2883 Барабашов — Вікіпедія
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Микола Черних |
Місце відкриття | КрАО |
Дата відкриття | 13 вересня 1978 |
Позначення | |
Названа на честь | Барабашов Микола Павлович |
Тимчасові позначення | 1978 RG6 1940 LJ 1950 JW 1950 LL 1975 WA2 1980 DU4 1981 QV1 1983 AV2 |
Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
Орбітальні характеристики[1] | |
Епоха 4 листопада 2013 (2 456 600,5 JD) | |
Велика піввісь | 2,245414457188 а. о. |
Перигелій | 2,062782278162 а. о. |
Афелій | 2,428046636214 а. о. |
Ексцентриситет | 0,081335620888 |
Орбітальний період | 1228,975425011 д |
Середня орбітальна швидкість | 0,292926931388 °/д |
Середня аномалія | 335,5660863305° |
Нахил орбіти | 1,407787246259° |
Довгота висхідного вузла | 48,50504217939° |
Аргумент перицентру | 151,1775899046° |
Фізичні характеристики | |
Стандартна зоряна величина | 13,1 |
2883 Барабашов у Вікісховищі |
2883 Барабашов (2883 Barabashov) — астероїд головного поясу, відкритий 13 вересня 1978 року.
Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,627.
Астероїд було відкрито українським радянським астрономом Миколою Степановичем Черних в Кримській астрофізичній обсерваторії в Научному і названо на честь іншого українського радянського астронома — академіка Миколи Павловича Барабашова, планетолога, директора Харківська астрономічна обсерваторія і ректора Харківського державного університету[2].
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 2883 Барабашов (англ.) . Процитовано 2013.12.27. Останнє спостереження 2013.01.31.
- ↑ Вкарбовані в літопис науки, 2020, с. 27.
- Барабашов Микола Павлович // Вкарбовані в літопис науки / уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор'єв, С. М. Куделко; гол. ред. В. С. Бакіров. — 2-ге. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. — С. 27. — 376 с. — ISBN 978-966-285-613-2.