つ — Вікіпедія

Хіраґана
Походження	川
JIS X 0213	1-4-36
Unicode	3064
Катакана
Походження	川
JIS X 0213	1-5-36
Unicode	U+30C4
Вимова • Мови • Клас
МФА	t͡sɯ
Мови	ja, ain
Звук	чистий
Транслітерація
Кирилиця	ЦУ
Латинка	TSU, TU

Хіраґана
Походження	つ
JIS X 0213	1-4-37
Unicode	3065
Катакана
Походження	ツ
JIS X 0213	1-5-37
Unicode	U+30C5
Вимова • Мови • Клас
МФА	(d)zɯ
Мови	ja
Звук	дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця	ДЗУ
Латинка	ZU

つ або ツ (/tu/; МФА: [t͡su] • [t͡sɯ]; укр. цу) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 3-го рядка 4-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні дзвінкі звуки — づ або ヅ (/du/; МФА: [(d)zu] • [(d)zɯ]; укр. дзу).

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного заднього ряду високого піднесення /u/ (う). Приголосні бувають різними залежно від типу.

У сучасній японській мові використання づ обмежене. Замість нього на письмі, переважно, вживається ず.

Місце у системах порядку запису кани:

• Порядок ґодзюону: 18.
• Порядок іроха: 19. Між そ і ね.

• Хіраґана: つ

Походить від скорописного написання ієрогліфа 川 (сен, річка).

• Катакана: ツ

Походить від скорописного написання ієрогліфа 川 (сен, річка).

• Манйоґана: 都 • 豆 • 通 • 追 • 川 • 津

• Кирилиця:

  Система Поліванова: ЦУ (цу).

  Альтернативні системи: ЦУ (цу), ТСУ (тсу)

• Латинка

  Система Хепберна: TSU (tsu).

  Японська система: TU (tu).

  JIS X 4063: tu, tsu

  Айнська система: TU (tu).

• Кирилиця:

  Система Поліванова: ДЗУ (дзу).

  Альтернативні системи: ДЗУ (дзу), ЗУ (зу)

• Латинка

  Система Хепберна: ZU (zu).

  Японська система: ZU (zu).

  JIS X 4063: du

  Айнська система: ZU (zu).

• Шрифт Брайля:

  ●● －● ●－

• Радіоабетка: ЦУрукаме но ЦУ (つるかめのツ; «цу» журавля і черепахи)
• Абетка Морзе: ・－－・

• Японська система ромадзі (яп.)
• Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
• Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)