Харламов Павло Васильович — Вікіпедія

Харламов Павло Васильович
Народився25 червня 1924(1924-06-25)
Гахове, Курський повіт, Курська губернія, РСФРР, СРСР
Помер16 березня 2001(2001-03-16) (76 років)
Донецьк, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьпедагог
Alma materмеханіко-математичний факультет МДУd
ЗакладДВНЗ ДонНТУ
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
ЧленствоНАНУ
Війнанімецько-радянська війна
Нагороди

Павло́ Васи́льович Харла́мов (25 червня 1924, село Гахово, нині Медвенського району Курської області Росії — 16 березня 2001 р., Донецьк, Україна) — український учений у галузі механіки. Член-кореспондент АН УРСР (1965). Заслужений діяч науки УРСР (1983).

Біографія

[ред. | ред. код]

Учасник Великої Вітчизняної війни. 1952 року закінчив Московський університет.

Працював в період 1952—1959 років — у Донецькому індустріальному інституті (згодом — Донецький політехнічний інститут); в 1959—1965 роках — в Інституті гідродинаміки Сибірського відділення АН СРСР; від 1965 року — в Інституті прикладної математики та механіки АН УРСР (завідувач відділу). Одночасно у 1966—1970 роках — завідувач кафедри Донецького університету, від 1972 року — професор Донецького політехнічного інституту.

Основні напрямки діяльності: загальна механіка, прикладна математика, диференціальні рівняння. Дослідження Харламова стосуються аналітичної динаміки твердого тіла.

Нагороди, звання

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Червоної Зірки (1946), орденом Вітчизняної війни першого ступеня (1985), медалями.

Література

[ред. | ред. код]