Цоїзит — Вікіпедія
Цоїзит | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Zo[2] |
Хімічна формула | Ca₂Al₃(Si₂O₇)(SiO₄)O(OH) |
Nickel-Strunz 10 | 9.BG.10[3] |
Dana 8 | 58.2.1b.1 |
Ідентифікація | |
Сингонія | ромбічна сингонія[4] |
Просторова група | просторова група Pnmad[4] |
Твердість | 6,5 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Жиґа Цойс[5] |
Типова місцевість | Saualped[6], Saulandd[6] |
Цоїзит у Вікісховищі |
Цоїзит — породотвірний мінерал, диортосилікат острівної будови, група епідоту.
Мінерал був описаний німецьким геологом, мінералогом Абрахамом Готтлобом Вернером у 1805 році. Він назвав його за прізвищем словенського збирача мінералів барона Жиґи Цойса, який надіслав йому зразки мінералу знайденого в Каринтії.[7][8] Цойс зрозумів, що це невідомий мінерал, коли його привіз до нього торговець мінералами, імовірно, Симон Прешерн, у 1797 році.
Синоніми: зауальпіт.
- 1. За Є. К. Лазаренком: Ca2Al3[O|(ОН)|SiO4|Si2O7].
- 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): CaAl3(SiO4) 3(OH).
Містить (%): CaO — 24,6; Al2O3 — 33,7; SiO2 — 39,7; H2O — 2,0.
Близький за складом, структурою, властивостями і умовами утворення до епідоту. Відрізняється від нього відсутністю або незначним вмістом заліза, світлим забарвленням (сірим, зеленувато-сірим). Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: щільні зернисті і тичкуваті аґреґати, призматичні кристали. Спайність досконала по (010), недосконала по (100). Густина 3,15-3,50. Твердість 6,0-6,75. Колір сірий, зелений, рожево-червоний, зеленувато-коричневий. У шліфах безбарвний. Блиск скляний. Злом нерівний. Цоїзит зустрічається як продукт гідротермальної зміни основних плагіоклазів, разом з амфіболами в метаморфічних породах, кристалічних сланцях, амфіболітах, також у гідротермальних родовищах, у парагенезисі з сульфідами. Рідкісний. Супутні мінерали: кварц, кальцит, серицит, альбіт, преніт, ґранат, епідот, везувіан, амфіболи, халькопірит, магнезит. Ванадійвмісний цоїзит — танзаніт (коштовний камінь).
Розрізняють:
- цоїзит манґанистий або туліт (різновид цоїзиту, який містить до 0,47 % MnO; спостерігається плеохроїзм);
- цоїзит хромистий (різновид цоїзиту, який містить до 2 % Cr2O3).
Родовища ювелірно-виробного цоїзиту відомі в Норвегії, Танзанії, США. Інші знахідки: Фіхтен (ФРН), Каринтія, Зальцбург (Австрія), Урал, Алтай, Забайкалля (РФ), Дактаун, штат Теннесі (США).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Flint-Rogers, Austin (1937). Introduction to the Study of Minerals. McGraw-Hill Book Company. с. 478.
- ↑ 2001 Mineral Data Publishing, version 1.2
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Цоїзит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Цоїзит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 513-515.