French
Deutsch39-та піхотна дивізія (Третій Рейх) — Вікіпедія
| 39-та піхотна дивізія (Третій Рейх) 39. Infanterie-Division | |
|---|---|
 Емблема 39-ї піхотної дивізії Вермахту | |
| На службі | 7 липня 1942 — 20 листопада 1943 |
| Країна | .svg){kind=small} Третій Рейх |
| Належність | .svg){kind=small} Вермахт |
| Вид |  Сухопутні війська |
| Роль | піхота |
| Чисельність | піхотна дивізія |
| У складі | 82-й армійський корпус Корпус «Шельда» 15-та армія 89-й армійський корпус 48-й танковий корпус 42-й армійський корпус 11-й армійський корпус 47-й танковий корпус |
| Гарнізон/Штаб | Вліссінген |
| Війни/битви | Друга світова війна |
| Командування | |
| Визначні командувачі | генерал-лейтенант Гуго Гефль |
| Знаки розрізнення | |
| Знак розрізнення |  (Операція «Цитадель») |
39-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 39. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. У листопаді 1943 перетворена на 41-шу фортечну дивізію з дислокацією на Пелопонесі (Греція)[1].
39-та піхотна дивізія була створена 7 липня 1942 у Вліссінген (Нідерланди), шляхом комплектування з військ IV-го, VI-го та IX-го військових округів у ході 20-ї хвилі мобілізації Вермахту.
- Нідерланди (липень 1942 — березень 1943);
- СРСР (південний напрямок) (березень — листопад 1943).
- генерал-лейтенант Гуго Гефль (нім. Hugo Höfl) (7 липня — 30 грудня 1942);
- генерал-лейтенант Людвіг Левенек (нім. Ludwig Löweneck) (30 грудня 1942 — 15 травня 1943), загинув у бою[2];
- генерал-майор Максиміліан Гюнтен (нім. Maximilian Hünten) (15 травня — 3 вересня 1943);
- генерал-лейтенант Пауль Мальманн (нім. Paul Mahlmann) (3 вересня — 20 листопада 1943).
- Армійська група «Крістіансен»
- Командування Вермахту «Нідерланди»
- Бєлгородсько-Харківська операція
- Нижньодніпровська операція
- Битва за Київ (1943)
- Дніпропетровська операція
- 39. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 27 січня 2013. (англ.)
- 39. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 6 серпня 2011. Процитовано 27 січня 2013. (нім.)
- 39.Infanterie-Division. на balsi.de. Архів оригіналу за 5 липня 2011. Процитовано 27 січня 2013. (нім.)
- 39.Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 27 січня 2013. (англ.)
- 39. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 січня 2013. (італ.)
- History of 39 Infanteriedivision (July 1942 — March 1943) [Архівовано 30 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- 39. Infanterie-Division [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-811-73416-1.
- Georg Tessin. Band 3: Die Landstreitkräfte. Nr. 6-14 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945 — 2. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. — Vol. 3. — 330 p. — ISBN 3-764-80942-6.
- Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933–1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286.
- Carl Wagener — Einsatz der 39. ID (in Heeresgruppe Süd. Der Kampf im Süden der Ostfront 1941–1945, Podzun, Bad Nauheim 1967)
- ↑ Mitcham, pp. 85-86
- ↑ генерал-лейтенант Людвіг Ловенек загинув 15 травня 1943, коли його штабний автомобіль виїхав на мінне поле північніше селища Печеніги.
 | Це незавершена стаття про Збройні сили Німеччини у Другій світовій війні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
