Яїр Лапід — Вікіпедія

Яїр Лапід
івр. יאיר לפיד‎
15-й Прем'єр-міністр Ізраїлю
1 липня 2022 — 29 грудня 2022
Президент	Іцхак Герцоґ
Попередник	Нафталі Бенет
Наступник	Беньямін Нетаньягу
Міністр закордонних справ Ізраїлю
13 червня 2021 — 29 грудня 2022
Прем'єр-міністр	Нафталі Бенет
Попередник	Ґабі Ешканазі
Наступник	Елі Коен
Міністр фінансів Ізраїлю
15 березня 2013 — 2 грудня 2014
Попередник	Юваль Штайніц
Наступник	Німрод Сапір
Народився	5 листопада 1963(1963-11-05)[1][2][3] (61 рік) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль[1]
Відомий як	журналіст, письменник, політик, актор, телеведучий, редактор газети, кіноактор, публіцист
Місце роботи	Єдіот Ахронот
Країна	Ізраїль
Alma mater	Вища школа Герцлія
Політична партія	Еш Атід
Батько	Йосеф Лапід
Мати	Shulamit Lapidd
У шлюбі з	Lihi Lapidd
yairlapid.org.il
Медіафайли у Вікісховищі

Яїр Лапід (івр. יאיר לפיד‎; нар. 5 листопада 1963(19631105), Тель-Авів) — ізраїльський політик, журналіст, письменник, драматург і державний діяч. Прем'єр-міністр Ізраїлю з 1 липня до 29 грудня 2022 року, засновник і голова партії Єш Атід. Міністр закордонних справ Ізраїлю (2021—2022).

Ще під час перебування міністром закордонних справ підтримав Україну після російського вторгнення та продовжив це робити після того, як став прем'єр-міністром держави^{[джерело?]}.

Народився в Тель-Авіві в сім'ї уродженця Сербії письменника і журналіста угорського походження Йосефа (Томі) Лапіда (при народженні Томіслав Лампел) і уродженки Підмандатної Палестини письменниці-драматургині Шуламіт Лапід (до шлюбу Гіладі). Дитинство Лапіда минуло в Тель-Авіві та Лондоні.

Починав як військовий кореспондент. З 1988 р. працював репортером і колумністом почергово в двох найбільших ізраїльських газетах, «Єдіот Ахронот» і «Маарів». З 1994 р. постійно працював телеведучим. Автор семи книг прози. 2006 р. широкий резонанс отримала його п'єса «Правильний вік».

Одружений вдруге з журналісткою та письменницею Ліхі Лапід, з якою познайомився під час проходження резервіста служби в редакції армійської газети «Ба-Махане». Від цього шлюбу має сина і дочку. У Лапіда також є син від першого шлюбу.

Сестра Яїра Лапіда, Міхаль, загинула в автокатастрофі 1984 року.

У Лапіда немає шкільного атестата зрілості. 2011 року його прийняли в докторантуру в університеті імені Бар-Ілана на кафедрі культурології. Його взяли за «досягнення в сфері літератури і журналістики». Після скандалу, що спалахнув, Лапід призупинив здобуття вченого ступеня.

8 січня 2012 Яір Лапід оголосив про звільнення з Другого каналу ІТВ для початку політичної кар'єри. 15 квітня 2012 стало відомо назву нової політичної партії Яіра Лапіда: «Єш Атід» («Є майбутнє»). 29 квітня Лапід подав офіційну заяву про реєстрацію партії.

На виборах до Кнесету 22 січня 2013 партія Лапіда здобула 19 місць зі 120 у парламенті, утворивши другу за величиною фракцію. Унаслідок цього 15 березня Лапід обійняв посаду міністра фінансів в коаліційному уряді Беньяміна Нетаньягу.

З 13 червня 2021 до 29 грудня 2022 року перебував на посаді міністра закордонних справ Ізраїлю в уряді, з 1 липня до 29 грудня 2022 року — Прем'єр-міністр Ізраїлю^[4].

• Двомісний Керівник: трилер (1989)
• Тінь Йоава: дитяча книга (1992)
• Гра Людини: роман (1993)
• Ельба — Історія лицаря: дитяча книга (1998)
• Шоста загадка: трилер (2001)
• Стояли в ряд: збір газетних колонок (2005)
• Друга жінка: трилер (2006)
• Захід сонця у Москві: трилер (2007)
• Спогади після моєї смерті: Роман (2010)

• Official website