French
DeutschЧернятин (Хмільницький район) — Вікіпедія
| село Чернятин | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район |  Хмільницький район |
| Тер. громада | Калинівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05120070440050781 |
| Основні дані | |
| Засноване | XVII ст.[1][2] |
| Населення | 734 |
| Площа | 3,478 км² |
| Густота населення | 211,04 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22444 |
| Телефонний код | +380 4333 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°30′20″ пн. ш. 28°43′14″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 273 м |
| Водойми | річка Бузинова |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. В.Нестерчука, буд. 19 |
| Карта | |
  Чернятин | |
 Чернятин | |
| Мапа | |
 | |
Черня́тин — село в Україні, у Калинівській міській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 734 особи.
Селом протікає річка Бузинова, права притока Десни (лівої притоки Південного Бугу).
Від адміністративного центру громади село віддалене на 18 км і на 4 км від залізничної станції Голендри.
З ? тому "Дій резиденцій..."[pl] Романа Афтаназія дізнаємося, що Чернятин довгий час був одним з сіл (разом з Слобідкою і Топорівкою) маньковецького ключа.[3]
Колись ці землі належали родині Свірщів (Swierszczow h. Jastrzebiec), аж поки Ян Свірщ в середині XVI ст. не помінявся з державою: він їй Маньківці, вона йому Гусятин і Кутківці. Пізніше Чернятин належав Виговським, Любомирським і Понінським.[3]
У 1730 р., за сто років до зведення палацу, король Польщі Август ІІ віддав маньковецький ключ Томашу Домбському[pl]. Від нього ключ перейшов до сина[4] Юзефа[pl], кавалера ордена св. Станіслава, а далі до дочки вже Юзефа, Теклі[5], яка одружилася з Ігнацієм Вітославським.[3]
У 1820 році було збудовано палац[6]. Біля палацу знаходився ландшафтний парк, закладений przez ogrodnika Діонісієм Міклером, twórcę parków i ogrodów na Волині i Поділлі[7].
Після польського повстання 1863 року маєтки учасників виступу були конфісковані в казну і продані, причому маєтки не могли продаватися полякам. Пан Вітославський у повстанні взяв участь, тому його спіткала та ж доля — конфіскація. Так у 1865 році власниками Чернятина стали московські дворяни Микола Олександрович[8] та Марія Михайлівна Львови.[8][2].
У палаці розташований Чернятинський коледж ВНАУ[9]
На південний захід від села було окреме поселення — хутір. Його теж назвали Чернятином, але через те, що це був тільки хутір, стали називати Малим Чернятином.
До революції 1917 року селом володіли пани Паляж та Домбровський. Пан і багаті селяни займали 2500 га землі, а бідняки мали у користуванні 932 га.[джерело не вказане 295 днів]
У 2017 році село увійшло до складу Новогребельської сільської громади.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р, «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Калинівської міської громади.[10]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Калинівського району, село увійшло до складу новоутвореного Хмільницького району[11].
У селі у палаці Вітославських — Львових знаходиться Чернятинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету.
В селі народився Костир Микола Трохимович (1818—1853) — український філолог.
- ↑ Чернятин, Жмеринський район // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область
- ↑ а б Чернятин // Ukraine.Kingdom.kiev.ua, 23 лютого 2008
- ↑ а б в Чернятин на сайті «Замки та храми України» Ірини Пустиннікової
- ↑ Dostał od ojca klucz markowiecki (mańkowieckiego) na Podolu, osiedlając się tam
- ↑ Pozostawił córkę Teklę, późniejszą żonę Ignacego z Sielca Witosławskiego, oboźnego koronnego i syna Franciszka Ignacego
- ↑ Roman Aftanazy, Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej[pl], wyd. drugie przejrzane i uzupełnione, t. 10: Województwo bracławskie, Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1996, s. 69-77, ISBN 83-04-04314-9, ISBN 83-04-03701-7 (całość).
- ↑ Wioletta Brzezińska-Marjanowska. Dionizy Mikler - twórca parków i ogrodów na Wołyniu i Podolu (PDF). www.repcyfr.pl. Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2013. Процитовано 25 листопада 2013.
- ↑ а б Чернятин // sergekot.com, 17 серпня 2012, знімки зроблені 14 жовтня 2008.
- ↑ https://discover.ua/locations/palac-vitoslavskih
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Олещенко Є., Лівандовська Л. Люби і знай свій рідний край: Село, що в імені твоєму? — Калинівка, 2006. — С.: 138—141.
- Черня́тин // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.297
- Був замок, а тепер коледж для агрономів. Розповідаємо про розкішний маєток графа Львова у Чернятині // Лариса Олійник, 26 лютого 2023. Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту з NDF.
- Czerniatyn (4,5) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 819. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |