Ян Творовський (Бучацький) — Вікіпедія

Ян Творовський (Бучацький)
Народився1474?
Сєрадзьке воєводство?[1]
Помер1547(1547)
Бучач
Похованнястарий фарний костел (Бучач)
ПідданствоКорона Польська
Національністьполяк
Діяльністьвоєначальник, державний діяч
Посадапольний гетьман коронний, воєвода подільський
ПопередникЯн Каменецький
НаступникМарцін Каменецький
Головував1509-1520
Конфесіякатолик
РідТворовські, Бучацькі-Творовські
РодичіРадзивілл Миколай Кшиштоф (Чорний) (сват сина)
Якуб Бучацький (тесть)
У шлюбі зКатажина з Бучацьких гербу Абданк
ДітиЯн, Анджей[2] (або Ян, Миколай)[3]
Герб
Герб

Ян Творовський[4] (пол. Jan Tworowski; 1470/1474 — 1547[5][6][a][7]) — польський шляхтич гербу Пилява, польний гетьман коронний (1509—1520).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Військовому мистецтву навчався під керівництвом гетьмана литовського, князя Костянтина Острозького. Був діяльним, мав здатність швидко приймати рішення. Отримав звання ротмістра. Його кар'єрі сприяв гетьман великий коронний (1503—1515 рр.) Миколай Каменецький. Брав участь у поході війська Королівства Польського під керівництвом гетьмана М. Каменецького для захисту волоського воєводи Богдана ІІІ Сліпого від турків. Разом зі Станіславом Лянцкоронським (воєводою сандомирським[8]) успішно відбив напад кримських татар на військо волоського воєводи Богдана[1] ІІІ Сліпого. У 1509—1520 роках керував обороною поточною. Від 1511 р. мав спільно зі С. Лянцкоронським за ухвалою сейму контролювати Коломийське та Снятинське староства.[9] У березні 1512 року, перед битвою під Лопушним, загін із 585 вершників під проводом Яна Творовського (стояв на схід від Кам'янця-Подільського, пильнуючи так званий Кучманський шлях, що вів на Поділля, згодом був відтятий татарами від решти коронних військ) спостерігав за 20 000 татар, які зимували біля Чорного Лісу, коло витоків Інгулу.

13 березня 1515 р. на чолі загону з 70 вершників у переможному бою з перекопськими татарами (близько 2000 осіб[1]) не допустив нападу на Теребовлю (за даними С. Баронча, вершників було 40, витримали натиск добу, потім на підмогу прийшов загін Бучацького із 700 осіб, татар гнали аж до Меджибожа[1]). 1516 р. разом з Марціном Каменецьким та Станіславом Лянцкоронським виграв бій у татарського чамбулу біля Теребовлі (за даними С. Баронча, біля Теребовлі вбито 800 нападників, біля Підгаєць —500[1]).

Вів загін оборони поточної для участи в невдалій битві під Сокалем з кримськими татарами 2 серпня 1519 р.

Після одруження з Катажиною Бучацькою називав себе також дідичем Єзуполя.[10]

Помер 1547 року в Бучачі. Був похований у крипті старого фарного костелу Бучача,[11] За даними Шимона Старовольського, у Бучачі існував його надгробок[12][13] (за Барончом, його поставив хтось із Бучацьких[14]) з епітафією на позолоченій мідній таблиці:

Hic jacet Magnificus Dominus, D.Joannes Tworowski Palatinus Podoliae, Dux fueram bello, pedibus nunc calcor humanis Nec quicquam nisi me nunc benefacta juvant, Vivite ergo sic nati, ut vivatis Olympo, Terra iter ad coelum est, ad Stygiumque canem. Dispone domui tuae, quia morieris et memorare novissimaquia non pecabis. Anno Domini 1547.[14]

Посади

[ред. | ред. код]

До 1509 року був гетьманом надвірним коронним. 1509 року — призначений польним гетьманом коронним, був ним до 1520 року (в розвідці Янаса, Клачевського, Куртики, Сохацької названий командувачем поточної оборони). Підчаший (1514) та підстолій (1519) галицький. 1519 року отримав посаду каштеляна кам'янецького[джерело?] (за Несецьким, згаданий на цьому уряді 1540 р.[15]). Перед 18 квітня[16] 1543 року,[1] призначений воєводою подільським, перебував на посаді до 28 березня 1547 року.[16] Несецький подав, що був старостою бучацьким.[17][b] Є відомості, що був також теребовлянським воєводою, які не підтверджені в розвідці Янаса, Клачевського, Куртики, Сохацької.[19]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був двічі одружений: вперше — з НН. Ґоздзкою, вдруге — з Катажиною Бучацькою (близько 1526 року,[20] за іншими даними, це був його єдиний шлюб[21]). Дружина — дочка воєводи руського Якуба Бучацького. Віталій Михайловський називає її Катажиною Бучацькою на Барануві.[22]

Став власником чи посідачем значних маєтностей[10] Бучача внаслідок шлюбу, також засновником роду Бучацьких-Творовських. У шлюбі народилися:

За іншими даними його синами були:

Василь Ульяновський стверджував, що Ян мав дочку Беату — дружину Яна Кшиштофа Орлика (пом. 1592), прадіда гетьмана України Пилипа Орлика.[25][c]

Зауваги

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У списках Янаса, Клачевського, Куртики, Сохацької вказано, що 28 березня 1547 згаданий ще як подільський воєвода → Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 145.
  2. ↑ Можливо, звістка пов'язана з тим, що до Бучача в 1508 році — за даними Л. Городиського та І. Зінчишина[18] — зі зруйнованої татарми Теребовлі перевели ґродський (старостинський) суд
  3. ↑ Називає його подільським воєводою, але, щоправда, Пилявою з Бучача, а не Яном Творовським чи Бучацьким.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 45.
  2. ↑ Buczaccy-Tworowscy (01) [Архівовано 2013-09-27 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. ↑ Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — T. 1. — Cz. 2. — S. 218—219.
  4. ↑ Іноді помилково Ян Табуроський → Бучач [Архівовано 18 січня 2018 у Wayback Machine.] // Ї. — 2007. — Ч. 48. — С. 393.
  5. ↑ Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 145.
  6. ↑ Podole // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 459. (пол.) — S. 459. (пол.)
  7. ↑ Є також 1557 у → Michałowski Witalij. Egzekucja dóbr [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]… — S. 394 (одиничний випадок наразі).
  8. ↑ Niesiecki K. Korona polska… — T. 2. — S. 25.
  9. ↑ Kowalska H. Lanckoroński Stanisław z Brzezia h. Zadora (ok. 1465—1535) // Polski Słownik Biograficzny… — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 451—452.
  10. ↑ а б Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — S. 24. (пол.)
  11. ↑ Цей храм розібрали з дозволу львівського латинського архієпископа Миколая Вижицького перед спорудженням сучасного костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії) → Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 92—93.
  12. ↑ Starovolscius S. Monumenta Sarmatarum. — Cracoviae : in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655. — S. 491. (лат.)
  13. ↑ Щоправда, в примітці на С. 16 до статті Я. К. Островського (Ostrowski J. K. Kościół parafialny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu. — Kraków : «Secesja», 1993. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 1. — 364 il. — S. 16. — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)) вказано, що С. 418—419 з праці Старовольського, а в книзі — це С. 491.
  14. ↑ а б в г Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 46.
  15. ↑ Niesiecki К. Korona polska… [Архівовано 30 вересня 2015 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 407.
  16. ↑ а б Михайловський В. Хто представляв Подільське воєводство на сеймах Польського королівства 1493—1548 рр.]. — С. 338.
  17. ↑ Niesiecki К. Korona polska… — T. 1. — Cz. 2. — S. 218.
  18. ↑ Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — С. 60. — ISBN 966-7255-01-8.
  19. ↑ Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków… — S. 237.
  20. ↑ Stahoń B. Buczacki Jan Andrzej v. Jan starszy, h. Abdank (†1509) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — S. 84. — ISBN 83-04-03291-0 (репринт 1989 р.) (пол.)
  21. ↑ Никола Андрусяк. Минуле Бучаччини… — C. 31.
  22. ↑ Michajłowski W. Egzekucja dóbr rodziny Buczackich — Jazłowieckich — Tworowskich na Podolu w 1564 roku [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]. — S. 394. (пол.)
  23. ↑ Plewczyński M. Sieniawscki Mikołaj h. Leliwa (1489—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 129. (пол.)
  24. ↑ Buczaccy-Tworowscy (01) [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  25. ↑ Ульяновський В. Пилип Орлик // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 421. — ISBN 5-203-01639-9.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Станіслав Одровонж 		Воєвода подільський
1542—1547 		Наступник
Ян Мелецький


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Творовський_(Бучацький)&oldid=44097536