Остання футуристична виставка картин «0,10» — Вікіпедія

Остання футуристична виставка картин «0,10» ( нуль-десять ) — художня виставка, що проходила в художньому бюро Надії Добичиної (Будинок Адаміні) на Марсовому полі в Петрограді від 19 грудня 1915 до 17 січня 1916 року. На виставці показали свої роботи Казимир Малевич і його соратники. Вони представили новий напрямок у російському авангарді — супрематизм.

Організатори назвали виставку «Останньою футуристичною» через бажання завершити футуристичний період в російському живописі й позначити перехід до супрематизму.

«0,10» — це не одне число (одна десята), а числа нуль і десять, перелічені через кому. Нуль означає відсутність (нульова кількість) предметних форм у супрематизмі. Десять — кількість художників, які планували взяти участь у виставці, але, коли учасників стало чотирнадцять, назву не змінили.^[3]

Виставку організували за ініціативи Івана Пуні. Соратники Малевича не були готові повністю прийняти супрематизм і визнати його спадкоємцем футуризму, тому Малевичу не дозволили назвати свої картини «Супрематизм» ні в каталозі, ні в експозиції. Полотна мали складні, розгорнуті назви, що було пов'язано не лише із забороною на назву «супрематизм».

Малевич особисто вивішував картини в ніч перед відкриттям, щоб ніхто завчасно їх не побачив^[4]. За кілька годин до вернісажу він намалював від руки кілька плакатів з написом «супрематизм живопису» для непідготовленої публіки. На вернісажі поширювали книгу-маніфест «От кубизма к супрематизму. Новый живописный реализм», яку видав Михайло Матюшин.

У покуті, де у слов'ян завжди висять ікони, Малевич поставив «Чорний квадрат», вказаний у каталозі як «Чорний чотирикутник», що став завдяки виставці відомою картиною російського авангардного живопису, яку потім прозвали «іконою російського авангарду». Були й інші картини Малевича, в тому числі «Чорний хрест», «Чорний круг», «Червоний квадрат», а також полотна його соратників та учнів. Загалом було 39 картин^[2]. 50% від чистого прибутку йшло на користь лазарету діячів мистецтв.

Подія мала широкий відгук у мистецьких колах. Хоча нині більшість мистецтвознавців вважають виставку видатним досягненням російського авангарду, спочатку вона викликала швидше скептичну реакцію^[5]. Художник Олександр Бенуа різко розкритикував її, особливо «Чорний квадрат». Багато критиків були незадоволені тим, що Малевич повісив картину в покуті, де зазвичай висять ікони^[1].

Багато хто з цих художників крім того брав участь у першій футуристичній виставці «Трамвай В», що проходила в березні того ж року.

• Казимир Малевич
• Володимир Татлін
• Іван Пуні
• Любов Попова
• Іван Клюн
• Ксенія Богуславська
• Ольга Розанова
• Надія Удальцова
• Натан Альтман
• Василь Каменський
• Віра Пестель
• Марія Васильєва
• Ганна Кирилова
• Михайло Меньков

У квітні 1917 року учасники виставки створили об'єднання художників-авангардистів під назвою «0,10».

• Рускультурекспертиза. Творчі об'єднання та союзи(рос.)
• Художнє товариство «0,10» — переходимо за нуль(рос.)