French
DeutschТеребовлянське староство — Вікіпедія
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2019) |
Теребовлянське (Теребовельське) староство — адміністративний орган на території Теребовлянського повіту часів Королівства Ягеллонів, Речі Посполитої. Розташовувалося в місті Теребовля.
1403 року згадано першого теребовельського старосту. У XV–XVI ст. королівщина Борек разом із 4 навколишніми селами підпорядковувались Теребовлянському староству.[1] 1454 року з'явився уряд (посада) войського теребовельського (з 1765 року називався войським більщим), єрархія посадова (неповна через відсутність урядів (посад) судових земських, уряду підкоморія) — близько 1660 року.[2]
Під час люстрації в 1564–1565 роках староству підпорядковувались: Деренівка, Довге, Гумниська, Каптури, Романівка, Семенів, Воля Романівська, Застіноче, Зубів, а відійшли Борківська і Каменецька волості.
Під час люстрації староства в 1570 році дохід староства становив 5007 злотих, обліковуються також шляхетські села Мшана, Клюничі, Сорока, Целіїв, Целіївський виселок та держави Потоцького (м. Борок і села Качова, Дичків, Самолусківці, Красівка, Дзвінчики) і Сєнявського (м. Камінки й села Росохач, Мовчанівка, Хмелиська, Лошнівок, Лошнів).
У 1664 році староству підпорядковувались Гумниська, Каптури, Малів, Романівка, Семенів, Застіноче,[3] Боричівка (вилучена зі складу староства у 1668 р.).[4]
1765 року відбулася остання люстрація староства, дохід становив 22 885 злотих.
Неповний перелік:
- Ґневош із Далевичів — згаданий у 1403 році, перед цим староста львівський та галицький, краківський підкоморій, потім сандомирський каштелян
- Пйотр Влодек (Влодкович) — староста подільський; у Теребовлі 10 березня 1410 р. підтвердив уклад границі, яка розмежовувала село Чернилів (тепер Чернелів-Руський) від Борка[5]
- Гліб Свірзький з Комунова — згаданий у 1422 році
- Боґухвал — згаданий у 1425 році
- Ян Бучацький
- Грицько Кердейович
- брати[6] Іван (Ян) Свинка з Поморян та Сиґізмунд (Зиґмунт) Кердейович з Поморян (також красноставський староста; загинув 1498 року під час нападу татар на родинний замок в Поморянах[7]) — зг. 1462–1471 роках
- Станіслав з Ходча, Хлопів, Любеня — 1471–1473 рр.
- брати Ян з Ходча і Миколай Ходецький — 1474–1478 рр.
- Сигізмунд Кердей — 1479–1498 рр.
- Януш Свєрчовскі (1513 року[8] [9])
- Ян Творовський (Бучацький)[10]
- Бернард Мацєйовський[11][12]
- Бернард Претвич — барський староста, Murus Podoliae
- Якуб Претвич — син Бернарда Претвича, у 1591 році хотів відступити староство сину Яну[13]
- Пйотр Ожґа — фундатор кляштору Кармелітів у Теребовлі[14]
- Пйотр Фірлей — каштелян кам'янецький, староста буцнівський[15][16]
- Олександр Балабан — 1631 (або 1632 р.[17] закінчив будівництво нового замку в Теребовлі
- Юрій Балабан — 1645 р. позбавлений посади через численні порушення, легковажне ставлення до господарювання
- Рафал Казімєж Маковєцкі (початок 1660-х років)[18], в кляшторі кармелітів у Теребовлі був його портрет
- Владислав Немирич[19]
- Стефан Потоцький[20] — великий коронний референдар, львівський, калуський, черкаський староста[21]
- Александер Цетнер[22] з 11 лютого 1704, помер 1709 року, також щуровицький староста, син Яна Цетнера
- Міхал Францішек Потоцький
- Йоахім Кароль Потоцький [23]
- Ян Непомуцен Ґрохольський — молодший брат Антонія, син Францішека Ксаверія Грохольських.[24]
- Казимир Жевуський
- ↑ Bauer J. Miasteczko Borek // Z przeszłości osiedli woewództwa Tarnopolskiego. — Tarnopol, 1935. — Część 1. — S. 17. (пол.)
- ↑ Ostrowski J. K. Trębowla. Wiadomości na temat miastai jego zabytków // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 17. — 806 il. — S. 328—329. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
- ↑ Ostrowski J. K. Trembowla. Wiadomości na temat miastai jego zabytków… — S. 329.
- ↑ Betlej A. Kościół p.w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Materiały do dziejów sztuki sakralnej… — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I. — T. 17. — 806 il. — S. 353. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
- ↑ Archiwum Panstwowe w Krakowie. — TS. — № 169, s. nlb.: spis dokumentów przedłożonych w związku ze sporem granicznym między starostwem boreckim a dobrami czernielowskimi.
- ↑ Prszyboś K. (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 96—97.
- ↑ Abrahamowicz Z. Kierdej Jan — Said bej // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1966. — T. XII/3, zeszyt 54. — S. 424. (пол.)
- ↑ Polski Słownik Biograficzny. — T. LI. с. 329.
- ↑ Polski Słownik Biograficzny. — T. LI. — S. 329.
- ↑ відомості про його старостинство відсутні у Пшибося
- ↑ Kowalska H. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (zm. 1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX/1, zeszyt 80. — S. 47-48. (пол.)
- ↑ Теребовля і Бернард Претвіч.
- ↑ Tomczak A. Pretwicz (Pretfic) Jakub herbu Wczele (1546—1613) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/3. — Zeszyt 117. — S. 437. (пол.)
- ↑ Betlej. A Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego… — S. 353.
- ↑ Firlejowie (02) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii w Łoszniowie… — S. 223—224.
- ↑ Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — іл. — С. 65. — ISBN 966-7255-01-8.
- ↑ Kurzej M. Kościół parafialny p. w. Św. Józefa w Mogilnicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie… — S. 243.
- ↑ Prszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 99—100, 370.
- ↑ Prszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 100.
- ↑ Prszyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 381.
- ↑ Ковальчук М. Стефан Потоцький // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 125. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Potoccy (03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rolle K. Grocholski Adolf Norbert Erazm (1797—1863) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — T. VIII/4. — Zeszyt 39. — S. 584. (пол.)
- Жерела до історії України-Руси [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.]. Том 01. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 1. Люстрації земель Галицької і Перемиської. — С. 114—152.
- Жерела до історії України-Руси [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.]. Том 07. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Т. 4. Люстрація 1570 р. — С. 121—137.
- Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині. Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с. : іл. — ISBN 966-7255-01-8.
- Люстрації королівщин Українських земель XVI—XVIII ст. — К., 1999.
- Ostrowski J. K. Trębowla. Wiadomości na temat miastai jego zabytków // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2009. — Cz. I : Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 17. — 508 s., 806 il. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
- Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww. / opracował K. Prszyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 96—100. (пол.)
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.]. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 97-100 (55-57), 37 (185). (пол.)
- Potoccy (03) (пол.)
