Хоровець — Вікіпедія

село Хоровець
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Шепетівський район
Тер. громада	Улашанівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA68060310190058164
Основні дані
Населення	546
Площа	2,31 км²
Густота населення	277,92 осіб/км²
Поштовий індекс	30082
Телефонний код	+380 3842
Географічні дані
Географічні координати	50°22′48″ пн. ш. 27°07′49″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	223 м[1]
Водойми	Корчик
Відстань до обласного центру	131 км[2]
Відстань до районного центру	44 км[2]
Найближча залізнична станція	Славута I
Відстань до залізничної станції	26 км
Місцева влада
Адреса ради	30070, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Улашанівка
Карта
Хоровець
Хоровець
Мапа
Хоровець у Вікісховищі

Хорове́ць — село в Україні, в Улашанівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розташований на річці Корчик за 44 км від міста Шепетівка та за 26 км від залізничної станції Славута I.

Село під назвою Горобовець згадується ще у 1588 році, коли воно ще належало князям Острозьким.

Офіційну назву села Хоровець вперше знаходимо в губернському архіві Волинської губернії в скарзі Миколая Незабитовського, війта маєтку Ганни Ходкевич на урядника села Корчик Григорія Мочульського від 4 червня 1623 року, що зберігається в місті Житомирі.

«Шляхетный Кгрегор Мочульский, урядник Малаго Корчика, маетности ясневельможнего пана его милости, пана Януша княжати Жаславского, воеводы Волынского, тут в повете Луцком лежачого, иж за волею и росказанем его милости пана воеводы Волынского, пана своего, в року теперешнем дорогу стародавную звыклую и гостинец, з розных местц через место Красный Ставь, а перед тым Хляпотин названого, идучую до места Жаславля и на Украину, чрез село Хоровец и далей на села волостей Заславских, на урочщча певние, которыми здавно еждживано, то ест на урочище Идруку, албо речку, названую Калиновку, до Менковец, а з Менковець до Заславля, — зарубал и закопал и ездити оным так людем гостиным, яко и месчанам Красноставским забороняет, чинечи им розные кривды»^[3].

Також в документах інколи зустрічається і назва Горовець.

Назва села Хоровець за переказами і даними церковного архіву і розповідями старожилів походить від хору овець.

Після Острозьких князювали Заславські, а далі (з 1851) Сангушки. В кінці XIX століття було 202 будинки та 779 мешканців. За переписом 1911 року в селі мешкало 1195 осіб, волость, поштова земська станція, однокласова школа, земська лічниця, акушерка, 1 крамниця, горілчана крамниця, кредитове товариство.

У 1837 році в селі (на місті старої) була збудована дерев'яна церква на честь архістратига Михаїла, якою керував отець Волович, яка проіснувала до 1936 року.

Колгосп створено у 1930 році, під час примусової колективізації. Під час голодомору 1932—1933 років в селі Хоровець від голоду померло 37 осіб. 13—14 січня 1944 року було звільнено від німецьких загарбників. За бойові заслуги на фронтах другої світової війни орденами і медалями СРСР було нагороджено 112 жителів, з поля бою додому не повернулися 142 односельці. У 1955 році пройшла електрифікація села. У 1970 році встановлено пам'ятник загиблим радянським воїнам, на мармурових плитах якого викарбувано прізвища загиблих, висаджено алею пам'яті усім тим, хто не повернувся з війни. 1972 року в село прийшов перший автобус. У 1997—1998 роках, заступник міністра зв'язку України, уродженець села Хоровець, Горбатюк Микола Ілліч допоміг телефонізувати села сільської ради.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 803 особи, з яких 352 чоловіки та 451 жінка^[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 641 особа^[5].

Станом на 01.01.2010 року загальна чисельність населення — 545 осіб, з них:

• дітей дошкільного віку — 20;
• дітей шкільного віку — 83;
• громадян пенсійного віку — 203.

Станом на 01.01.2011 року загальна чисельність населення — 546 осіб, з них:

• дітей дошкільного віку — 29;
• дітей шкільного віку — 69;
• громадян пенсійного віку — 193.

Станом на 01.01.2010 року:

• Кількість працюючих громадян — 41;
• Кількість громадян працездатного віку, які перебувають на обліку як такі, що шукають роботу — 22.

Станом на 01.01.2011 року:

• Кількість працюючих громадян — 5;
• Кількість громадян працездатного віку, які перебувають на обліку як такі, що шукають роботу — 16.

• Інваліди німецько-радянської війни — 4;
• Учасники бойових дій — 5;
• Інваліди всіх груп — 14;
• Багатодітні сім'ї — 9;
• Діти з багатодітних сімей — 29;
• Діти-інваліди — 1;
• Самотні матері — 1.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Затверджена 6 червня 2016 року рішенням № 2 XI сесії сільської ради VII скликання. Автор — В. М. Напиткін.

На лазуровому щиті три срібних лебеді в правий перев'яз. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «ХОРОВЕЦЬ». Три лебеді на лазуровому — символ ставу, що є в селі; водночас знак трьох сіл, що підпорядковуються сільській раді.

У 1874 році було Хоровецьку волосну церковно-парафіяльну школу]. Учителем був Марівеч Іван Григорович, а після нього став житель села Гута Іванчук Прокіп. Далі школа працювала з перервами.

Причиною цього були революційні події 1917 року та громадянської війни. І лише у 1920 році в селі відкрилася початкова школа, яку організував вчитель Ровинський. Діти навчалися за свій рахунок. 1924 році був перший випуск 4 класу, а від 1928 року школа стала семирічною. У 1941 році був перший випуск Хоровецької середньої школи. Під час німецько-радянської війни школа не працювала. З 2000 року школа має назву Хоровецьке навчально-виховне об'єднання «Дошкільний заклад — середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів». Багато випускників школи стали вчителями, лікарями, агрономами, економістами, інженерами.

Уродженцем села є український радянський журналіст і поет-пісняр, перекладач української прози Одудько Тимофій Романович.

Кандидатами та докторами наук стали:

• Семенюк Яків Павлович — кандидат медичних наук;
• Бублик Людмила Назарівна — кандидат історичних наук;
• Пінчаківська-Дарманська Галина Олександрівна — кандидат економічних наук;
• Савчук Анатолій Володимирович — кандидат технічних наук;
• Трохимчук Андрій Дмитрович — доктор фізико-математичних наук;
• Коршук Роман Миколайович — кандидат політичних наук.

• Загальна площа господарських земель 369 га.
• Під забудовою та присадибними ділянками 16400 м².
• Кількість дворів 200.

Виборча діяльність

• Кількість жителів 546;
• Кількість виборців 438.

Результати виборів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі (31.10.2010 року):

• Партія регіонів 37 %;
• ВО «Батьківщина» 20.6 %.

Результати виборів Президента України (2010 рік)

• Янукович В. Ф. — 58 %;
• Тимошенко Ю. В. — 27 %.

Від 1972 року в село прийшов перший автобус. Нині через село курсують автобусні рейси сполученням: Славута — Гута (двічі на день), Славута — Яблунівка (тричі на день).

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (8 квітня 2023)

• [ ] [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Хоровець на топографічній карті