Хіларита — Вікіпедія

Хіларита
Міфологіядавньоримська
Атрибутипальмова гілка, ріг достатку, довгий скіпетр, стерно, якір, вінок, діти
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Хілари́та або Хілари́тас (від грец. ἱλαρός — веселий, життєрадісний) — у римській міфології персоніфікація радості.

Культ Хіларити

[ред. | ред. код]

У релігійних віруваннях римлян Хіларита належала до групи популярних уособлень людських почуттів, таких як Клеменція, Летиція, Патіенція. Можливо пов'язана з культом Кібели. На честь цієї «матері богів» присвятили свято Хіларії[en] («день весілощів»), яке відзначалося в греко-римській культурі на наступний день після весняного рівнодення (25 березня)[1].

Хіларита на монетах

[ред. | ред. код]
Хіларита з дітьми

Зустрічається на давньоримських монетах. Хіларита зображена у вигляді жінки, яка стоїть і тримає в одній руці пальмову гілку — символ радості[2], а в іншій — ріг достатку; варіанти: скіпетр[3], патера[4], вінок[5], квітка[6] або якір[7]. На деяких монетах Антоніна Пія Хіларита торкається голови[8].

Вперше Хіларита з'явилися на монетах Адріана (117—138). На його сестерціях[9] і дупондіях[10] богиня зображена з двома дітьми [11], на денаріях — з написом: «HILAR[itas] P[opuli] R[omani]» (Хіларита римського народу)[12][13].

З нагоди народження дітей імператорів на монетах карбували епітети «HILARITAS AVGVSTI» («радість імператора»)[14] або «HILAR[itas] TEMPOR[um]» («Радість часів»), як на монетах Дідія Юліана[14][15].

Хіларита викарбувана на монетах імператорів:

Астероїд Хіларитада

[ред. | ред. код]

На честь богині названий астероїд (996) Хіларитада[de].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Harold Mattingly, 1928, с. 158.
  2. Stevenson, 1889, с. 462, "Hilaritas".
  3. RIC IV Septimius Severus 555 (aureus). OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  4. RIC IV Septimius Severus 558. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  5. RIC IV Elagabalus 190b. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  6. RIC III Commodus 150. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  7. а б RIC V Tetricus I 231. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  8. RIC III Antoninus Pius 1396B (as). OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  9. RIC II Hadrian 970c. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  10. RIC II Hadrian 974i. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  11. Kahnt, 2005, "Hilaritas".
  12. Stevenson, 1889, с. 462, "HILARITAS P. Romani".
  13. RIC II Hadrian 126b. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  14. а б Stevenson, 1889, с. 462, "HILAR. TEMPORUM".
  15. RIC IV Didius Julianus 10. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  16. RIC III Commodus 150. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  17. RIC IV Septimius Severus 555 (aureus). OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  18. RIC IV Caracalla 371. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  19. RIC IV Elagabalus 190b. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  20. RIC V Claudius Gothicus 276. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  21. RIC V Postumus 354. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  22. RIC V Carausius 41. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.
  23. RIC V Allectus 20. OCRE (Online Coins of the Roman Empire). Процитовано 21 січня 2023.

Література

[ред. | ред. код]