Удмуртська Автономна Радянська Соціалістична Республіка — Вікіпедія

Удмурт АРСР
Удмуртська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Удмуртская Автономная Советская Соалистическая Республика

1934 – 1990
Прапор Герб
Прапор Герб
УАРСР: історичні кордони на карті
УАРСР: історичні кордони на карті
Столиця Іжевськ
Мови російська, удмуртська
Форма правління Автономна Радянська Соціалістична Республіка
Історія
 - Засновано 28 грудня 1934
 - Ліквідовано 4 листопада 1990
Площа
 - 1970 42 100 км2
Населення
 - 1970 1 418 000 осіб
     Густота 33,7 осіб/км² 
Валюта карбованець
 Історія Удмуртії
Герб Удмуртії
Доісторична Удмуртія
Новоільїнська культура
Гарінська культура
Юртиковська культура
Приказанська культура
Ананьїнська культура
П'яноборська культура
Мазунінська культура
Поломська культура
Єманаєвська культура
Верхньоутчанська культура
Чепецька культура
Чумойтлинська культура
Кочергинська культура
Середньовічна Удмуртія
Арська земля
Московське царство
Російська імперія
Радянський Союз
Вотська АО
Удмуртська АО
Удмуртська АРСР
Російська Федерація
Удмуртська Республіка

Портал «Удмуртія»

Удму́ртська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (УАРСР) , до 5 грудня 1936 — Автономна Удмуртська Соціалістична Радянська Республіка)  або Удму́рт АРСР — автономна республіка в складі РРФСР, яка існувала з 28 грудня 1934 року по 4 листопада 1990 року, суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Столиця республіки — місто Іжевськ.

Історія

[ред. | ред. код]
Будинок Уряду УАССР на марці «50 років Удмуртської АРСР» Пошти СРСР 1970 року

Удмуртська АРСР утворена постановою ВЦВК 28 грудня 1934 року з Удмуртської автономної області. В 1935 році ВЦВК узаконив входження УАРСР в склад Кіровського краю, однак з прийняттям нової конституції СРСР 1936 року крайовий поділ був ліквідований. В 1937 році 4 райони Кіровської області (Воткінський, Сарапульський, Каракулінський, Кіясовський) були передані в склад УАРСР. 4 листопада 1990 року Верховна Рада УАРСР проголосила суверенітет і нову назву  — Удмуртська Республіка.

Державний устрій

[ред. | ред. код]

Після утворення УАССР вищим органом влади в республіці став З'їзд Рад УАССР (1935—1937), вищим законодавчим, виконавчим і контролюючим органом між з'їздами — ЦВК (1935—1938). Перший З'їзд Рад УАССР відбувся 12 січня 1935 року. На ньому були обрані члени і кандидати в члени ЦВК, представники до Ради Національностей ЦВК СРСР, прийнято рішення про підготовку Конституції Удмуртії.

У лютому 1937 року в пресі було опублікован проєкт Конституції УАССР. Конституція Удмуртської АРСР була прийнята 14 березня 1937 року Надзвичайним 2-м з'їздом Рад Удмуртської АРСР.

Вищі органи державної влади республіки — однопалатна Верховна Рада Удмуртської АРСР, що обиралася на 4 роки по нормі 1 депутат від 7500 жителів, та її Президія. Верховна Рада утворювала уряд республіки — Раду Міністрів Удмуртії. Удмуртська АРСР була представлена в Раді Національностей Верховної Ради СРСР 11 депутатами. Місцеві органи державної влади — міські, районні, селищні і сільські Ради депутатів трудящих обиралися населенням на 2 роки. Верховна Рада Удмуртської АРСР обирала терміном на 5 років Верховний суд республіки у складі 2 судових колегій (по кримінальних і по цивільних справах) і Президії Верховного суду. Прокурор Удмуртської АРСР призначався Генеральним прокурором СРСР на 5 років.

У червні 1938 року відбулися вибори до Верховних рад РРФСР і УАССР, а в грудні 1939 року — вибори до місцевих рад. Явка виборців склала понад 99 %. Більшістю голосів було обрано висунуті партійними органами кандидатури.

Населення

[ред. | ред. код]

На 1970 рік загальна кількість населення республіки становило 1418 тисяч осіб, з них:

Література

[ред. | ред. код]
  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.