10 Гігея — Вікіпедія

10 Гігея  ()

Анімована орбіта Гігеї відносно орбіт земних планет та Юпітера
Відкриття
Відкривач	Аннібале де Гаспаріс
Місце відкриття	Обсерваторія Каподімонте
Дата відкриття	12 квітня 1849
Позначення
Позначення	10 Hygiea
Названа на честь	Гігіея
Тимчасові позначення	A900 GA
Категорія малої планети	Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[2]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь	3,137759909062 а. о.
Перигелій	2,774576955129 а. о.
Афелій	3,500942862994 а. о.
Ексцентриситет	0,115745934825
Орбітальний період	2030,149364485 д
Середня орбітальна швидкість	0,177326854022 °/д
Середня аномалія	193,0625142642°
Нахил орбіти	3,841913233247°
Довгота висхідного вузла	283,4166768848°
Аргумент перицентру	312,6399357133°
Фізичні характеристики
Розміри	407,12 км
Маса	8,85 × 1019 кг[1]
Середня густина	2,12 ± 0,11 г/см³[1]
Прискорення вільного падіння на поверхні	0,091 м/с²
Друга космічна швидкість	0,21 км/с
Період обертання	27,623 год
Альбедо	0,0717
Температура	~164 K макс: 247 K (−26° °C) [3]
Спектральний тип	C (Толен) C (SMASS)
Видима зоряна величина	9,0[4][5] до 11,97
Стандартна зоряна величина	5,43
Кутовий розмір	0,318" до 0,133"
10 Гігея у Вікісховищі

10 Гіге́я^[6] або 10 Гігія^[7] (10 Hygiea) — астероїд головного поясу, відкритий 12 квітня 1849 року.

Гігея — четвертий за розмірами об'єкт головного поясу астероїдів після Церери, Паллади та Вести.

З діаметром 434 кілометри, або ж 270 миль і масою, яка становить 3% від загальної маси головного астероїдного поясу, це четвертий за величиною астероїд у Сонячній системі як за об’ємом, так і за масою. За деякими спектральними класифікаціями це найбільший серед темних астероїдів типу C з вуглецевою поверхнею, тоді як за іншими він посідає друге місце після 1 Церери.

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,197.

Спостереження, зроблені за допомогою приладу SPHERE Дуже великого телескопа 2017 і 2018 роках і оголошені наприкінці 2019 року, показали, що Гігея має майже сферичну форму та близьку до гідростатичної рівноваги. Тому автори дослідження вважають її можливою карликовою планетою. Проте, припускають, що Гігея була зруйнована ударом, з наступним сміттям, яке знову накопичилося. Руйнівні наслідки створили найбільшу відому родину колізій.

Гігію відкрив Аннібале де Гаспаріс 12 квітня 1849 року в Неаполі, сучасна Італія. Це був перший з дев'яти відкритих ним астероїдів. Директор Неаполітанської обсерваторії Ернесто Капоччі назвав цей астероїд Igea Borbonica («Гігея Бурбонів») на честь правлячої династії Королівства Обох Сицилій, де тоді знаходився Неаполь.

Однак ще в 1852 році Джон Рассел Гайнд писав^[8]:

Примітною назвою є Гігея, доволі непотрібне доповнення «Borbonica» («Бурбонів»), зазвичай, опущено.

Назва походить від Гігіеї (Гігеї), грецької богині, що уособлює здоров'я, дочки Асклепія (рим. Ескулап). У дев'ятнадцятому столітті написання Hygeia (Гігея) було доволі поширеним, наприклад, у Щомісячних повідомленнях Королівського астрономічного товариства.

За назвою цього астероїда виділяють родину астероїдів з аналогічними параметрами орбіт. Більшість з них належать до астероїдів типу С. Всі вони обертаються вздовж траєкторій на відстані від 3.06 до 3.24 а.о. від сонця, нахили їх орбіт лежать в діапазоні від 3.5º до 6.8º і ексцентриситет від 0.09 до 0.19. Нині відомо близько 105 представників цієї родини. Підраховано, що приблизно 1% усіх астероїдів головного пояса є частиною Родини Гігеї.

• Список астероїдів (1-100)

• 10 Гігея — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)