Гораполлон — Вікіпедія

Гораполлон (Гор Аполлон, дав.-гр. Ὡραπόλλων) — гаданий автор твору про єгипетські ієрогліфи, що дійшов у грецькому перекладі людини на ім'я Пилип під назвою «Ієрогліфіка», який датується V століттям.

У візантійському словнику Суда Гораполлон названий одним з останніх представників єгипетського жрецтва, повідомляється, що він викладав у школі в Менутісі поблизу Александрії в правління імператора Флавія Зенона.

Роботу «Ієрогліфіка» присвячено тлумаченню єгипетських ієрогліфів. Спочатку її було написано коптською мовою, але дійшла вона у перекладі. Грецький рукопис було знайдено в 1419 на острові Андрос італійським купцем.

Гораполлон, судячи зі змісту книги, ієрогліфічною писемністю не володів, у своєму методі тлумачення він дотримується загальної елліністичної традиції. Символічне тлумачення ієрогліфів у праці Гораполлона мало великий вплив на історію дешифрування єгипетських ієрогліфів. Але спроби прочитати єгипетські тексти з опорою на відомості Гораполлона, які робилися з XVII століття ( А. Кірхер) аж до відкриття Шампольйона, виявилися марними, оскільки єгипетське письмо не було чисто ідеографічним, а поєднувало фонетичний і ідеографічний принципи.

• Horapollo, Delli segni hierogliphici, Venecia 1547 [Архівовано 10 грудня 2006 у Wayback Machine.]
• Російський переклад «Ієрогліфіки» Гораполлона [Архівовано 21 грудня 2006 у Wayback Machine.]

1. ↑ CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133