-2024	Кишинів	Молдова	0 – 4	Україна	товариський матч	-	78'
17-06-2024	Мюнхен	Румунія	3 – 0	Україна	ЧЄ 2024 - груповий етап	-	83'
21-06-2024	Дюссельдорф	Словаччина	1 – 2	Україна	ЧЄ 2024 - груповий етап	-	85'
26-06-2024	Штутгарт	Україна	0 – 0	Бельгія	ЧЄ 2024 - груповий етап	-	70'
Усього		Матчів	64		Голів	7

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

«Севастополь»

• 1 ! Чемпіон першої ліги (1): 2012/13

«Генк»

• 1 ! Чемпіон Бельгії (1): 2018/19

«Аталанта»

• 3 ! Бронзовий призер італійської Серії A (2): 2019/20, 2020/21
• 2 ! Фіналіст кубку Італії (1): 2020/21

Особисті

[ред. | ред. код]

• Найкращий молодий гравець чемпіонату України (1): 2013/14
• Найкращий гравець «Генка» у сезоні (1): 2018/19
• Найкращий асистент італійської Серії A (1): 2020/21
• Найкраший гравець місяця італійської Серії A (2): травень 2021, лютий 2022^[14]
• Найкраший гол місяця італійської Серії A (1): лютий 2022^[15]
• Найкраший гравець місяця в «Аталанті» (5): березень 2021, квітень 2021, травень 2021, грудень 2021, лютий 2022^[16]

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ Мій батько грав на акордеоні, а мама співала. Єдиний, кому подобався футбол був мій старший брат. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
2. ↑ Руслан Малиновский: история, которая могла закончиться в самом начале. [Архівовано 17 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
3. ↑ Ruslan Malinovsky tekent bij KRC Genk. Офіційний сайт ФК «Генк» (1 січня 2016). Перевірено 1 січня 2016. (нід.)
4. ↑ Ruslan Malinovsky — Performance data by club | Transfermarkt (англ.). Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 29 травня 2017.
5. ↑ Офіційно: «Генк» викупив права на Малиновського (укр.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 29 травня 2017.
6. ↑ Маліновський — найкращий гравець «Генка». Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019.
7. ↑ «Валенсія» і «Аталанта» поборються з Сампдорією за Маліновського. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019.
8. ↑ Маліновський відмовився продовжити контракт з «Генком». Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019.
9. ↑ Руслан Маліновський визнаний найкращим гравцем Серії А в травні. ua-football.com. 21 травня 2021. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
10. ↑ Руслан Маліновський — найкращий асистент чемпіонату Італії. ua-football.com. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
11. ↑ Маліновський офіційно став гравцем Марселя; Футбол 24, 9 січня 2023.
12. ↑ iSport.ua (23 червня 2023). Марсель викупив контракт Маліновського. iSport.ua (укр.). Процитовано 25 червня 2023.
13. ↑ ^{а б в г д е ж и к л м н п} Плей-оф.
14. ↑ RUSLAN MALINOVSKYI EA SPORTS PLAYER OF THE MONTH FOR FEBRUARY. Serie A. 8 березня 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
15. ↑ Ruslan Malinovskyi Wins February's Goal of the Month Presented by Crypto.Com. Serie A. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022.
16. ↑ È MALINOVSKYI IL POTM DI FEBBRAIO (італ.). Офіційний сайт ФК «Аталанта». 11 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Маліновський Руслан Володимирович

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Маліновський Руслан Володимирович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Маліновський Руслан Володимирович на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Маліновський Руслан Володимирович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Маліновський Руслан Володимирович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)