1990 — Вікіпедія

• Сотні делегатів конференції «Товариства української мови імені Тараса Шевченка» взяли участь у грандіозних маніфестаціях 30 вересня та 1 жовтня 1990 р. у Києві, які переросли в знамените голодування українських студентів на майдані Незалежності і змусили Верховну Раду УРСР піти на деякі поступки національно-демократичним силам. Йшлося, передусім, про відставку тодішнього прем'єра В. Масола та протидію спробі нав'язати Україні так званий «союзний договір». Вихідці-студенти цієї революції складуть активну частину українського національного політикуму 1990—2000—2010-х. Див. Студентська революція на граніті^[1].

Див. також: Категорія:1990

• 1 січня — Ірландія розпочала головування в Раді ЄС^[2].
• 19 січня — в Ужгороді було створено «Товариство Карпатських Русинів». Першим головою товариства став тодішній головний архітектор обласного центру, міста Ужгород — Михайло Михайлович Томчаній.
• 28 січня — в Бухаресті, Румунія продемократичні демонстрації з вимогами від тимчасового уряду звільнення всіх колишніх комуністів з посад у владі та усунення тимчасового президента країни Ілієску з його посади.
• 23 лютого — чемпіоном світу з хокею на траві серед чоловіків стала збірна Нідерландів.
• 10 березня — чемпіоном світу з гандболу серед чоловіків стала збірна Швеції (у фіналі перемогла збірну СРСР з рахунком 27-23).
• 14 березня — у Львівській області в Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України.
• 15 березня — вперше встановлені офіційні зв'язки між Ватиканом і СРСР;
• 24 квітня — на орбіту Землі був доставлений телескоп Хаббл.
• 2 травня — чемпіоном світу з хокею стала збірна СРСР.
• 5 травня —  переможцем пісенного конкурсу Євробачення 1990 став Тото Кутуньо, що представляв Італію з піснею «Insieme 1992».
• 4 червня — Завершила свої повноваження голова президії верховної ради УРСР Валентина Шевченко.
• 12 червня — Верховна Рада РРФСР прийняла Декларацію про державний суверенітет республіки.
• 1 липня — Італія розпочала головування в Раді ЄС^[2].
• 8 липня — у фіналі чемпіонату світу з футболу збірна ФРН перемогла збірну Аргентину з рахунком 1-0.
• 16 липня — Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України.
• 26 липня — вступ на посаду міністра внутрішніх справ УРСР Василишина Андрія Володимировича.
• 1 серпня — 500-ліття Запорозького козацтва.
• 3 серпня — Закону «Про економічну самостійність Української РСР», що передбачав повну господарську самостійність і свободу підприємництва усіх юридичних і фізичних осіб у рамках законів України; введення національної грошової одиниці, самостійність регулювання грошового обігу; національну митницю, захищеність внутрішнього ринку^[3].
• 13 серпня — Рішення парламенту НДР про об'єднання з ФРН.
• 19 серпня — у фіналі чемпіонату світу з баскетболу в Аргентині збірна СФРЮ перемогла збірну СРСР з рахунком 92-75.
• 5 вересня — заснований Львівський інститут менеджменту.
• 3 жовтня — завершено об'єднання Німеччини.
• 2-17 жовтня — в Києві відбувся протест-голодування студентів, що увійшов в історію під назвою «Студентська революція на граніті».

• вперше за повоєнний період, у республіках СФРЮ відбулися вільні парламентські вибори на багатопартійній основі.
• 4 березня — у СРСР відбулися перші альтернативні вибори народних депутатів.
• 15 березня — Михайло Горбачов був обраний єдиним в історії СРСР президентом;

Див. також: Категорія:Народились 1990

• 1 січня — Євгенія Тульчевська, українська модель.
• 3 січня — Гончар Юлія, українська драматургиня, сценаристка.
• 4 січня — Тоні Кроос, німецький футболіст, чемпіон світу (2014).
• 12 січня — Сергій Карякін, російський шахіст.
• 13 січня — Ліам Гемсворт, австралійський актор.
• 14 січня — Ірина Журавська, українська модель.
• 23 січня — Julik, український співак. Колишній учасник колективу «DZIDZIO».
• 27 лютого — Єгор Гордєєв, ведучий ранкової програми «Сніданок з 1+1».
• 28 лютого — Анна Музичук, українська шахістка.
• 8 березня — Макс Барських, український співак.
• 23 березня — Принцеса Йоркська Євгенія.
• 26 березня — Аннамарі Данча, українська сноубордистка, призерка чемпіонату світу.
• 27 березня - Кімбра, новозеландська співачка.
• 1 квітня — Сергій Рибалка, український футболіст.
• 9 квітня — Крістен Стюарт, американська акторка.
• 10 квітня — Алекс Петтіфер, англійський актор та модель.
• 15 квітня — Емма Ватсон, британська акторка, модель, активістка з прав людини, феміністка, Посол доброї волі ООН-Жінки.
• 16 квітня — Артур Занетті, бразильський гімнаст.
• 19 квітня — Денис Гармаш, український футболіст, півзахисник, колишній гравець збірної України
• 21 квітня — Надія Дорофєєва, українська співачка, модельєрка, блогерка та акторка.
• 23 квітня — Дев Пател, британський актор індійського походження.
• 5 травня — Олена Вороніна, українська фехтувальниця, срібна призерка Олімпійських ігор в командній шаблі.
• 1 червня — Стас Шуринс, латвійський та український музикант, співак, композитор.
• 7 червня — Еллісон Шмітт, американська плавчиня, триразова олімпійська чемпіонка (2012).
• 14 червня — Регіна Тодоренко, українська та російська співачка, телеведуча і мандрівниця.
• 18 червня — Крістіан Тейлор, американський легкоатлет.
• 2 липня — Марго Роббі, австралійська акторка та продюсерка.
• 10 липня — Алдос Гардінг, новозеландська інді-фолк виконавиця та авторка пісень.
• 26 липня — Світлана Тарабарова, українська співачка.
• 28 липня — Антоніна Хижняк, українська акторка театру, кіно та дубляжу.
• 3 серпня — Наталія Могилинець, українська співачка та модель.
• 9 серпня — Білл Скашгорд, шведський актор
• 12 серпня 
  • Маріо Балотеллі, італійський футболіст.
  • ETOLUBOV, українська співачка.
• 15 серпня — Дженніфер Лоуренс, американська акторка
• 17 серпня — Влад Ситнік, український співак (баритон). Переможець міжнародного пісенного конкурсу «Слов'янський базар — 2017».
• 18 серпня — Олександр Качура, український адвокат, народний депутат України IX скликання.
• 4 вересня — Ольга Харлан, українська фехтувальниця (шабля), олімпійська чемпіонка (2008).
• 19 вересня — Юлія Джима, українська біатлоністка, олімпійська чемпіонка.
• 26 вересня 
  • Роман Безус, український футболіст.
  • Міла Нітіч, українська співачка.
• 6 жовтня — Євген Пронін, український юрист, адвокат.
• 11 жовтня — Юлія Саніна, українська співачка, солістка рок-гурту «The Hardkiss».
• 17 жовтня — Єлизавета Ясько, українська політикиня, політологиня, народна депутатка України IX скликання.
• 20 жовтня — В'ячеслав Рибіков, український музикант, бронзовий призер та лауреат конкурсу Нова хвиля.
• 9 листопада — Роман Скорпіон, український співак та автор пісень.
• 11 листопада — Анна Гресь, українська модель та блогерка.
• 15 листопада — Альона Мусієнко, українська модель, акторка, телеведуча.
• 24 листопада — Sonya Kay, українська співачка.
• 26 листопада — Марія Собко, українська співачка.
• 30 листопада 
  • Магнус Карлсен, норвезький шаховий гросмейстер, чемпіон світу з шахів.
  • Євген Шахов, український футболіст, півзахисник, колишній гравець збірної України
• 1 грудня — Шанель Іман, американська модель.

Див. також: Категорія:Померли 1990, Список померлих 1990 року

• 2 березня — Шейкі Джейк Гарріс (справжнє ім'я Джеймс Д. Гарріс), американський блюзовий музикант (нар. 1921)
• 4 березня — Маргелов Василь Пилипович, командувач повітряно-десантних військ СРСР, Герой Радянського Союзу, генерал армії, десантник № 1.
• 5 травня — Євреїнов Юрій Миколайович, український архітектор і графік (* 1932).
• 15 серпня — Віктор Цой, соліст гурту «Кіно».
• 9 вересня — Мень Олександр Володимирович, священик Російської православної церкви, богослов, проповідник, автор книг з богослів'я, історії християнства та інших релігій, вбитий.

• з фізики: Джером Фрідман, Генрі Кендалл та Річард Тейлор — «За піонерські дослідження глибоко непружного розсіювання електронів на протонах і зв'язаних нейтронах, істотно важливих для розробки кваркової моделі у фізиці часток»
• з хімії: Елайс Джеймс Корі — «За розвиток теорії і методології органічного синтезу»
• з медицини та фізіології: Джозеф Маррі та Едвард Томас — «За відкриття, що стосуються трансплантації органів та клітин при лікуванні людських хвороб»
• з економіки: Гаррі Марковіц, Мертон Міллер та Вільям Шарп — «За піонерську роботу в теорії фінансової економіки»
• з літератури: Октавіо Пас
• премія миру: Михайло Горбачов — «За провідну роль у мирному процесі, який сьогодні є важливою складовою життя міжнародного співтовариства»

• Володимир Гершонович Дрінфельд
• Воен Джонс
• Морі Сіґефумі
• Едвард Віттен

• Дмитро Григорович Білоус
• Борис Григорович Возницький
• Кубанський козачий хор (художній керівник: Захарченко Віктор Гаврилович)
• Захарова Світлана Авксентіївна
• Козловський Іван Семенович
• Пушик Степан Григорович

Список лауреатів див. Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки (1990).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 1990