Хотівський район — Вікіпедія

Хотівський район — район у складі Київської округи Української СРР у 1923–1925 роках із центром у селі Хотів.

Історія

У 1923 році в Українській СРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня було утворено Хотівський район у складі Київської округи Київської губернії, до якого увійшли території Хотівської і частини Велико-Дмитріївської волостей Київського повіту.^[1]^[2] Центром району стало село Хотів.^[3]

Сільради, поселення

Станом на 1924 рік Хотівський район складався із 14 сільрад, до яких входило 44 поселення^[4]

Хотівська сельрада (4 поселення)
1. Хотів, село

2. Феофанівка^[5], радгосп

3. Сіраків-Куликівка, лісова сторожка^[6]

4. Теремки, хутір
Велика Дмитрівська с/р (2 поселення)
5. Великі Дмитровичі, село

6. Темний Луг з хутором Пасішне, монаст.
Гатнівська с/р (5 поселень)
7. Гатне, село

8. Мало-Микольський радгосп, хутір

9. Горобіївська Вита, хутір

10. Кожаки, хутір

11. Чабани, хутір
Гвоздівська с/р (1 поселення)
12. Гвоздів, село
Козинська с/р (1 поселення)
13. Козин, село
Крюковщинська с/р (3 поселення)
14. Крюковщина, село

15. Жуляни, поселок

16. Шахрівщина, хутір
Лісниківська с/р (4 поселення)
17. Лісники, село

18. Гудимівка, хутір

19. Круглик, агропункт

20. Кременище, хутір
Литовська-Витівська с/р (4 поселення)
21. Литовська Вита, село

22. Княжин, хутір

23. Мриче, хутір

24. Церковщина, колонія
Мала Дмитрівська с/р (2 поселення)
25. Малі Дмитровичі, село

26. Романків, хутір
Пирогівська с/р (9 поселень)
27. Пирогове, село

28. Борзаків, хутір

29. Володарка, хутір

30. Жуків острів, радгосп

31. Черкесів, хутір

32. Черняцький, хутір

33. Яровці, хутір

34. Корчевате, село (д.)

35. Коник, хутір
Підгорецька с/р (2 поселення)
36. Підгорці, село

37. Криничі, село
Рославицька с/р (2 поселення)
38. Рославичі, село

39. Генжари (Гаврилівка), хутір
Ходосівська с/р (3 поселення)
40. Ходосівка, село

41. Березівка, хутір

42. Хмелівщина, хутір
Янковицька с/р (2 поселення)
43. Янковичі, село

44. Бугаі, хутір

Постановою ВУВЦК від 3 червня 1925 року район було розформовано, віднісши території:^[7]

6 сільрад (Хотівської, Гатненської, Крюківшанської, Лісниківської, Виталітовської та Пирогівської) у склад Будаївського району Київської округи;
5 сільрад (В. Дмитріївської, Козинської, М. Дмитріївської, Підгоріцької та Ходосівської) у склад Обухівського району Київської округи;
3 сільрад (Гвоздівської, Рославичської та Янковицької) у склад Васильківського району Київської округи.^[8]

Примітки

↑ Постанова ВУЦВК № 18-19 (309) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
↑ Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»
↑ Список поселень Київщини (1924) [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Вид. газети «Вісник Київ. губвиконкому» — сторінки 24, 57
↑ стор. 17—19 (pdf pages 57—58 of 198), Список поселень Київщини // Адміністративний відділ та статистичне губерніяльне управління. Київський губерніяльний виконавчий комітет Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. — Київ: Видання газети «Вістник Київського губвиконкому», 1924. — XIX, 2, 154 с.
↑ Феофанівська
↑ read, „Записки Наукового Товариства імени Шевченка“, XI: „Кілька київських документів XV—XVI в.“ М. С. Грушевського, стор. 5 та 14—8. Порів. ще „Очерки по исторіи Кіевской земли“ П. Г. Клепатського, стор. 355 (Одеса, 1912). Констатований тут документ дуже цікавий докладною топографічною характеристикою місцевости „у повете Киевском, у дву милях от Києва, над рекою и обопол р. Котовки... почавши от речки Котовки малою речкою Серяковскою“ й т.п. До того згадується також долина, ліс, вал і рів, великий шлях з Київа, Королів міст, долини Глибока й Куликівка, озеро, врочище „Козій Брід“ й т.п. До речи, „Список поселень Київщини“ (вид. газети „Вісник Київського Губвиконкому“. Київ, 1924, стор. 17) й досі поміж околичних місцевостей називає „Сіраків— Куликівку“, як лісову сторожку.
↑ Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1925 рік. Відділ 1. Ч. 23—47. page=120
↑ Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини — Вікіджерела

[:1-1] Постанова ВУЦВК № 18-19 (309) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»

[2] Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»

[:2-3] Список поселень Київщини (1924) [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Вид. газети «Вісник Київ. губвиконкому» — сторінки 24, 57

[spk-4] стор. 17—19 (pdf pages 57—58 of 198), Список поселень Київщини // Адміністративний відділ та статистичне губерніяльне управління. Київський губерніяльний виконавчий комітет Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. — Київ: Видання газети «Вістник Київського губвиконкому», 1924. — XIX, 2, 154 с.

[5] Феофанівська

[6] read, „Записки Наукового Товариства імени Шевченка“, XI: „Кілька київських документів XV—XVI в.“ М. С. Грушевського, стор. 5 та 14—8. Порів. ще „Очерки по исторіи Кіевской земли“ П. Г. Клепатського, стор. 355 (Одеса, 1912). Констатований тут документ дуже цікавий докладною топографічною характеристикою місцевости „у повете Киевском, у дву милях от Києва, над рекою и обопол р. Котовки... почавши от речки Котовки малою речкою Серяковскою“ й т.п. До того згадується також долина, ліс, вал і рів, великий шлях з Київа, Королів міст, долини Глибока й Куликівка, озеро, врочище „Козій Брід“ й т.п. До речи, „Список поселень Київщини“ (вид. газети „Вісник Київського Губвиконкому“. Київ, 1924, стор. 17) й досі поміж околичних місцевостей називає „Сіраків— Куликівку“, як лісову сторожку.

[7] Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1925 рік. Відділ 1. Ч. 23—47. page=120

[8] Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини — Вікіджерела

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]