Філіпінський пінон — Вікіпедія

Філіпінський пінон
Пінон лусонський (Phapitreron leucotis)
Пінон лусонський (Phapitreron leucotis)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Підродина: Вінажні (Treroninae)
Рід: Філіпінський пінон (Phapitreron)
Bonaparte, 1854[1]
Види
Синоніми
Phapiscus Sundevall, 1873[3]
Посилання
Вікісховище: Phapitreron
Віківиди: Phapitreron
ITIS: 177281
NCBI: 115681

Філіпінський пі́нон[4] (Phapitreron) — рід голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Представники цього роду є ендеміками Філіппін[5].

Філіпінські пінони — птахи середнього розміру, їхня середня довжина становить 23-27 см, а вага 80-165 г. Вони мають переважно буре забарвлення, на обличчі у них є помітні темні смуги, пера на шиї мають металевий відблиск. Вони ведуть деревний спосіб життя, живуть в лісах. Деякі види віддають перевагу густим тропічним лісам, деякі — вторинним лісам та іншим лісовим масивам. Вони ведуть переважно поодинкой спосіб життя. Філіпінським пінонам не притаманний статевий диморфізм.

Виділяють чотири види:[6]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Phapitreron походить від сполучення наукових назв родів Фапс (Phaps Selby, 1835) і Вінаго (Treron Vieillot, 1816).[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bonaparte, Charles Lucien (1854). Coup d'oeil sur les pigeons. Comptes Rendus Hebdomadaires des Séances de l'Académie des Sciences (French) . 39: 869–880 [879].
  2. Peters, James Lee, ред. (1937). Check-List of Birds of the World. Т. 3. Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. с. 23.
  3. C.J. Sundevall: Methodi naturalis avium disponendarum tentamen: försök till fogelklassens naturenliga uppställnung. Stockholm: Samson & Wallin, 1873, s. 99. 
  4. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  5. L.F. Baptista, P.W. Trail & H.M. Horblit: Family Columbidae (Pigeons and Doves). W: J. del Hoyo, A. Elliott & J. Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 4: Sandgrouse to Cuckoos. Barcelona: Lynx Edicions, 1997. ISBN 84-87334-22-9. 
  6. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 квітня 2022.
  7. Collar, N.J. (2011). Species limits in some Philippine birds including the Greater Flameback Chrysocolaptes lucidus (PDF). Forktail. 27: 29—38.
  8. Phapitreron brunneiceps у базі Avibase.
  9. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 301. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела

[ред. | ред. код]