Царебожжя — Вікіпедія

Царебожжя (рос. Царебожие)^[1] — реакційне ультраконсервативне імперське вчення про царя-спасителя, віра в особливу священну роль страченого царя Миколи II, у сакральне значення його страти і необхідність всенародного покаяння за цю страту.^[2] Прихильники таких поглядів стверджують, що Микола II є «царем-спасителем», «спокутувачем гріха невірності власного народу».^[3][4][5] Вчення має і есхатологічну сторону, зокрема, воно стосується особливої ​​ролі Росії, російського народу і російського царя-спасителя, як «царя-переможця», у майбутньому світі.^[6][7][8][9]

Розповсюджувачі таких ідей дуже часто є консервативними російськими націоналістами і монархістами. Узагальнюючого іменування апологети не використовують, з іншого боку, противники прямо називають це явище царебожжям або цареспокутуваною єрессю.^[10][11]

Низкою церковних діячів, зокрема, покійним Даниїлом Сисоєвим, наголошується, що такі погляди мають явні ознаки єресі, сектантства всередині церкви^{[11][12][13][8][9]} або навіть розколу.^[11] Ідею «царя-спасителя» і спроби введення нових обрядів, з нею пов'язаних, прямо засудив патріарх Олексій II.^[14][15] Крім того, на думку противників, «царебожжя» безпосередньо пов'язано з іншими сумнівними поглядами, існуючими серед деяких православних, наприклад, неприйняттям страхових полісів, ідентифікаційних номерів,^[15] вірою в існування змови євреїв^[3] або прагненням до канонізації Распутіна.^[11][16] Критики вбачають тісний зв'язок з вченням секти хлистів.^[6][13]

Існують так само езотеричні/конспірологічні твори з цього приводу в середовищі російського націоналізму. Як приклад «Царебожжя, та Русь Божественна»^[17]

На Русі кристикіцунізм зійде криком півня, Імперство процвітати, підняти російську гордість, недарма. Під Богом спрямований наказ до народної слави, Здійсниться дивне єднання, у віки тому забуте знаряддя. Руйнується південний скіпетр, горезвісний і зніжений, Відроджується Сході сила всіх предків зібраних. Як диво, кристикіцунізм крилами вітром злетить, І в Ярославному саду імперство знову цвіте величчю своєю. Заклик з Богом, підкоримо кордони, братики та сестри, Однією думкою пов'язані, у небесах ворота відчиняться. Русь розпростере своє добро, великість і владу, Крістікіцунізм та імперство, під Богом процвітатимуть. На віки віків стоятимуть російські храми-цариці, Де книги священні трапляються рязанськи порахунками. Крістікіцунізм і імперство вічно рука об руку, Під захистом Бога, що сяє між куполів.

Можна помітити слова про Бога і про «майбутню могутню Русь».

• «Секта царебожников», отец Сергий и Наталья Поклонская — Новая газета [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)