Яків (син Зеведеїв) — Вікіпедія

Яків Зеведеїв
Святий Яків (Гвідо Рені, 1636—1638)
Апостол, Великомученик
Народився1 століття
Віфсаїда, Галілея
Помер44[1]
Єрусалим, Юдея, Римська імперія
·обезголовлення
ПохованняСобор Святого Якова
Шануєтьсяусіма християнами
У ликусвятий[1]
Головна святиняКатедральний собор в , Галісія (Іспанія)
День пам'яті25 липня (григоріанський календар)
30 квітня (юліанський календар)
ПатронАкома Пуебло, ветеринари, вершники, хутровики, чинбарі, фармацевти; Гватемала, Нікарагуа, Іспанія, Сантьяго-де-Керетаро, Сауайо-де-Морелос

Яків, син Зеведеїв (івр. יַעֲקֹב‎‎ – Yaaʿqov; грец. Ιάκωβος – Iakovos; лат. Jacobus; ? — 44) — один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Вшановується усіма християнськими церквами як святий-великомученик. Народився у Галілеї. Син галілейського[2] рибака Заведея. Брат апостола Івана Богослова. Один із найближчих учнів Христа. Убитий в Єрусалимі за наказом юдейського царя Ірода Агріппи І. Перший апостол-мученик, перший канонізований апостол. Єдиний з апостолів, смерть якого описана в Новому Заповіті.

В іконографії часто зображається із мандрівним посохом, мушлею-гребінцем, паломницькою шапкою, або Яківським хрестом. Покровитель християнського воїнства, паломників. Вважався заступником іберійських християн під час хрестових походів і Реконкісти (Яків-Мавробійця). Особливо вшановується в країнах Піренейського півострова — Іспанії та Португалії, а також їхніх колишніх колоніях у Латинській Америці та Філіппінах. Головні святині — Собор святого Якова в Єрусалимі, Ізраїль, та Катедральний собор святого Якова в Сантьяґо-де-Компостела, Галісія, Іспанія. День пам'яті — 25 липня (за григоріанським календарем), 30 квітня (за юліанським). Також — Яків Великий, Яків Старший (лат. Jacobus Maior), Сантьяго (ісп. Santiago, «святий Яків»).

Біблійні відомості

[ред. | ред. код]

Яків Зеведеїв разом із своїм братом Іваном та апостолами Петром і Андрієм належить до перших покликаних Ісусом Христом (Мт. 4:21, Лк. 5:10). Цих чотирьох апостолів виділено у Новому Завіті серед кола апостолів, оскільки вони беруть участь у найважливіших подіях життя Ісуса. Ісус вирізняє його як одного з трьох наближених учнів, беручи з собою Петра, Якова та Івана на високу гору, яку часто ототожнюють з горою Фавор, де відбулося Преображення (Мт. 17:1). У Гефсиманському саду Яків також став свідком тих важких подій (Мт. 26:37). Яків та Іван отримали в силу своєї стрімкої вдачі також назву Воанергез — сини грому (Мр. 3:17, Лк. 9:54). Після Воскресіння Ісуса Христа, Іван перебував в Єрусалимі разом з іншими апостолами (Дії 1:13). Яків Зеведеїв і Матвій були вбиті мечем. Яків Зеведеїв проповідував у Єрусалимі і першим з апостолів постраждав за Христа. За наказом юдейського царя Ірода Агрипи (Дії 12:1-2) йому було відтято голову в Єрусалимі про що свідчать Євангелія від Марка та Матвія (Мр. 10:39, Мт. 20:23).

Передання

[ред. | ред. код]
Собор святого Якова у Сантьяго-де-Компостела

Климент Александрійський писав, що коли Якова вели на страту, його зрадник, побачивши мужність, з якою той йшов на смерть, підійшов до нього, впав на коліна у розкаянні та визнанні, що також вірує у Христа, і сказав, що Яків не повинен приймати смерть один. Їм обидвом стяли голови.

Згідно з переказами, після мученицької кончини апостола в 44 році на Святій землі, його останки були покладені в човен і пущені по хвилях Середземного моря. Чудовим чином цей човен приплив до Іспанії, де святий проповідував раніше, і був викинутий на берег в гирлі річки Ульї (там, де з'явилося пізніше місто). У 813 році, як свідчить церковний переказ, чернець-відлюдник Пелайо, який жив у цій місцевості, слідуючи за якоюсь дороговказною зіркою, виявив цей ковчег з мощами, які залишалися нетлінними.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У 896–899 роках король Астурії Альфонсо III видав указ, за ​​яким на місці знахідки над мощами була побудована невелика церква. Саме місце було названо Компостела (лат. Campus Stellae, «Місце, позначене зіркою»). Святий Яків, що чудесно з'явився під час битви з маврами — Сантьяго Матаморос, став покровителем Іспанії та Реконкісти. Як апостол, який почав під час свого служіння далеку подорож зі Святої землі до Іспанії, став вважатися покровителем паломників.

Патрон

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Catalog of the German National Library
  2. «Юда Іскаріот … був єдиним юдеєм серед апостолів, які всі були галілеяни» / Иуда Искариот // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Яків (син Зеведеїв)