Уралвагонзавод — Вікіпедія
Тип | ВАТ |
---|---|
Організаційно-правова форма господарювання | акціонерне товариство |
Галузь | машинобудування |
Лістинг на біржі | Помилка Lua у Модуль:Wikidata/item у рядку 97: bad argument #1 to 'gsub' (string expected, got nil). |
Засновано | 1936 |
Штаб-квартира | Нижній Тагіл |
Продукція | Танки |
Виторг | ▲ US$4.8 млрд |
Операційний прибуток (EBIT) | 5 441 000 000 ₽ (2016)[1][2] |
Чистий прибуток | ▲ US$270 млрд |
Власник(и) | Ростех |
Співробітники | 30 000 осіб (2015) |
Холдингова компанія | Ростех |
Дочірні компанії | Челябінський тракторний завод і Всеросійський науково-дослідний інститут транспортного машинобудування |
www.uvz.ru | |
Уралвагонзавод у Вікісховищі |
Уралвагонзавод — радянська та російська корпорація, що займається розробкою і виробництвом військової техніки, дорожньо-будівельних машин, залізничних вагонів. До корпорації входять науково-дослідні інститути, конструкторські бюро та виробничі підприємства. Головне підприємство — завод «Уралвагонзавод», розташоване в Нижньому Тагілі Свердловської області. 100 відсотків акцій корпорації належать державі. Площа, яку займає завод, становить 827 га.
30 березня 2022 деякі російські ЗМІ повідомили, що керівництво «Уралвагонзавод» відправляє співробітників у відпустки, бо через санкції, введені колективним Заходом, на заводі закінчилися феросплави та підшипники, перестали працювати верстати із числовим програмним забезпеченням[3].
Проєктували завод три тисячі радянських інженерів. За основу було взято принцип прямоточності: за законами конвеєра розташовані корпуси, в кожному з них — кілька цехів, об'єднаних технологічним процесом. Це був один із перших проєктів великого машинобудівного підприємства з потоковим виробництвом, виконаний радянськими інженерами без участі іноземних спеціалістів.
Перші робітники прибули у 1931 році. Через побутову невлаштованість, холоди, хвороби в перші роки будівництва люди тікали з Уралвагонбуду. У 1931—1934 pp. колектив працюючих щороку змінювався кілька разів. Були дві більш менш постійні групи. Це близько 5000 комуністів і комсомольців, які прибули в різний час за путівками своїх організацій. 26 січня 1932 року за рішенням Наркомтяжпрому СРСР працювати у Нижній Тагіл приїхали члени міжнародної комуни «Цемент». Комуна «Цемент» складалася з фінів, німців, чехів, поляків, американців. Вони керували бригадами покрівельників, штукатурів, навчали будівельників прогресивним методам праці.
Також спеціально для використання на Уралвагонбуді наприкінці 1932 року було переведено з м. Чусовий та розміщено у селищі Красний Бор виправно-трудова колонія. На середину 1933 року чисельність «контингенту» ВТК досягла 4000 осіб. У 1936 році Уралвагонбуд звільнився від застосування праці ув'язнених.
2 березня 1936 року заводу присвоєно назву «Уральський вагонобудівний завод імені Ф. Е. Дзержинського». Спочатку виробляв важкі залізничні вагони — перший вагон випущено 11 жовтня 1936 року.
У 1941 році завод раз у раз зупиняв конвеєр через систематичні перебої з лісом і металом, порушення технологічного процесу, що призводили до перекосу рами вагона ще на етапі його складання[4]..
- ↑ Консолидированная финансовая отчетность за год, закончившийся 31 декабря 2016 года, и аудиторское заключение - Акционерное Общество «Научно производственная корпорация «Уралвагонзавод» имени Ф. Э. Дзержинского»
- ↑ (unspecified title) — 2017.
- ↑ Dialog.ua. "Уралвагонзавод", выпускающий танки, отправляет сотрудников в отпуска: СМИ озвучили причину. Диалог.UA (рос.). Процитовано 21 березня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ «Почему лихорадит Уралвагонзавод?» Газета «Известия» № 87 (7463) від 13 квітня 1941 року
- Офіційний сайт заводу [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ЗАТ УБТ-Уралвагонзавод [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Футуристичний трамвай заростає травою на задвірках заводу [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про підприємство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |