ЯкБ-12,7 — Вікіпедія

Кулемет ЯкБ-12,7
ЯкБ у Тульскому державному музеї зброї
Тип	авіаційний кулемет
Походження	СРСР
Історія використання
Оператори	СРСР
Історія виробництва
Розробник	Якушев П. Г., Борзов Б. А.
Розроблено	1969–1977
Виробник	Конструкторське бюро приладобудування
Виготовлення	1977
Характеристики
Вага	45 (ЯкБ-12,7) 60 (ЯкБЮ-12,7)
Довжина	1345 мм; ствола - 970 мм
Набій	12,7×108 мм
Калібр	12,7
Стволи	4
Дія	Відведення порохових газів, електричний стартер
Темп вогню	4000—4500
Дульна швидкість	810
Дальність вогню
Ефективна	1500
Система живлення	стрічкове
Приціл	коліматорний
ЯкБ-12,7 у Вікісховищі

ЯкБ-12,7 (індекс ГРАУ — 9-А-624, заводський індекс — ТКБ-063) — чотириствольний авіаційний кулемет з блоком стволів що оберталися. Спеціально для Мі-24 наприкінці 70-х рр. були розроблені вертолітні гондоли ГУВ-8700 (один чотириствольний кулемет ЯкБ та два чотириствольних ГШГ).

Газовий двигун, кулачкового типу, складався з єдиного поршня, який охоплював єдину для чотирьох стволів газову муфту з двома порожнинами, в які були виведені газовідводні отвори з кожного ствола таким чином, що пороховий газ при кожному пострілі надходив послідовно в різні порожнини, змушуючи поршень здійснювати зворотно-поступальний рух. Цей рух поршня за допомогою нерухомого копіра перетворювався в обертання блоку стволів кулемета. Прокрутка блоку стволів здійснюється при кожній черзі пострілів від пружинного стартерного пристрою, який запасає енергію в кінці черги пострілів при гальмуванні блоку і дострілі в цей момент двох останніх патронів в черзі пострілів.^[1]

Проєктування нового 12,7-мм швидкострільного кулемета для вертольота Мі-24 розпочато згідно з Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1044-381 від 26 грудня 1968 року.

Попередні (заводські) випробування кулемета були проведені в кінці 1969, але на озброєння він надійшов тільки в 1977 році.

Військове застосування показало конструктивні недоліки кулемета. У числі яких, головним чином, примхливість від забруднень і перегріву кулемета. Проблеми з рухом патронної стрічки. Також після 250 пострілів кулемет «плювався» і заклинював. Внаслідок цього практична витрата боєприпасів була до 500 патронів за виліт.^[1]

• ЯкБЮ-12,7 (конструкції Якушева, Борзова, Юріщева, 9А-629) — модифікація ЯкБ-12,7 зі збільшеним з 4000-4500 до 4000-5000 постр./хв. темпом стрільби, збільшеною з 400 до 750 пострілів довжиною безперервної черги і більш високою живучістю кулемета (з 8000 до 12 000 пострілів).

• WLKM — польський чотириствольний 12,7 мм кулемет з електричним двигуном.^[2]
• GAU-19 — американський триствольний 12,7 мм кулемет з електричним двигуном.
• CS/LM5 — китайський триствольний 12,7 мм кулемет з електричним двигуном.

• ЯкБ-12.7 Авиационная энциклопедия «Уголок Неба»
• Эволюция оружия: Крупнокалиберный пулемёт «летающей БМП». Популярная механика. 25 грудня 2009. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 2 березня 2016.

Це незавершена стаття про артилерію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.