Розанова Ольга Володимирівна — Вікіпедія
Ольга Володимирівна Ро́занова (21 червня 1886, Меленки — 7 листопада 1918, Москва) — одна з видатних художниць російського авангарду з унікальним колористичним талантом[6]. Пройшовши декілька напрямів авангарду, вийшла через супрематизм до цвітопису, на декілька десятиліть передбачивши розвиток абстрактного мистецтва. 1917 року створила один з шедеврів безпредметного живопису ХХ століття — картину «Зелена смуга»[6]. Декілька років знаходилася у близьких стосунках з Олексієм Кручоних.
Ольга Розанова народилася в Меленках, невеликому містечку біля Владимира (Російська імперія). 1896 року сім'я Розанових переїжджає у Владимир. 1904 року Розанова закінчує жіночу гімназію і того ж року переїжджає в Москву.
Вона вступає до школи малювання Костянтина Юона і одночасно вчиться на курсах в училищі живопису і скульптури Большакова. 1910 року художниця переїжджає в Санкт-Петербург і стає одним з найбільш активних членів Спілки Молоді. У 1912 році Розанова познайомилася з поетами футуристами Велимиром Хлєбниковим і Олексієм Кручоних. З останнім її зв'язували близькі, інтимні стосунки: вони жили разом, але не подовгу, і кілька разів розлучалися.
У творчій співдружності Кручоних і Розанової був створений унікальний стиль російської футуристичної книги. У 1913–1914 роках вони опублікували книгу «Тэ Ли лэ», використовуючи техніку кольорового гектографування. У 1915–1916 роках використали у футуристичній книзі метод колажу. 1915 року художниця застосувала колаж в ілюстрації «Заумної книги» Кручених і Алягрова і в альбомі «Війна» 1916 року з віршами Кручених[7].
1916 року Розанова приєднується до товариства «Супремус», очолюваного Казимиром Малевичем. До цього часу її стиль розвивався від кубізму і італійського футуризму до чистої абстракції, в якій композиція створюється візуальною вагою і взаємозв'язком кольорів. У тому ж році Розанова разом з іншими художниками-супрематистами (Казимир Малевич, Олександра Екстер, Ніна Генке, Любов Попова, Ксенія Богуславська, Надія Удальцова, Іван Клюн, Іван Пуні і інші) працювали в артілях сіл Вербовка і Скопці. Під впливом О. Кручоних писала заумні вірші.
Після революції 1917 року Розанова займається реорганізацією мистецтва і керує художньо-промисловим підвідділом ІЗО Наркомпроса.
7 листопада 1918 року Ольга Розанова померла від дифтерії.
- Поетична книга «Возропщем» (1913) Олексія Кручоних вийшла з присвяченням «Першій художниці Петрограда О. Розановій»[8].
- Володимир Маяковський 1915 року присвятив Ользі Розановій цикл з трьох віршів з надписом «Светлой О. В. Р. — эти стихи»[8].
- 1918 (грудень) — 1919 (березень) — Москва, Перша Державна виставка. Посмертна виставка картин, етюдів, ескізів і малюнків О. В. Розанової
- 1992 — Москва, Ленінград, Хельсінкі. Ольга Розанова. 1886–1918
- 2003 — Москва, Московський центр мистецтв. «Червова Дама російського авангарду»
- 2007 — Москва, Виставковий зал в Товмачах (Третьяковська галерея). «.побачити світ перетвореним»
- 1911 (квітень) — Санкт-Петербург, «Спілка молоді»
- 1912 (січень) — Санкт-Петербург, «Спілка молоді»
- 1912 (березень) — Москва, Училище Живопису, Творення і Архітектури, спільна виставка художників «Віслячого хвоста» і «Спілки молоді»
- 1913 (жовтень) — Санкт-Петербург, Художнє Бюро Н. О. Добичиної. Постійна виставка Сучасного живопису
- 1913 (жовтень) — 1914 (січень) — Санкт-Петербург, «Спілка молоді»
- 1914 (квітень-травень) — Рим, галерея Спров'єрі, Міжнародна вільна футуристична виставка. Російська секція
- 1915 (березень) — Петроград, малий зал Імператорського Суспільства Заохочення мистецтв, Перша футуристична виставка картин «Трамвай В»
- 1915 (квітень) — Петроград, Художнє Бюро Н. О. Добичиної, виставка картин Лівих Течій
- 1915 (грудень) — Петроград, Остання футуристична виставка 0,10
- 1916 (квітень) — Петроград, Художнє Бюро Н. О. Добичиної, Сучасний Російський Живопис
- 1916 (листопад) — Москва, Бубновий валет
- 1917 (листопад-грудень) — Москва, Бубновий валет
- 1917 (грудень) — Москва, Друга виставка Сучасного декоративного мистецтва «Вербовка»
- 1918 (квітень) — Тифліс, Виставка картин і малюнків московських футуристів
- 1918 (травень-липень) — Москва, Перша виставка картин професійної спілки художників у Москві
- 1919 (квітень-червень) — Петроград, Перша Державна Вільна виставка творів мистецтв
- 1919 — Москва, X Державна виставка. Безпредметна творчість і супрематизм
- 1919 — Вітебськ, Перша державна виставка картин місцевих і московських художників
- 1920 — Казань, Перша Державна виставка мистецтва і науки в Казані
- 1922 — Берлін, Перша російська художня виставка
- 1927 — Ленінград, Виставка новітніх напрямів у мистецтві
- Розанова О. В. Манифест «Союза молодёжи»: Листовка. — СПб., 1913.
- Розанова О. В. Основы Нового Творчества и причины его непонимания // Союз молодёжи. — СПб., 1913. — № 3. — С. 14—22.
- Розанова О. В. Супрематизм и критика // Анархия. — 1918. — № 86.
- Розанова О. В. Искусство — только в независимости и безграничной свободе! // Анархия. — 1918. — № 91.
- Розанова О. В. Уничтожение 3-х федеративной конструкции союза как причина выхода из него левой федерации // Анархия. — 1918. — № 99.
- Ольга Розанова. «Лефанта чиол…» / Вступ. ст., публикации писем и комментарии к ним Веры Терёхиной; составители «Хроники жизни и творчества» Андрей Сарабьянов и Вера Терёхина. — М.: RA, 2002. — 392 с. — 2000 экз. — ISBN 5-85164-076-6.
- Ольга Розанова. …увидеть мир преображённым: [Каталог выставки] / Предисл. Л. И. Иовлевой, вступ. ст. В. Н. Терёхиной. — М.: Пинакотека, 2007. — 156 с. — ISBN 978-5-88149-274-8.
- Кузня. 1911—1912. Х., м. Державний Російський музей
- Безпредметна композиція. Цвітопис. 1917. Полотно, клейова фарба. 58х44 см. Державний Російський музей
- Безпредметна композиція. 1917. Полотно, олія. 62,5х40,5 см. Державний Російський музей
- Зелена полоса. 1917. Полотно, олія. ДМЗ «Ростовський кремль»
- Зелена полоса. 1917. Полотно, олія. Приватне зібрання, Швеція
- ↑ а б (unspecified title) — Хельсинки: Художественный музей Хельсинки, 1992. — С. 118. — ISBN 978-951-8965-12-4
- ↑ http://www.moma.org/collection/works/9120
- ↑ Stadsgezicht. Daken
- ↑ Abstracte compositie
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Гурьянова Н. А. Ольга Розанова и ранний русский авангард. — М.: Гилея, 2002. — С. 172. — 1000 экз. — ISBN 5-87987-021-9.
- ↑ Амазонки авангарда. Под редакцией Джона Боулта и Мэтью Дратта. М. : Галарт, С. 216–217.
- ↑ а б Терёхина Вера. Преображённый мир Ольги Розановой // Наше наследие. — 2003. — № 67—68.
- Olga Rozanova/Ольга Розанова. 1886–1918: [Каталог выставки] / Вступ. ст. Н. Гурьяновой, В. Терёхиной. — Helsinki: Helsingin Kaupungin Taidemuseo, 1992. — 125 p. — ISBN 951-8965-12-9.
- Gurianova N. Exploring Color: Olga Rozanova and the Early Russian Avant-garde, 1910–1918. — Amsterdam: G + B Arts International, 2000.
- Гурьянова Н. А. Ольга Розанова и ранний русский авангард. — М.: Гилея, 2002. — 319 с. — 1000 экз. — ISBN 5-87987-021-9.
- Варст. О выставке Розановой // Искусство. Вест. Отд. ИЗО Наркомпроса. — М., 1919. — № 4.
- Гурьянова Н. Военные графические циклы Н. Гончаровой и О. Розановой // Панорама искусств. — М., 1989. — В. 12. — С. 63—88.
- Гурьянова Н. На пути к новому искусству // Искусство. — 1989. — № 1. — С. 24—30.
- Гурьянова Н. Ольга Розанова и Алексей Кручёных: К вопросу о взаимосвязи поэзии и живописи в русском футуризме // Europa * * * * Orientalis. — Salerno, 1992. — С. 49—108.
- Памяти О. В. Розановой // Искусство. — 1919. — № 1.
- Ракитин В. Апофеоз Ольги Розановой // Война / Резьба О. Розановой. Слова А. Кручёных. — 1916. Факсим. изд. М., 1995.
- Родченко А. Ольга Розанова — живописец // Родченко А. Эксперименты для будущего. — М., 1996. — С. 65.
- Терёхина Вера. «Начало жизни цветочно-алой…» О. В. Розанова (1886–1918) // Панорама искусств. — М., 1989. — В. 12. — С. 38—62.
- Терёхина Вера. Преображённый мир Ольги Розановой // Наше наследие. — 2003. — № 67—68.
- Эфрос А. Во след уходящим // Москва. Журнал литературы и искусства. — 1919. — № 3. — С. 4—6.
- Эфрос А. О. В. Розанова // Эфрос А. Профили. — М., 1930. — С. 225–235.
- Gassner H. Olga Rozanova // Russian Women-Artists of the Avantgarde. 1910–1930. — Cologne: Galerie Gmurzynska, 1979. — P. 230–245.
- Gurianova N. Olga Rozanova: Color Libero // Art e Dossier. — 1993. — № 85. — P. 37—43.
- Gurianova N. Olga Rozanova // Amazons of Avant-garde. — New York, 1999. — P. 213–239.
- Gurianova N. Suprematism and Transrational Poetry // Elementa. — 1994. — № 1. — P. 369–383.
- Rakitin V. Illusionism is the Apotheosis of Vulgarity // Russian Women-Artists of the Avantgarde: 1910–1930. — Cologne: Galerie Gmurzynska, 1979. — P. 254–255.
- Terekhina V. Majakovski und Rozanowa // Bildende Kunst. — 1988. — № 11. — S. 499–501.
- Yablonskaia M. Olga Rozanova // Woman-Artists of Russia's New Age: 1900–1935. — London: Abrams, 1990. — P. 81—98.
- Ольга Розанова (1886–1918) «Увидеть мир преображенным» До 120-річчя з дня народження [Архівовано 18 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Ольга Розанова (1886–1918) «Преображенный мир Ольги Розановой» (Виставка «Червовая Дама русского авангарда» в галереї Московського центру мистецтв) [Архівовано 3 вересня 2017 у Wayback Machine.]