Харків-Північний (аеропорт) — Вікіпедія

Міжнародний аеропорт «Харків-Північний»
ІАТА: немає  • ICAO: UKHV
Загальні дані
50°01′30″ пн. ш. 36°16′00″ сх. д. / 50.025° пн. ш. 36.266666666667° сх. д. / 50.025; 36.266666666667
Типслужбовий
ОператорХарківське державне авіаційне виробниче підприємство
Обслуговує
Розташування
Висота над р. м.183 м / 600 фт
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
03/21 1 804 5 919 бетон
02/20 1 804 5 919 ґрунт
Ідентифікатори і посилання
GeoNames8030052
Харків-Північний (аеропорт). Карта розташування: Україна
Харків-Північний (аеропорт)
Розташування на мапі України
Харків-Північний (аеропорт). Карта розташування: Харківська область
Харків-Північний (аеропорт)
Розташування на мапі України
Мапа

Міжнаро́дний аеропо́рт «Ха́рків-Півні́чний» (Харків-Сокільники) (ICAO: UKHV) — аеропорт у Харкові. Розташований на території Харківського авіаційного заводу в історичній місцевості Сокільники між вулицями Григорія Сковороди та Сумською, паралельно їм. Офіційна адреса: Сумська, 134.

Аеродром використовується як для цивільної, так й для експериментальної авіації (тут проводяться випробування літаків, що випускаються і ремонтуються на авіазаводі). Аеродром здатний приймати літаки Як-42, Ан-12 та усі більш легкі, а також вертольоти всіх типів.

Історія

[ред. | ред. код]

Збудований як центральний пасажирський і вантажний аеропорт столиці УРСР в 1923 році.

Влітку 1924 року почалося регулярне авіасполучення по першим повітряним рейсам Харків-Київ, Харків-Одеса.

У зв'язку з будівництвом ХАЗу пасажирський аеропорт перенесли на початку 1930-х років на аеродром «Основа». Після цього аеродром Сокільники використовувався лише для виробничих потреб. Під час війни був військовим аеродромом.

З 1990-х років знову використовується як аеропорт для пасажирських рейсів, зокрема чартерних: до Німеччини, на Близький Схід.

У другій половині 90-х років силами ХДАВП під керівництвом Павла Науменка і компанії ІнтерАМІ була повністю відновлена ​​злітно-посадкова смуга аеродрому, в Словаччині придбано сучасне світлотехнічне обладнання, завдяки якому аеродром став цілодобовим. Також керівництву ХДАВП вдалося здійснити атестацію аеродрому й отримати статус «міжнародний аеропорт». Даний процес був досить складний, оскільки потрібно було об'єднати зусилля по взаємодії з Укравіатранс (зараз ― ДАСУ), Украерорух, митною та прикордонними службами, а також виконати великий комплекс будівельних робіт безпосередньо на заводі. Після ВПП і поновлення старих систем контролю за повітряним рухом, було збудовано сучасний пасажирський термінал.[1]

Топоніміка

[ред. | ред. код]

Сьогодні аеродром Харківського авіазаводу в розмовній мові називається Харків-Північний. До ліквідації аеродрому ХАІ в 1970-х роках саме той називався Харків-Північний; аеродром ж ХАЗу з моменту спорудження у 1923 році називався Харків-Сокільники, а під час німецької окупації 1941-43 — Харків-Центральний.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Авторський колектив під керівництвом А.П. Голікова. Харьков. Краткая справочная книга. — Харків : Прапор, 1976. — 296 с. — 50 000 прим.(рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Pavelaviatorwrote, 2017-02-19 14:10:00 Pavelaviator Pavelaviator 2017-02-19 14:10:00. Аджарская экзотика. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 19 лютого 2017.