French
DeutschЧемпіонат світу з фігурного катання — Вікіпедія
| Чемпіонат світу з фігурного катання | |
|---|---|
_(5).jpg) Призерки Чемпіонату світу 2018 (зліва направо): Вакаба Хігучі (срібло), Кейтлін Осмонд (золото), Сатоко Міяхара (бронза) | |
| Статус | активна |
| Жанр | спортивне змагання |
| Частота | щорічна |
| Засновано | 1896 |
| Організовано | Міжнародний союз ковзанярів |
Чемпіонат світу з фігурного катання — щорічне змагання з фігурного катання, організовується Міжнародним союзом ковзанярів (ІСУ). Це змагання вважається найпрестижнішим серед всіх турнірів ІСУ, який також проводить такі щорічні змагання, як Чемпіонат Європи, Чемпіонат Чотирьох континентів і Чемпіонат світу серед юніорів.
На турнірі спортсмени змагаються за звання чемпіона світу у категоріях: одиночне фігурне катання (серед чоловіків і жінок), парне фігурне катання і спортивні танці на льоду. Як правило, змагання проводиться у березні.
Перший чемпіонат був проведений у 1896 році в Санкт-Петербурзі за ініціативою В'ячеслава Срезневського. Спочатку змагалися лише чоловіки в одиночній програмі. Правил, що регламентують участь жінок, не було — так що у 1902 році Медж Сайерс-Кейв змагалася на рівні з чоловіками і завоювала срібло. Багато хто, включаючи чемпіона Ульріха Сальхова, вважали, що вона заслуговує золотої медалі. Після цього жінкам було заборонено брати участь в чоловічій програмі, і у 1906 році в програмі з'явилося жіноче одиночне катання. Перші змагання серед пар були проведені на чемпіонаті 1908 року. На чемпіонаті 1930 року вперше проводилися змагання з трьох дисциплін в одному місці, цей же чемпіонат став першим, проведеним не в Європі. Змагання зі спортивних танців вперше були офіційно проведені у 1952 році.
Спочатку судді запрошувалися господарями Чемпіонату і найчастіше були з цієї ж країни. Це могло призводити до необ'єктивного суддівства. На Чемпіонаті 1927 року, що проходив у Норвегії, троє з п'яти суддів були з цієї країни, і віддали перше місце співвітчизниці Соні Гені, а судді з Австрії та Німеччини віддали перше місце попередній чемпіонці, австрійці Гермі Планк-Сабо. ІСУ запровадив правило, згідно з яким допускається не більше одного судді з країни.
У 1960 році було обмежено кількість учасників від однієї країни — максимум три учасники в одній дисципліні. У 1991 році було виключено обов'язкову програму. З 1996 року запроваджено вікові обмеження для учасників Чемпіонату світу. Для участі в нинішньому Чемпіонаті вони повинні досягти 15 років на 1 липня минулого року. Шестибальну систему оцінок було скасовано у 2004 році. Починаючи з 2005 року виступи фігуристів оцінювали за новою системою суддівства.
Через велику кількість учасників на Чемпіонатах, іноді змагання включало кваліфікаційний раунд для жіночого та чоловічого одиночних програм, окрім звичайних короткої та довільної програм. Після чемпіонату 2006 року в Калгарі, конгрес ІСУ проголосував за скасування кваліфікаційного раунду. Після короткої програми по 24 найкращих одиночних учасників і 20 найкращих пар продовжують довільну програму. У спортивних танцях також найкращі 20 пар після короткого танцю продовжують змагання у довільному танці.
З 2010 року учасники повинні у попередніх змаганнях у короткій та довільній програмах перевершити мінімум TES:
| Дисципліна | Коротка програма | Довільна програма |
|---|---|---|
| Чоловіки | 20 | 35 |
| Жінки | 15 | 25 |
| Пари | 17 | 30 |
| Танці | 17 | 27 |
Спортсмени беруть участь у Чемпіонаті за національним принципом. Кожна національна організація фігурного катання, що входить в ІСУ, за замовчуванням має право виставити одного спортсмена в одиночних видах і команду у парних. Деяким країнам дозволено виставляти 2 або 3 учасників в дисципліні, в залежності від того, наскільки успішним був виступ на попередньому чемпіонаті. Максимальне представництво від однієї країни в одній дисципліні — три учасники/пари. Право висувати на наступний Чемпіонат більше одного учасника/пари надається в залежності від зароблених фігуристами місць на поточному Чемпіонаті:
| Кількість одиночників/пара на поточному чемпіонаті | 3 одиночники/пари на наступному чемпіонаті | 2 одиночники/пари на наступному чемпіонаті |
|---|---|---|
| 1 | Перше або друге місце | Перші 10 місць |
| 2 | Сума місць менше або дорівнює 13 | Сума місць менше або дорівнює 28 |
| 3 | Сума найкращих двох місць менше або дорівнює 13 | Сума найкращих двох місць менше або дорівнює 28 |
При цьому учасники, яких відібрали в довільну програму (довільний танець), але які посіли місця нижче 16-го, отримують 16 балів, а ті, які не пройшли в довільну — 18 балів (танцюристи, які не пройшли в оригінальний танець, отримують по 20 балів).
Хто конкретно від кожної країни братиме участь у Чемпіонаті визначається національними регулюючими органами на підставі результатів спортсменів у сезоні на внутрішніх або міжнародних змаганнях. Усім спортсменам, які беруть участь у турнірі, повинно виповнитися 15 років на 1 липня року, що передує року проведення чемпіонату.
Однак, з сезону 2010—2011, частина учасників повинні проходити кваліфікацію для отримання допуску до виконання короткої програми/танцю. Скільки учасників/пар, безпосередньо, від кожної країни потрапить до змагання, а скільки будуть проходити кваліфікацію перед турніром, визначається за таким принципом: у перший сегмент змагань, безпосередньо, країни можуть виставити стільки учасників, скільки їхніх представників знаходилося на перших 18-ти місцях у одиночників, 12-ти в парах і 15-ти в танцях на попередньому Чемпіонаті. Якщо, створюється ситуація, коли всі учасники попереднього Чемпіонату від країни увійшли в перші 18 (12,15) місць, але по першому пункту відбору (див. таблицю) у країни є право виставити менше число учасників на поточний Чемпіонат, то вільне місце віддається країні, спортсмен/пари якої посів на попередньому Чемпіонаті наступне за порядком місце.
Решта учасники виконують свої довільні програми (танці) у кваліфікаційному сегменті, і з них перші 12 місць одиночників, 8 пар і 10 танцювальних дуетів допускаються до основних змагань.
Так, на Чемпіонаті світу 2011 такі країни заявляють більше одного учасника:
| Місць | Чоловіки | Жінки | Пари | Танці |
|---|---|---|---|---|
| 3 | .svg){kind=small} Канада  Японія  США | Японія |  КНР  Росія | Канада США |
| 2 | .svg){kind=small} Бельгія  Чехія  Франція  Італія  Швеція | Канада  Фінляндія Італія Росія  Південна Корея Швеція США | Канада  Німеччина США | Франція  Угорщина  Ізраїль Італія Росія .svg){kind=small} Велика Британія |
_(10).jpg)
Список призерів:
.png){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | США | 26 | 21 | 19 | 66 |
| 2 |  Австрія | 22 | 16 | 15 | 53 |
| 3 | Швеція | 15 | 4 | 3 | 22 |
| 4 | Канада | 14 | 13 | 6 | 33 |
| 5 |  СРСР  СНД Росія | 12 | 11 | 13 | 36 |
| 6 | Німеччина ФРН  НДР | 5 | 13 | 14 | 32 |
| 7 | Японія | 5 | 11 | 5 | 21 |
| 8 | Франція | 3 | 7 | 9 | 19 |
| 9 | Чехословаччина Чехія | 3 | 3 | 1 | 7 |
| 10 | .svg){kind=small} Швейцарія | 3 | 1 | 2 | 6 |
| 11 | Велика Британія | 2 | 8 | 5 | 15 |
| 12 |  Іспанія | 2 | 0 | 2 | 4 |
| 13 | Угорщина | 0 | 2 | 6 | 8 |
| 14 |  Казахстан | 0 | 1 | 1 | 2 |
| 15 | Корея | 0 | 1 | 0 | 1 |
| 16 | Китай | 0 | 0 | 2 | 2 |
| 17 | Фінляндія | 0 | 0 | 1 | 1 |
| 18 |  Норвегія | 0 | 0 | 1 | 1 |
| 19 | Італія | 0 | 0 | 1 | 1 |
| 20 |  Польща | 0 | 0 | 1 | 1 |
| 21 |  Україна | 0 | 0 | 1 | 1 |
Список призерок:
| Медалісти в жіночому одиночному катанні | ||||
|---|---|---|---|---|
| Рік | Місце | Золото | Срібло | Бронза |
| 1906 | Давос, Швейцарія | Медж Сайєрс-Кейв | .svg){kind=small} Дженні Герц | Лілі Кронбергер |
| 1907 | Відень, Австро-Угорщина | Медж Сайєрс-Кейв | Дженні Герц | Лілі Кронбергер |
| 1908 | Опава, Австро-Угорщина | Лілі Кронбергер | .svg){kind=small} Ельза Рендшмідт | |
| 1909 | Будапешт, Австро-Угорщина | Лілі Кронбергер | ||
| 1910 | Давос, Швейцарія | Лілі Кронбергер | Ельза Рендшмідт | |
| 1911 | Відень, Австро-Угорщина | Лілі Кронбергер | Опіка фон Міра-Хорват | Людовіка Ейлерс |
| 1912 | Давос, Швейцарія | Опіка фон Міра-Хорват | Дороті Грінхуг Сміт | Філліс Джонсон |
| 1913 | Стокгольм, Швеція | Опіка фон Міра-Хорват | Філліс Джонсон | Свеа Норен |
| 1914 | | |||