French
DeutschХ-35 — Вікіпедія
| Х-35 (виріб 78) | |
|---|---|
 Протикорабельна ракета Х-35Е. Крило у складеному стані. МАКС-2009 | |
| Тип | малогабаритна тактична протикорабельна ракета |
| Походження | Росія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | з 1999, на озброєні |
| Оператори | див. Оператори |
| Історія виробництва | |
| Розробник |  СРСР ОКБ Зірка / КБМ(М)* →  Росія Корпорація «Тактичне ракетне озброєння» |
| Розроблено | з 1973[1] |
| Виробник | Росія КТРВ |
| Вартість одиниці | ₽15 млн на 2010 рік[2] |
| Варіанти | Х-35Е (3М-24Е) Х-35У Х-35В |
| Характеристики | |
 Х-35 у Вікісховищі | |
Х-35 «Звезда» (укр. «Зірка», «Виріб 78», Індекс ГРАУ — «3М24»; код НАТО AS-20 «Kayak»/SS-N-25 «Switchblade») — радянська, російська турбореактивна дозвукова крилата[3] протикорабельна ракета. Може бути запущена з літаків, гелікоптерів, надводних кораблів (ракетний комплекс 3К24 «Уран») і берегових мобільних ракетних комплексів (3К60, «Бал», код НАТО — SSC-6 «Sennight»). Призначена для знищення кораблів водотоннажністю до 5 000 тонн[4]. Корабельні та берегові версії запускають за допомогою стартового прискорювача.
Роботи над створенням Х-35 «Звезда» розпочато в 1983 році постановою Ради Міністрів СРСР і ЦК КПРС СРСР про озброєння кораблів середньої тоннажу.
Ракета Х-35 є дозвуковою зброєю звичайної аеродинамічної конфігурації з хрестоподібними крилами та оперенням та напівзануреним повітрозабірником. Силовою установкою є турбовентиляторний двигун. Ракета наводиться до своєї цілі на кінцевому відрізку траєкторії за допомогою команд, що надходять від активної радіолокаційної головки самонаведення та радіовисотоміра.[4]
Дані цілевказівки можуть ввести в ракету з літака-носія, корабля або зовнішніх джерел. Дані польотного завдання вводять у систему управління ракетою після введення координат цілі. Інерційна система керує ракетою в польоті, стабілізує її на заданій висоті та направляє в зону розташування цілі. На певній дальності від цілі головка самонаведення вмикається для пошуку, захвату та відстеження цілі. Потім інерційна система управління повертає ракету на ціль і змінює висоту її польоту на надзвичайно малу. На цій висоті ракета продовжує процес наведення за даними, що надходять від головки самонаведення та інерційної системи керування, доки вона не влучить у ціль.
Х-35 можуть застосовувати в добрих і несприятливих погодних умовах, при хвилюванні моря до 5-6 балів, удень і вночі, під вогнем і радіоелектронною протидією противника. Її аеродинамічна конфігурація оптимізована для високої дозвукової швидкості надмалої висоти польоту, щоб забезпечити характеристики зниження помітності ракети. Ракета має низьку ЕПР завдяки малим розмірам, можливості надмалої висоти польоту та спеціальному алгоритму наведення, що забезпечує високобезпечні режими роботи активного радіолокаційного самонаведення.
Її активна радіолокаційна ГСН АРГС-35 працює як у режимах одиночного, так і багаторазового запуску ракет, захоплюючи та фіксуючи цілі на максимальній дальності до 20 км.[5] Нова радіолокаційна система самонаведення була розроблена Радар ММС[6] і замінить існуючу радіолокаційну систему пошуку АРГС-35E у X-діапазоні.[7]
| [5][8] | Х-35 | Х-35У |
|---|---|---|
| Довжина: Корабель / Сухопутний / Гертоборний Літак | 3,85 м | |
| Діаметр | ||
| Розмах крил | ||
| Вага: корабель/наземний Літак Геліборн | 620 кг 520 кг 610 кг | 670 кг 550 кг 650 кг |
| Наведення | Інерційний, активний радар | Інерційна, супутникова навігація, активний/пасивний радар |
| Діапазон | 130 км | 7-260 км |
| Дальність шукача | 20 км | 50 км |
| Швидкість | 0,8 Мах | 0,8-0,85 Мах |
| Крейсерська висота Висота терміналу | 10–15 м 4 м | |
| Боєголовка | 145 кг HE пенетратор | 145 кг проникаючий фугас |
Ракета Х-35 надійшла на озброєння у 2003 році. У липні 2003 року створена «Корпорацією тактичних ракет» система пройшла державні випробування та почала надходити на озброєння кораблів ВМФ Росії. Загальноприйнято, що за критерієм «економічність» «Уран-Е» є однією з найкращих систем у світі.[9] Її також придбала Індія. Берегова ракетна система «Бал» показала чудові результати на державних випробуваннях восени 2004 року і прийнята на озброєння у 2008 році[10]. Випробування модернізованої ракети Х-35УЕ були завершені станом на червень 2021 року[11]
Система «Бал» має чотири самохідні пускові установки, кожна з яких несе вісім ракет, що становить 32 ракети в залпі, плюс перезарядки для ще однієї хвилі. Пускова установка може розташовуватися на відстані до 10 км від узбережжя і вражати цілі на дальності до 120 км.[12] В даний час система «Бал» оснащена модернізованою версією Х-35Е, збільшуючи дальність стрільби до 300 км.[13][14]
На IMDS 2019 вперше представили нову версію російської системи берегової оборони Бал-Е. Чотиритрубна «Рубіж-МЕ», призначена для експортного ринку, базується на шасі Камаз 63501 8×8, яке компактніше МЗКТ-7930 оригінального «Бал-Е».[15][16]
Як повідомило 19 жовтня 2021 року інформаційне агентство ТАСС, нова ракета берегового ракетного комплексу «Бал», розроблена та виготовлена корпорацією Tactical Missile Armament Corporation (KTRV), дозволить вражати цілі на відстані понад 500 км. Нові можливості комплексу зробили його порівнянним за дальністю та можливістю ведення вогню по землі з ракетним комплексом «Бастіон» за допомогою надзвукової ракети «Онікс», повідомило джерело в ОПК.[17]
Рано-вранці 23 квітня 2022 року війська РФ обстріляли ракетою Х-35 з берегового комплексу «Бал» місто Миколаїв[18].
Ракети Х-35 та П-800 з відповідних берегових ракетних комплексів російський агресор неодноразово застосовував для знищення інфраструктури зберігання та експорту аграрної продукції з України[19].
- Х-35 (3М-24) — Базовий військово-морський варіант для Росії (2003).[5]
- Х-35Е (3М-24Е) — експортний варіант Х-35 (1996 р.).
- Х-35У — уніфікована ракета модернізації бази (можна використовувати з будь-яким носієм), версія для Росії у виробництві (станом на 1 липня 2015 року).[8][20] Здатна вражати наземні цілі.
- Х-35УЕ[21] — експортний варіант Х-35У, що випускається.[22]
- Х-35В — версія для Росії, запущена з гелікоптера.
- 3М-24ЕМВ — експортний варіант ракети-мішені Х-35 без бойової частини для В'єтнаму.[22]
- Х-35 Уран/Уран-Е (СС-Н-25 'Switchblade', 3M-24) — Корабельне обладнання системи управління з ракетою Х-35/Х-35Е.[23]
- Bal/Bal-E — Прибережний (SSC-6 Sennight) ракетний комплекс з ракетами Х-35/Х-35Е (2008 р.).
- KN-09 Kumsong/GeumSeong-3 (Venus 3 금성3호 金星3号) — KN0v 0x 01, KN19 Представлена північнокорейська копія Х-35У. Kumsong-3 є північнокорейським внутрішнім варіантом / клоном Х-35, ймовірно, на основі Х-35У через дальність.[24] Продемонстрований діапазон у 2017 році, тест 8 червня становить 240 км.[25]
- Х-37 або Х-39 — можлива назва варіанту з ядерним наконечником.
- VCM-01 — в'єтнамська ракета[26]
Алжир[27]
Індія
Іран
М'янма
Північна Корея — похідна Kh-35U Kumsong / GeumSeong-3 (Венера 3) 금성3호 金星3号.[28] 
Росія — 112 Х-35 (3М-24), поставлені в 2009—2010 роках.[30] - берегові ракетні бригади, розгорнуті ВМС Росії:
- 11-та бригада Чорноморського флоту, Юташ, Краснодар
- 46-та окрема дивізія Каспійської флотилії, Дагестан
- 15-та бригада Чорноморського флоту, Севастополь, Крим
- 72-й полк Тихоокеанського флоту, Смоляніново, Приморський край
- Щонайменше один комплекс доставили до Західного військового округу в середині 2016 року.[31]
- Дві ракетні комплекси «Бал» поставлені у 2017 році та ще один у листопаді 2018 року для Чорноморського флоту Росії.[32][33][34] Ще три системи у 2019 та 2020 роках для PF, CFl та BF.[35][36]
- Розгортання перенесли на півострів Середній у 2019 р.[37]
- З 2014 року ВПС Росії придбали невідому кількість ракет Х-35У, інтегрованих із винищувачами Су-35С і винищувачами-бомбардувальниками Су-34.[38][39][40]
- берегові ракетні бригади, розгорнуті ВМС Росії:
Венесуела — прибережний ракетний комплекс Bal.
В'єтнам — 198 ракет Х-35Е поставлено у 2001—2015 роках. Місцеву похідну, позначену як VCM-01, розробляє «Viettel».[26]
Азербайджан — розгортання берегового ракетного комплексу «Бал» призупинено[41]
- ↑ У 1977 році представлено технічну пропозицію на ракету
- ↑ Годовой отчёт Корпорации «Тактическое ракетное вооружение». 2010 год. стр.92. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 11 лютого 2012.
- ↑ Kh-35 (AS-20 "Kayak") Anti-Ship Cruise Missile. EnemyForces.net. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ а б Aerospace Systems Export Catalogue (PDF). Rosoboronexport. с. 123. Архів оригіналу (PDF) за 30 жовтня 2007.
- ↑ а б в Tactical Anti-Ship Missile Kh-35E. JSC Tactical Missiles Corporation. Архів оригіналу за 24 травня 2020. Процитовано 8 жовтня 2015.
- ↑ Радиолокационная Головка АРГС-35Э [ARGS-35E Radar]. Radar-MMS (рос.). Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 9 вересня 2011.
- ↑ Russia: JSC Tactical Missile Arms Presents New Target Seeker. Naval Today. 26 серпня 2011. Процитовано 23 грудня 2014.
- ↑ а б Tactical Guided Missile Kh-35UE. JSC Tactical Missiles Corporation. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 23 грудня 2014.
- ↑ "Уран-Э": рождение конструкторского замысла ["Uran-E": the birth of a design concept]. Nezavisimaya Gazeta (рос.). 20 січня 2012. Процитовано 23 грудня 2014.
- ↑ Бал-Э» принят на вооружение ["Bal-E" is put into service]. National Defence (рос.). Архів оригіналу за 12 November 2013. Процитовано 23 грудня 2014.
- ↑ Глава КТРВ Обносов: мы разрабатываем новое морское оружие России. tass.ru.
- ↑ Bal-E coastal missile system with Kh-35 antiship missile to defend Russia coast of Caspian Sea. NavyRecognition.com. 5 грудня 2011.
- ↑ Russia's Bal-E coastal defense system to be equipped with upgraded Kh-35 missile. NavyRecognition.com. 28 жовтня 2015.
- ↑ Для КТРВ 2018 год стал рекордным с точки зрения объемов экспорта [For KTRV, 2018 became a record year in terms of export volumes]. Armstrade.org (рос.). 15 липня 2019.
- ↑ IMDS 2019: First public appearance of the Rubezh-ME coastal defence system. NavyRecognition.com. 11 липня 2019.
- ↑ Novichkov, Nikolai (15 липня 2019). Russia unveils export-oriented Rubezh-ME coastal defence missile system. Jane's. Архів оригіналу за 16 July 2019.
- ↑ Russia's Bal coastal defense system to strike targets at over 500 km with new missile. tass.ru.
- ↑ Обстріл Миколаєва: ворог ударив протикорабельною ракетою з території Криму. Укрінформ. 23 квітня 2022.
- ↑ РФ знищує наші термінали для експорту зерна ракетами Х-35 та П-800. Defense Express. 23 червня 2022.
- ↑ "Тактическое ракетное вооружение" за три года запустило в серию 14 видов ракет ["Tactical Missile Armament" has launched 14 types of missiles into series in three years]. TASS (рос.). 1 липня 2015. Процитовано 8 жовтня 2015.
- ↑ Kh-35UE. Rosoboronexport.
- ↑ а б ОАО "Корпорация Тактическое Ракетное Вооружение". Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2011.
- ↑ Корабельная аппаратура системы управления «Уран Э [Ship control system "Uran E"]. JSC Concern Granit-Electron (рос.). Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 9 квітня 2012.
- ↑ Kumsong-3 (Kh-35 Variant). Missile Threat.
- ↑ Panda, Ankit (26 липня 2017). North Korea's New KN19 Coastal Defense Cruise Missile: More Than Meets the Eye. The Diplomat.
- ↑ а б Vietnam unveils its new VCM-01 anti-ship cruise missile. Navy Recognition. 28 травня 2020. Процитовано 3 червня 2021.
- ↑ Akramov (24 вересня 2021). L'Algérie muscle sa défense côtière. MENADEFENSE (fr-FR) . Процитовано 28 вересня 2021.
- ↑ Trade Registers. Stockholm International Peace Research Institute. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 19 грудня 2014.
- ↑ ALCMs in Uiju. www.armscontrolwonk.com. Процитовано 10 серпня 2021.
- ↑ Annual Report, Tactical Missiles Corporation (2010), p.92.
- ↑ Russian Navy received more than 100 Kalibr, Onix missiles in 3rd quarter. TASS. 21 жовтня 2016.
- ↑ National Centre for State Defence Control hosts Military Acceptance Day chaired by Russian Minister of Defence. Russian Ministry of Defence. 31 січня 2018.
- ↑ За последний месяц в войска ЮВО поставлено около 200 ед. новой и модернизированной техники [Over the past month, about 200 new and modernized equipment units have been delivered to the troops of the Southern Military District]. Armstrade.org (рос.). 6 грудня 2018.
- ↑ Advanced coastal defense missile systems to protect Russia's Caspian Flotilla base. TASS. 22 лютого 2019.
- ↑ Новые береговые ракетные комплексы "Бал" прибыли на Тихоокеанский флот [New coastal missile systems "Bal" arrived at the Pacific Fleet]. Armstrade.org (рос.). 26 лютого 2019.
- ↑ В 2020 году Балтийский флот пополнился кораблями и новейшей военной техникой [In 2020, the Baltic Fleet was replenished with ships and the latest military equipment]. Armstrade.org (рос.). 12 січня 2021.
- ↑ Nilsen, Thomas (7 серпня 2019). Russia deploys missile system 70 km from Norway's Vardø radar. The Barents Observer. Процитовано 30 грудня 2020.
- ↑ Kh-35U ASM enters Su-35S fighter jet weapon package. AirRecognition.com. 24 жовтня 2017. Архів оригіналу за 5 грудня 2022. Процитовано 10 січня 2018.
- ↑ Пуски с самолетов Су-34 противокорабельных ракет Х-35У по морским целям [Launches from Su-34 aircraft of Kh-35U anti-ship missiles at sea targets]. Russian Ministry of Defence (рос.). 25 вересня 2018.
- ↑ Минобороны показало удары новейших российских противокорабельных ракет [The Ministry of Defense showed the strikes of the latest Russian anti-ship missiles]. RIA Novosti (рос.). 25 вересня 2018.
- ↑ Коммерсантъ» узнал об отказе Москвы поставить ракетные комплексы Баку ["Kommersant" learned of Moscow's refusal to supply missile systems to Baku]. РБК (рос.). 5 грудня 2018.
