Вагітан — Вікіпедія

Вагітан
Божество в	давньоримська релігія
Частина від	di indigetesd

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (грудень 2014)

Вагітан (лат. Vagitanus) — давньоримське божество, присутнє при перших криках новонародженого. У перекладі з латини Вагітан означає «крик новонародженого». Божество зображали у вигляді дитини, що плаче^[1].

Попри етимологічні зв'язки між ім'ям бога та словосполученням «крик новонародженого», Якоб Гроновіус стверджував, що правильна форма імені повинна бути не Вагітан (лат. Vagitanus), а Ватикан (лат. Vaticanus), оскільки слово «Вагітан» походить з так званої народної латини, а не класичної її форми^[2].

Вагітан описується як бог, який давав людині дар мови. Вважалося, що саме він відкривав рот немовляти при народженні, щоб воно вимовило «ва» — перший склад імені «Вагітан». Однак, варто розрізняти перший крик і вимову першого складу та дар членороздільної мови, за який відповідали інші божества^[3][4]: Фабулін (Fabulinus) — підказував дитині перші слова, Локутій (Locutius) — вчив складати речення, Фарін (Farinus) — навчав дитину говорити.

• Римська міфологія
• Відповідність римських і грецьких богів