Суперліга (Греція) — Вікіпедія

Грецька Суперліга
Σούπερ Λίγκα Ελλάδα
Логотип
Засновано16 липня 2006
РегіонГреція Греція
КонфедераціяУЄФА
Кількість команд14
Рівень в ієрархіїРівень 1
Пониження в класіБета Етнікі
Внутрішній кубокКубок Греції
Суперкубок Греції
Міжнародні турніриЛіга чемпіонів
Ліга конференцій
Поточний чемпіонПАОК
Найбільше перемог«Олімпіакос» — 47
ТВ-партнерNova, Skai, NET
СайтОфіційний сайт
Поточний сезон

Грецька Суперліга (грец. Σούπερ Λίγκα Ελλάδα) — професіональний футбольний турнір клубів з найвищого щабля системи футбольних ліг Греції. До 16 липня 2006 року була знана як Альфа Етнікі, але її було перейменовано на Грецьку Суперлігу. В лізі виступають 16 клубів. Змагання проходять в період з серпня по травень, а кожна команда проводить по 30 матчів. В травні 2008 року Грецька Суперліга посіла 14 місце у рейтингу національних футбольних чемпіонатів УЄФА, в якому враховуються виступи команд в європейських кубкових турнірах за останні 5 років.

З часу заснування Панеллінського чемпіонату у сезоні 1927—28, лише шістьом клубам вдавалось стати чемпіонами: команди «великої трійки» Афін та Пірей («Олімпіакос», «Панатінаїкос» і АЕК), які постійно домінують в чемпіонаті та ПАОК, «Аріс» та «Лариса», яким вдалося виграти першість декілька разів. «Олімпіакос»[1][2] є одним з найуспішніших клубів ліги, виграв її 47 разів.

Історія

[ред. | ред. код]

У 2006 році Грецька Суперліга замінила Альфа Етнікі на вершині системи футбольних ліг Греції. Альфа Етнікі була найвищим щаблем в грецькому футболі з 1959 року, коли замінила Панеллінський чемпіонат. У 1979 році Альфа Етнікі, яка з часу заснування була аматорською лігою, набула статусу професіональної. До цього в Панеллінському чемпіонаті змагалися лише найбільші футбольні асоціації Афін, Пірея, Салонік та Патри. Перший розіграш Панелленського чемпіонату відбувся у 1906 році. В 1959 році Панеллінський чемпіонат замінила Альфа Етнікі. На відміну від Панеллінського чемпіонату кількість команд у Альфа Етнікі збільшилась, тому і підвищився загальнонаціональний інтерес до турніру. За період 53-річного існування ліги Панеллінським чемпіонатом керували різні організації: з 1906 по 1913 — Еллінська асоціація атлетів-аматорів (SEGAS), попередник Еллінської федерації футболу (EPO), з 1922 по 1927 — Союз футбольних асоціацій Греції (EPSE), а з 1927 року лігу очолює EPO. До того Панеллінський чемпіонат вважався неофіційним змаганням. Перший офіційний чемпіон був оголошений в 1928 році.

30 березня 2010 року уряд Греції ухвалив рішення про припинення фінансування футбольних змагань країни через випадки насильства серед фанатів, що останнім часом почастішали на стадіонах[3]. Напередодні заяви на чотирьох стадіонах Греції відбулися побоїща за участю фанатів. У березні працівниця стадіону скалічена петардою на матчі чемпіонату Греції між двома лідерами «Панатінаїкосом» і «Олімпіакосом» в Афінах. Тим не менше, уряд має намір продовжити фінансування футбольної збірної країни. У травні 2010 року кілька матчів Альфа Етнікі були перенесені через загальнонаціональний страйк та протести[4].

Права трансляції

[ред. | ред. код]

Права на трансляцію матчів Грецької Суперліги мають телеканали Skai TV та NOVA. Державний канал NET має права транслювати матчі за участю лише клубів «Олімпіакос, Пірей» та «Шкода Ксанті».

Структура

[ред. | ред. код]

Сьогодні у Грецькій Суперлізі змагаються 14 команд, які грають кожен з кожним два матчі: удома і на виїзді. За результатами сезону 2 команди, що займають 13-е і 14−е місця залишають Суперлігу, а їх місця займають дві найкращі команди з Бета Етнікі.

Чемпіон та срібний призер отримують право грати у Лізі чемпіонів УЄФА (чемпіон — напряму, друга команда — з 2−го кваліфікаційного раунду). Команди, що займають місця з 3-го по 5-е, а також володар Кубка Греції отримують право грати у Лізі Європи УЄФА.

Чемпіони

[ред. | ред. код]
  • 1927—28 по 1958—59: Панеллінський чемпіонат
  • 1959—60 по 2005—06: Альфа Етнікі
  • 2006—07 дотепер: Грецька Суперліга
Сезон
Чемпіон
1927—28 «Аріс»
1928—29 не проводився
1929—30 «Панатінаїкос»
1930—31 «Олімпіакос»
1931—32 «Аріс»
1932—33 «Олімпіакос»
1933—34 «Олімпіакос»
1934—35 не проводився
1935—36 «Олімпіакос»
1936—37 «Олімпіакос»
1937—38 «Олімпіакос»
1938—39 АЕК
1939—40 АЕК
1940—41 не проводився через
Другу світову війну
1941—42
1942—43
1943—44
1944—45
1945—46 «Аріс»
1946—47 «Олімпіакос»
1947—48 «Олімпіакос»
1948—49 «Панатінаїкос»
1949—50 не проводився
1950—51 «Олімпіакос»
1951—52 не проводився
1952—53 «Панатінаїкос»
1953—54 «Олімпіакос»
1954—55 «Олімпіакос»
1955—56 «Олімпіакос»
1956—57 «Олімпіакос»
1957—58 «Олімпіакос»
1958—59 «Олімпіакос»
1959—60 «Панатінаїкос»
Сезон
Чемпіон
1960—61 «Панатінаїкос»
1961—62 «Панатінаїкос»
1962—63 АЕК
1963—64 «Панатінаїкос»
1964—65 «Панатінаїкос»
1965—66 «Олімпіакос»
1966—67 «Олімпіакос»
1967—68 АЕК
1968—69 «Панатінаїкос»
1969—70 «Панатінаїкос»
1970—71 АЕК
1971—72 «Панатінаїкос»
1972—73 «Олімпіакос»
1973—74 «Олімпіакос»
1974—75 «Олімпіакос»
1975—76 ПАОК
1976—77 «Панатінаїкос»
1977—78 АЕК
1978—79 АЕК
1979—80 «Олімпіакос»
1980—81 «Олімпіакос»
1981—82 «Олімпіакос»
1982—83 «Олімпіакос»
1983—84 «Панатінаїкос»
1984—85 ПАОК
1985—86 «Панатінаїкос»
1986—87 «Олімпіакос»
1987—88 «Лариса»
1988—89 АЕК
1989—90 «Панатінаїкос»
1990—91 «Панатінаїкос»
1991—92 АЕК
1992—93 АЕК
Сезон
Чемпіон
1993—94 АЕК
1994—95 «Панатінаїкос»
1995—96 «Панатінаїкос»
1996—97 «Олімпіакос»
1997—98 «Олімпіакос»
1998—99 «Олімпіакос»
1999—00 «Олімпіакос»
2000—01 «Олімпіакос»
2001—02 «Олімпіакос»
2002—03 «Олімпіакос»
2003—04 «Панатінаїкос»
2004—05 «Олімпіакос»
2005—06 «Олімпіакос»
2006—07 «Олімпіакос»
2007—08 «Олімпіакос»
2008—09 «Олімпіакос»
2009—10 «Панатінаїкос»
2010—11 «Олімпіакос»
2011—12 «Олімпіакос»
2012—13 «Олімпіакос»
2013—14 «Олімпіакос»
2014—15 «Олімпіакос»
2015—16 «Олімпіакос»
2016—17 «Олімпіакос»
2017—18 АЕК
2018—19 ПАОК
2019—20 «Олімпіакос»
2020—21 «Олімпіакос»
2021—22 «Олімпіакос»
2022—23 АЕК
2023—24 ПАОК

Титулів за клубами

[ред. | ред. код]
Клуб
Кількість
титулів
Сезони
Примітки
«Олімпіакос»
47
1931, 1933, 1934, 1936, 1937, 1938, 1947, 1948, 1951, 1954, 1955, 1956, 1957, 1958,
1959, 1966, 1967, 1973, 1974, 1975, 1980, 1981, 1982, 1983, 1987, 1997, 1998, 1999,
2000, 2001, 2002, 2003, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015,
2016, 2017, 2020, 2021, 2022
[5][6][7]
«Панатінаїкос»
19
1930, 1949, 1953, 1960, 1961, 1962, 1964, 1965, 1969, 1970, 1972, 1977, 1984, 1986,
1990, 1991, 1995, 1996, 2004, 2010
[5][8][9]
АЕК
13
1939, 1940, 1963, 1968, 1971, 1978, 1979, 1989, 1992, 1993, 1994, 2018, 2023
[5][10]
ПАОК
4
1976, 1985, 2019, 2024
[5]
«Аріс»
3
1928, 1932, 1946
[5]
«Лариса»
1
1988
[5]

Українці в Суперлізі

[ред. | ред. код]

В таблиці наведено список українських футболістів, які в різний час грали у Суперлізі. Найбільше ігор у найвищому грецькому дивізіоні серед українців провів Олег Протасов (175), він же забив найбільше голів (64). Першим з українських футболістів чемпіоном Греції зі своєю командою став Дмитро Чигринський в сезоні 2017/2018, наступного сезону титул здобула команда Євгена Шахова і Євгена Хачеріді.

Українські тренери

[ред. | ред. код]
Тренер Клуб Час роботи Днів на посаді Досягнення, примітки
Олег Блохін «Олімпіакос» 01.06.1990 - 24.01.1993 968 Срібний призер 1990/1991, 1991/1992
Бронзовний призер 1992/1993
ПАОК 07.02.1993 - 27.02.1994 385
«Іонікос» 01.12.1994 - 28.02.1997 820
ПАОК 22.08.1998 - 29.09.1998 38
АЕК 26.11.1998 - 30.05.1999 185 Срібний призер 1998/1999
«Іонікос» 12.03.2000 - 17.01.2002 676
Олег Протасов «Олімпіакос» 09.02.2003 - 17.03.2004 402 Чемпіон Греції 2002/2003
«Іракліс» 30.03.2009 - 30.10.2009 214

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Олимпиакос» — чемпион Греции. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 22 березня 2011. [Архівовано 2012-03-12 у Wayback Machine.]
  2. 03/20/2011: Latest Greek Super League Results with Video. Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 22 березня 2011.
  3. Греция прекратила финансирование футбола из-за насилия на стадионах. Архів оригіналу за 5 квітня 2010. Процитовано 31 березня 2010.
  4. Матчи чемпионата Греции по футболу перенесены из-за забастовки
  5. а б в г д е Kárpáti, Tamás; Schöggl, Hans. List of Greece championships. RSSSF. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 12 квітня 2012.
  6. Olympiacos F.C. history. olympiacos.org. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 22 квітня 2012.
  7. Olympiacos profile. FIFA.com. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 22 квітня 2012.
  8. Panathinaikos F.C. trophies. pao.gr. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 12 квітня 2012.
  9. Panathinaikos FC profile. uefa.com. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 12 квітня 2012.
  10. AEK honours. aekfc.gr. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 22 квітня 2012. [Архівовано 2014-09-04 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]