Товмачик — Вікіпедія
село Товмачик | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Івано-Франківська область | ||||
Район | Коломийський район | ||||
Тер. громада | Коломийська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA26080070100058712 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1649 | ||||
Населення | 1551[1] | ||||
Площа | 22,263 км² | ||||
Густота населення | 78,43 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 78250 | ||||
Телефонний код | +380 03433 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°35′00″ пн. ш. 24°53′28″ сх. д.H G O | ||||
Водойми | Прут, Товмачик, Коломийка | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 78203, Івано-Франківська обл., м. Коломия, пр. Грушевського, 1 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Товма́чик — село в Україні, у Коломийській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області.
Назва села, за легендою, походить від перекладачів, що проживали на цій території і служили галицькому князю Ярославу Осмомислу.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі та ще 2 лани тимчасово вільної[2].
В роки Першої світової війни населення Товмачика у своїй масі було тотально москвофільським.[3]
Розпорядженням Ради міністрів Речі Посполитої 28 травня 1934 року присілок Майдан Граничний переданий з сільської гміни Майдан Середній Надвірнянського повіту до гміни Тлумачик Коломийського повіту[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1738 | 99.54% |
російська | 7 | 0.40% |
румунська | 1 | 0.06% |
Усього | 1746 | 100% |
Гербом села Товмачик є закруглений щит із зеленого кольору посередені розділений синьою полосою. В верхній частині герба зображено капличку над джерелом біля якої проводять богослужіння з давніх часів і до сьогодні, в нижній частині зображено книгу (словник), що пов'язує із назвою села Товмачик, оскільки за переказами в селі жили перекладачі (тлумачі), які були перекладачами в Княжому дворі. Щит вписано в фігурний картуш золотого кольору. Щит увінчаний геральдичною короною з колосками, що вказує на статус.
Квадратне або прямокутне (розміром 1:2) полотнище із трьох кольорів. На прапорі зображено капличку та словник, які розмішені на зеленому фоні, що символізує ліс, який розділений річкою Товмач – голубим фоном.
Православна церква Святої Трійці (1994) належить до ПЦУ Настоятель митр. прот. Роман Погрищук.
Українська греко-католицька церква (Пресвятої Трійці) (1996),
Українська Греко-католицька церква (Товмачицької Ікони Пресвятої )Богородиці біля старовинного чудотворного джерела де у 16 ст об'явилася Пресвята Богородиця, Хресна дорога.
Символічна могила полеглим за волю України (1990), меморіальний комплекс полеглим під час Другої світової війни (1975), Обеліск слави (1977). Багате село хвойними і листяними лісами. Варто побачити картини Оксани Бобкової.
Храмове свято: Зіслання Святого Духа, Трійця.
В селі функціонує загольноосвітня школа Ι-ΙΙ ступенів.
Відпустовий центр "Богородична святиня" на місці об'явлення Пресвятої Богородиці.
Село поділено на кілька кутків: Луг, Руниш, Підберезина, Берег, Королівка, Львівщина, Шумлянщина, Монастирики.
Між конфесійний храм Преображення Господнього на території виправної колонії № 41.
- ↑ https://kolrada.gov.ua/p/ekpasport
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 172 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- ↑ Віталій Гайсенюк. Москвофільство в Галичині та на Буковині в роки Першої світової війни. — с. 111.
- ↑ Розпорядження Ради міністрів 28 травня 1934 року № 440
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |