Уралвагонзавод — Вікіпедія

Уралвагонзавод
ТипВАТ
Організаційно-правова форма господарюванняакціонерне товариство
Галузьмашинобудування
Лістинг на біржіПомилка Lua у Модуль:Wikidata/item у рядку 97: bad argument #1 to 'gsub' (string expected, got nil).
Засновано1936
Штаб-квартираНижній Тагіл
ПродукціяТанки
Виторг US$4.8 млрд
Операційний прибуток (EBIT)5 441 000 000 ₽ (2016)[1][2]
Чистий прибуток US$270 млрд
Власник(и)Ростех
Співробітники30 000 осіб (2015)
Холдингова компаніяРостех
Дочірні компаніїЧелябінський тракторний завод і Всеросійський науково-дослідний інститут транспортного машинобудування
www.uvz.ru
Мапа
CMNS: Уралвагонзавод у Вікісховищі

Уралвагонзавод — радянська та російська корпорація, що займається розробкою і виробництвом військової техніки, дорожньо-будівельних машин, залізничних вагонів. До корпорації входять науково-дослідні інститути, конструкторські бюро та виробничі підприємства. Головне підприємство — завод «Уралвагонзавод», розташоване в Нижньому Тагілі Свердловської області. 100 відсотків акцій корпорації належать державі. Площа, яку займає завод, становить 827 га.

30 березня 2022 деякі російські ЗМІ повідомили, що керівництво «Уралвагонзавод» відправляє співробітників у відпустки, бо через санкції, введені колективним Заходом, на заводі закінчилися феросплави та підшипники, перестали працювати верстати із числовим програмним забезпеченням[3].

Історія

[ред. | ред. код]

Проєктували завод три тисячі радянських інженерів. За основу було взято принцип прямоточності: за законами конвеєра розташовані корпуси, в кожному з них — кілька цехів, об'єднаних технологічним процесом. Це був один із перших проєктів великого машинобудівного підприємства з потоковим виробництвом, виконаний радянськими інженерами без участі іноземних спеціалістів.

Перші робітники прибули у 1931 році. Через побутову невлаштованість, холоди, хвороби в перші роки будівництва люди тікали з Уралвагонбуду. У 1931—1934 pp. колектив працюючих щороку змінювався кілька разів. Були дві більш менш постійні групи. Це близько 5000 комуністів і комсомольців, які прибули в різний час за путівками своїх організацій. 26 січня 1932 року за рішенням Наркомтяжпрому СРСР працювати у Нижній Тагіл приїхали члени міжнародної комуни «Цемент». Комуна «Цемент» складалася з фінів, німців, чехів, поляків, американців. Вони керували бригадами покрівельників, штукатурів, навчали будівельників прогресивним методам праці.

Також спеціально для використання на Уралвагонбуді наприкінці 1932 року було переведено з м. Чусовий та розміщено у селищі Красний Бор виправно-трудова колонія. На середину 1933 року чисельність «контингенту» ВТК досягла 4000 осіб. У 1936 році Уралвагонбуд звільнився від застосування праці ув'язнених.

2 березня 1936 року заводу присвоєно назву «Уральський вагонобудівний завод імені Ф. Е. Дзержинського». Спочатку виробляв важкі залізничні вагони — перший вагон випущено 11 жовтня 1936 року.

У 1941 році завод раз у раз зупиняв конвеєр через систематичні перебої з лісом і металом, порушення технологічного процесу, що призводили до перекосу рами вагона ще на етапі його складання[4]..

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Консолидированная финансовая отчетность за год, закончившийся 31 декабря 2016 года, и аудиторское заключение - Акционерное Общество «Научно производственная корпорация «Уралвагонзавод» имени Ф. Э. Дзержинского»
  2. (unspecified title) — 2017.
  3. Dialog.ua. ​"Уралвагонзавод", выпускающий танки, отправляет сотрудников в отпуска: СМИ озвучили причину. Диалог.UA (рос.). Процитовано 21 березня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. «Почему лихорадит Уралвагонзавод?» Газета «Известия» № 87 (7463) від 13 квітня 1941 року

Посилання

[ред. | ред. код]