へ — Вікіпедія
Хіраґана | |
Походження | 部 |
JIS X 0213 | 1-4-56 |
Unicode | 3078 |
Катакана | |
Походження | 部 |
JIS X 0213 | 1-5-56 |
Unicode | U+30D8 |
Вимова • Мови • Клас | |
МФА | he |
Мови | ja, ain |
Звук | чистий |
Транслітерація | |
Кирилиця | ХЕ |
Латинка | HE |
Хіраґана | |
Походження | へ |
JIS X 0213 | 1-4-57 |
Unicode | 3079 |
Катакана | |
Походження | ヘ |
JIS X 0213 | 1-5-57 |
Unicode | U+30D9 |
Вимова • Мови • Клас | |
МФА | be |
Мови | ja |
Звук | дзвінкий |
Транслітерація | |
Кирилиця | БЕ |
Латинка | BE |
Хіраґана | |
Походження | へ |
JIS X 0213 | 1-4-58 |
Unicode | 307A |
Катакана | |
Походження | ヘ |
JIS X 0213 | 1-5-58 |
Unicode | U+30DA |
Вимова • Мови • Клас | |
МФА | pe |
Мови | ja |
Звук | напівдзвінкий |
Транслітерація | |
Кирилиця | ПЕ |
Латинка | PE |
へ або ヘ (/he/; МФА: [he] • [he̞]; укр. хе) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 4-го рядка 6-го стовпчика таблиці ґодзюон.
Має похідні:
- дзвінкі звуки — べ або ベ (/be/; МФА: [be] • [be̞]; укр. бе);
- напівдзвінкі звуки — ぺ або ペ (/pe/; МФА: [pe] • [pe̞]; укр. пе).
Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високо-середнього піднесення /e/ (え). Приголосні бувають різними залежно від типу.
Глухий глотальний щілинний: | /h/ → | へ | [he] | (основний звук) | |
Дзвінкий губно-губний проривний: | /b/ → | べ | [be] | (похідний звук) | |
Глухий губно-губний проривний: | /p/ → | ぺ | [pe] | (похідний звук) |
До IX століття знак へ вимовлявся як [pe], У X—XVI століттях — як [ɸe], а з XVII століття і по сьогодні — як [he].
Крім цього, в історичному використанні кани знак へ читався як [he] лише на початку слова; в решті випадків він вимовлявся як え — [e].
У сучасній японській мові звук [e] передається лише знаком え. Виняток становить граматична частка вказівного відмінка, що передається на письмі як へ, а вимовляється як [e].
Місце у системах порядку запису кани:
- Порядок ґодзюону: 29.
- Порядок іроха: 6. Між ほ і と.
- Хіраґана: へ
- Походить від скорописного написання правої складової ієрогліфа 部 (бу, частина).
- Катакана: ヘ
- Походить від скорописного написання правої складової ієрогліфа 部 (бу, частина).
- Манйоґана: 平 • 反 • 返 • 弁 • 弊 • 陛 • 遍 • 覇 • 部 • 辺 • 重 • 隔 • 閉 • 倍 • 陪 • 拝 • 戸 • 経
- Кирилиця:
- Система Поліванова: ХЕ (хе).
- Альтернативні системи: ХЕ (хе).
- Латинка
- Система Хепберна: HE (he).
- Японська система: HE (he).
- JIS X 4063: he
- Айнська система: HE (he).
- Кирилиця:
- Система Поліванова: БЕ (бе).
- Альтернативні системи: БЕ (бе)
- Латинка
- Система Хепберна: BE (be).
- Японська система: BE (be).
- JIS X 4063: be
- Айнська система: BE (be).
- Кирилиця:
- Система Поліванова: ПЕ (пе).
- Альтернативні системи: ПЕ (пе)
- Латинка
- Система Хепберна: PE (pe).
- Японська система: PE (pe).
- JIS X 4063: pe
- Айнська система: PE (pe).
- Шрифт Брайля:
●●
●-
●●
- Радіоабетка: ХЕіва но ХЕ (平和のヘ; «хе» миру)
- Абетка Морзе: ・
- 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
- Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
- 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
- Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
- 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
- Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.
- Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
- Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
- Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
- Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
- Японська система ромадзі (яп.)
- Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
- Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)
Ґодзюон | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ん н | ゛ | わ ва | ら ра | や я | ま ма | は ха | な на | た та | さ са | か ка | あ а |
っ | ゜ | ゐ і | り рі | み мі | ひ хі | に ні | ち ті | し сі | き кі | い і | |
ヴ в | ゝ | る ру | ゆ ю | む му | ふ фу | ぬ ну | つ цу | す су | く ку | う у | |
ヶ | ゑ е | れ ре | め ме | へ хе | ね не | て те | せ се | け ке | え е | ||
ー | を о | ろ ро | よ йо | も мо | ほ хо | の но | と то | そ со | こ ко | お о | |
Іроха | |||||||||||
い і | ろ ро | は ха | に ні | ほ хо | へ хе | と то | ち ті | り рі | ぬ ну | る ру | を о |
わ ва | か ка | よ йо | た та | れ ре | そ со | つ цу | ね не | な на | ら ра | む му | |
う у | ゐ і | の но | お о | く ку | や я | ま ма | け ке | ふ фу | こ ко | え е | て те |
あ а | さ са | き кі | ゆ ю | め ме | み мі | し сі | ゑ е | ひ хі | も мо | せ се | す су |
Шаблон • Обговорення • Проєкт |