Хлібопіч — Вікіпедія

Хлібопіч

Хлібопіч у Вікісховищі

Хлібопіч — побутовий малогабаритний електромеханічний пристрій, основною функцією якого є автоматизоване виготовлення формового хлібу, починаючи від замісу тіста і закінчуючи випіканням готового хлібобулочного виробу. Максимальна маса виробу — від 450 до 2000 грам^[1], в залежності від моделі хлібопічки. Час виготовлення — 1-6 годин, залежно від виду хліба і способу виготовлення.

Прототип сучасної хлібопічки з'явився в Бостоні на початку XX століття.^[2] Перша ж сучасна побутова хлібопічка була розроблена в 1987 році японською фірмою «Matsushita Electric Industrial Company» (нині — Panasonic).^[3] Розробляючи хлібопіч, співробітники компанії Matsushita зіткнулися з такою проблемою: випробувальний зразок хлібопічки не міг якісно замісити тісто, через що скоринка хлібу виявлялася пересушеною, а м'якуш, навпаки — непропеченим. Для вирішення цієї проблеми була використана імітація техніки ручного приготування тіста за допомогою вертикальних округлих виступів у хлібопекарській формі, об які лопатка розтягує і розминає тісто в процесі замісу.

Інновація японських інженерів полягає в тому, що вони об'єднали в одному пристрої тістомісильну машину — форма для замішування якої є хлібопекарською формою, розстійну шафу і хлібопекарську піч, і автоматизували технологічний процес, під керівництвом комп'ютера.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хібопіч

• Побутова техніка
• Мікрохвильова піч
• Гриль
• Кухонна плита

• Bread Machine на Open Directory Project.

Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.