Михайлівка (Любарська селищна громада) — Вікіпедія

село Михайлівка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Любарська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040290310072695 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване до 1888 р.
Населення 172
Площа 11,494 км²
Густота населення 14,96 осіб/км²
Поштовий індекс 13100
Телефонний код +380 4147
Географічні дані
Географічні координати 49°57′35″ пн. ш. 27°56′56″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
273 м
Місцева влада
Адреса ради 13100, Житомирська обл., Житомирський район, смт Любар, вул. Незалежності, 36
Карта
Михайлівка. Карта розташування: Україна
Михайлівка
Михайлівка
Михайлівка. Карта розташування: Житомирська область
Михайлівка
Михайлівка
Мапа
Мапа

Миха́йлівка[1]село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Любарської селищної громади. Населення становить 172 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1906 році село Красносільської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 73 верст, від волості 7. Дворів 85, мешканців 503[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 171 99.42%
румунська 1 0.58%
Усього 172 100%

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Село Михайлівка входить до складу Любарської селищної громади, Веселківського сільського староства Любарського району Житомирської області, розташоване на схід від районного центру, за 2 км від автомобільного шляху Любар — Житомир. Назва села не змінювалась. Історичних й архівних матеріалів про походження і виникнення села немає.

За переказом старожилів тут, де розташоване село, був ліс. Сюди, після розгрому одного з поселень на півдні Любара, прибув з сім'єю селянин на ім'я Михайло. Він вирубав і викорчував ділянку лісу, збудував будинок. Через деякий час виріс тут хутір з 8 хат, який на честь засновника селянина-втікача назвали Михайлівка.

Хутір увесь час зростав і на початку XVIII ст. виріс в село, у якому було 45 дворів. Хати села були витягнуті в одну вулицю по обидві сторони.

Першим поміщиком в селі був Нецінський, маєток якого був розташований у східній частині села. Опісля весь маєток купив великий землевласник Михайло Петровський, який по архівних документах згадується в 1888 році. Згодом все своє володіння він передав своєму зятеві Глембоцькому, який залишив у маєтку дружину Єву, сам виїхав у Київ[джерело?].

В 1913 році був орендарем в селі селянин-куркуль Бондарчук Павло Львович[джерело?]. Селяни, які користувались землями відробляли панщину. Були також двори, котрі панщину і не відробляли — вони ходили на роботу і отримували за те платню.

В березні місяці 1917 року частину поміщицького маєтку було спалено. Організаторів цього підпалу ніхто не знає.

У 1918 році (після того як у 1917 році землі перейшли у власність селян) в селі була створена Рада солдатських і селянських депутатів, яка пізніше була об'єднана в одну сільську Раду в с. Вищикусах (Веселка), яка іменувалась Вищикуська сільська Рада.

Відкрита школа в селі була тільки в 1920 році (4 класи).

Під час НРВ німецькими загарбниками були спалені 105 хат колгоспників, школа, кантора колгоспу, баня, крамниця. Були вивезені в Німеччину на каторгу 20 молодих юнаків і дівчат.

Активну участь у боротьбі проти німецьких загарбників брали всі чоловіки, здатні носити зброю. З війни не повернулись 35 жителів с. Михайлівка. В боях за село Михайлівка загинуло 58 чоловік, які поховані в братських могилах цього села.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016.
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 16 червня 2019.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]