24-та окрема бригада спеціального призначення (РФ) — Вікіпедія
24-та окрема бригада спеціального призначення | |
---|---|
рос. 24-я отдельная бригада специального назначения | |
Країна | Росія |
Тип | війська спеціального призначення |
Чисельність | бригада |
Гарнізон/Штаб | м. Новосибірськ |
Війни/битви | Перша чеченська війна Друга чеченська війна Війна на сході України Громадянська війна в Сирії Друга громадянська війна у Лівії Російське вторгнення в Україну (2022) |
24-та окрема гвардійська Бранденбурзька ордена Леніна, Червонопрапорна, ордена Суворова бригада спеціального призначення (24 ОБрСпП, в/ч 55433) — з'єднання військ спеціального призначення Збройних сил Російської Федерації чисельністю в бригаду. Базується у Новосибірську. Належить до Центрального військового округу.
У 2022 році бригада взяла участь у російському вторгненні в Україну.
Після розпаду СРСР у 1992 році 24-та окрема бригада спеціального призначення Радянської армії перейшла до складу Збройних сил Російської Федерації.
На початку січня 1995 року на базі 24-ї бригади було створено зведений загін для ведення бойових дій в Чечні. Основою для створення загону послугував 281-й загін спеціального призначення. За час бойових дій 281-й загін втратив убитими 3 осіб[1].
За деякими даними розвідувальні групи 281-го загону додавалися 324-му механізованому полку 34-ї мотострілецької дивізії.
Загін брав участь в боях у Гікаловському й Чечен-Аулі Грозненського району.
На території Чечні 281-й загін перебував в період з 17 січня по 7 травня 1995 року[1].
На відміну від Першої російсько-чеченської війни, 24-ту бригаду залучили набагато пізніше інших з'єднань.
У серпні 2000 року від 24-ї бригади в Чечню була відряджена група, що увійшла до складу зведеного 691-го окремого загону спеціального призначення, розгорнутого в серпні 1999 року у 67-й окремій бригаді спеціального призначення.
За період війни бригада відправляла до Чечні у порядку ротації зведений загін 6 разів.
В цілому 24-та окрема бригада спеціального призначення у другій російсько-чеченській війні втратила убитими 5 осіб[2]. За іншими даними втрати бригади склали 8 осіб[3].
У 2002 році 24-та бригада була передислокована в Сосновий Бор під Улан-Уде.
У травні 2009 військове керівництво заявило про передислокації 24-ї бригади в Іркутськ на базу розформованого Іркутського вищого військового авіаційного інженерного інституту[4].
У зв'язку зі скасуванням колишніх військових округів у 2010 році у складі Східного військового округу опинилися 2 окремі бригади спеціального призначення (14-та й 24-та), що раніше відносилися до Забайкальського й Далекосхідного військових округів. Ідеї про реформування частин і з'єднань спеціальної розвідки ГРУ озвучувалися ще у грудні 2008 року, за яким 12-та й 67-ма окремі бригади спеціального призначення підлягали розформуванню, а 3-тя окрема гвардійська бригада спеціального призначення підлягала скороченню. Натомість у складі Центрального військового округу з подібних формувань було тільки одне (3 обрсп підлягала скороченню), так як у 2009 році були розформовані 67-ма й 12-та окремі бригади спеціального призначення, що відповідно належали раніше Сибірському й Приволзько-уральському військовим округам. Тому 24-ту бригаду було передислоковано до складу Центрального військового округу[5].
У 2012 року бригаду передислоковано до військового містечка розформованої 85-ї мотострілецької Ленінградської-Павлівської Червонопрапорної дивізії.
У 2013 році 24-й бригаді було передано почесне найменування 165-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади. Після вручення Бойового прапора і передачі нагород з'єднання почали називати як 24-та окрема гвардійська Бранденбурзька ордена Леніна, Червонопрапорна, ордена Суворова бригада спеціального призначення[6].
Восени 2014 бійці підрозділу перебували на території Амвросіївського району Донецької області.[7]
22 березня 2017 року військовослужбовці 24-ї окремої бригади спеціального призначення повернулися до Новосибірська з Сирії, де було задіяно понад 300 бійців. Додому вони повернулися без втрат[8].
Деякі військовослужбовці бригади брали участь у другій громадянській війні в Лівії. У травні 2022 в Бердську відбулося прощання із загиблим в Україні капітаном 24 ОБрСпП Дмитром Паком, який був учасником бойових дій на території Лівії у період з червня по грудень 2020.[9][10] Представники влади РФ перебування російських військових у Лівії в той час заперечували.[11]
У 2022 році бригада взяла участь у російському вторгненні в Україну, зокрема у Чернігівській та Донецькій областях.[12]
2 травня 2022 українськими військовими було знищено групу бійців 24 ОБрСпП у Донецькій області.[13]
За наявними даними:[2]
- Управління бригади (в/ч 55433, Іркутськ)
- загін спеціальної радіозв'язку;
- рота спецмінування;
- рота матеріально-технічного забезпечення;
- комендантський взвод.
- 281-й окремий загін спеціального призначення (в/ч 44996, Іркутськ);
- 297-й окремий загін спеціального призначення (в/ч 44998, Іркутськ);
- 641-й окремий загін спеціального призначення (Іркутськ);
- окремий загін спеціального призначення (кадра);
- окремий загін спеціального призначення (кадра).
10 листопада 2002 року присвоєно звання Героя Росії за участь у Другій російсько-чеченській війні старшому лейтенанту Коробенкову Анатолію Сергійовичу, командиру розвідувальної групи.
За наявними даними:[3]
- Рогов Володимир Ілліч — 1992—1994;
- Ліпіев Петро Семенович — 1994—1997;
- Платонов Андрій Олексійович — 1997—1999;
- Жуков Олександр Іванович — 1999—2001;
- Захаров Володимир Володимирович — 2001—2005;
- Борівський Юрій Миколайович — 2005- ?;
- Хасаб Олег Валерійович — на 2012 рік[14]
- Нечаєв Веніамін Вікторович — на 2016 рік[15]
- Кузнєцов Андрій Павлович — на 2019 рік
Із відкритих джерел відомо про такі поіменні втрати бригади у різних війнах:
- 3 військовослужбовця у першій російсько-чеченській війні;
- 6 військовослужбовців у другій російсько-чеченській війні;
- 26 військовослужбовців у російсько-українській війні.
На квітень 2023 року, за даними BBC, бригада втратила убитими щонайменше 76 осіб[16]. На грудень 2022 року було відомо про 9 загиблих офіцерів.[17]
- ↑ а б Спецназ ГРУ. Том 4, 2010, с. 176, 317.
- ↑ а б Спецназ ГРУ. Том 5, 2010, с. 40—41, 44—50, 65, 336—337, 492—493.
- ↑ а б 24-я отдельная бригада специального назначения на сайте Спецназ. Орг. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ Бригада спецназа ГРУ переедет из Улан-Удэ в Иркутск. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ Генерал Канчуков: нужен ли России спецназ?. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ В военном параде в Новосибирске впервые примут участие спецназовцы и артиллеристы. Пресс-служба Центрального военного округа. 07.05.2013. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- ↑ Ностальгія за донбаським відрядженням військовослужбовця 24-ї БрСпП ГРУ ЗС РФ. informnapalm.
- ↑ bmpd (23 березня 2017). 300 спецназовцев ГРУ вернулись в Новосибирск из Сирии. bmpd. Архів оригіналу за 28 травня 2020. Процитовано 24 червня 2017.
- ↑ Захарова, Наталия (12 травня 2022). В Бердске похоронили 36-летнего Дмитрия Пака, героически погибшего в ходе специальной операции на Украине. Бердские новости (ru-RU) . Процитовано 22 вересня 2024.
- ↑ Дмитрий Пак. timenote.info (латис.). Процитовано 22 вересня 2024.
- ↑ В Кремле заявили об отсутствии российских военных в Ливии. iz.ru.
- ↑ 24 ОБрСпН ГРУ (в/ч 55433) росії несе великі втрати в Україні. Telegram. InformNapalm. Процитовано 25 грудня 2022.
- ↑ На Донбассе ВСУ ликвидировали группу сибирского спецназа (видео). www.unian.net (рос.). Процитовано 1 липня 2022.
- ↑ Бригада спецназа провела показательное выступление на День разведчика. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ В Новосибирской воинской части освящена хоругвь. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ Погибающий спецназ: что известно о потерях России в Украине за 14 месяцев войны. BBC News Русская служба. Архів оригіналу за 30 квітня 2023. Процитовано 30 квітня 2023.
- ↑ Что известно о потерях России за 10 месяцев войны в Украине. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 15 червня 2023.
- Сергей Козлов. Том 4. Безвременье. 1989-1999 гг. // Спецназ ГРУ: Очерки истории. — М. : Русская панорама, 2010. — 464 с. — 3000 прим. — ISBN 978-5-93165-137-8.
- Сергей Козлов. Том 5. Новейшая история. 1999-2010 гг. // Спецназ ГРУ: Очерки истории. — М. : Русская панорама, 2010. — 400 с. — 3000 прим. — ISBN 978-5-93165-167-5.