Фекундіта — Вікіпедія

Фекундіта
Фекундіта (реверс) на антонініані з Гереннією Етрусциллою
Міфологія	давньоримська
Атрибути	ріг достатку, скіпетр, гілка, кадуцей, стерно, гроно винограду, земна куля
Медіафайли у Вікісховищі

Фекундіта або Фекундітас (лат. Fecunditas — родючість, плодючість) — у давніх римлян персоніфікація (уособлення) родючості і фертильності, особливо імператриць.

До Фекундіти зверталися жінки з проханнями зіслати їм дітей. Під час ритуалу прочанки били себе по оголеному тілу ременями з козлячої шкіри^[1]. Жертвоприношення Фекундиті приносили луперки, жреці богині, а також жреці арвальських братів^[2].

У 63 році нашої ери за рішенням сенату в Римі присвятили Фекундіті храм з нагоди народження доньки у імператора Нерона і його дружини Поппеї Сабіни^[3].

Фекундіта зображена на реверсі римських монет стоячи або сидячи з дитиною (дітьми) і рогом достатку; іноді з довгим скіпетром, гілкою, кадуцеєм (жезлом Меркурія) або стерном^[4]. На ауреусі Юлії Домни вона зображена з гроном винограду та земною кулею в оточенні дітей.

У пропаганді Римської імперії Фекундіта символізувала безперервність імператорського роду та опіку, поширену над нащадками імператорів^[5]. Тому її зображення зазвичай містилося на монетах, випущених від імені імператриць^[6]. Вона з'являється в часи Антонінів на монетах, викарбуваних для Фаустини Старшої та її наступниць у ІІ-ІІІ століттях аж до Салоніни.

Фекундіта зустрічається на монетах, на аверсі яких зображені дружини або інші родички імператора:

• Фаустіна Старша, дружина Антоніна Пія (138—161)^[7];
• Фаустіна Молодша, дружина Марка Аврелія (161—180)^[8];
• Брутія Кріспіна, дружина Коммода (177—192)^[9];
• Юлія Домна, дружина Септимія Севера (193—211)^[10];
• Юлія Домна, мати Каракали (198—217)^[11];
• Юлія Меза, баба Геліогабала (218—222)^[12];
• Юлія Мамея, мати Александра Севера (222—235)^[13];
• Гереннія Етрусцила, дружина Деція Траяна (249—251)^[14];
• Корнелія Салоніна, дружина Галлієна (253—268)^[15].

Фекундіта з'являлася на монетах з нагоди народження дитини у правлячого подружжя. Окрім того робилася відповідна вказівка в легенді: «FECVNDITAS AVG[VSTAE]» (плодючість імператриці). Рідше зустрічається надпис «FECVNDITAS TEMPORVM»^[16].

• Helmut Kahnt: Das grosse Münzlexikon von A bis Z. Regenstauf: H. Gietl Vlg., 2005
• B. Ralph Kankelfitz: Römische Münzen von Pompejus bis Romulus. Augsburg: Battenberg, 1996
• Jean Babelon: La numismatique antique. Paris: Presses Universitaires de France, 1970
• Harold Mattingly. Roman Coins from the Earliest Times to the Fall of the Western Empire. — London, 1928. — С. 162.
• Stevenson S. W., Smith C. R., Madden F. W. Fecunditas // A Dictionary of Roman Coins. — London : George Bell and sons, 1889. — P. 376-377.
• Wissowa Georg. Fecunditas // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Stuttgart, 1909.
• Peter R. Fecunditas // Ausführliches Lexikon der griechischen und römischen Mythologie / Roscher W. H. — Leipzig : Druck und Verlag von B. G. Teubner, 1890.