600-та піхотна дивізія (Третій Рейх) — Вікіпедія

600-та (російська) піхотна дивізія (Третій Рейх)
600. (Russische) Infanterie-Division
Шеврон Російської визвольної армії
На службі1 грудня 1944 — 8 травня 1945
КраїнаТретій Рейх Третій Рейх
НалежністьВермахт Вермахт
ВидСухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Типпіхота
Чисельністьпіхотна дивізія
~18 000 о/с
У складіДив. Командування
Гарнізон/ШтабМюнзінген
Війни/битвиДруга світова війна

Східний фронт

Командування
Визначні
командувачі
Буняченко Сергій Кузьмович
Російський колабораціонізм
Друга світова війна
Основні поняття

Колабораціонізм у Другій світовій війні Російський визвольний рух

Ідеологія

Непримиримість Антикомунізм Пораженство

Історія

Громадянська війна в Росії Біла еміграція Колективізація в СРСР Червоний терор Сталінські репресії Друга світова війна Операція «Барбаросса» Смоленська декларація Празький маніфест Комітет визволення народів Росії «Квітневий вітер» Празьке повстання (Символіка антирадянських російських національних формувань Другої світової війни Репатріація (Видача козаків у Лієнці Операція «Кілгол»)

Персоналії

А.Власов В.Малишкін К.Воскобойник Б.Камінський П.Краснов А.Шкуро К.Кроміаді С.Буняченко Г.Звєрєв М.Шаповалов В. Мальцев Б.Штейфон А.Туркул Т.Доманов Ф.Трухін М.Меандров В.Штрик-Штрікфельдт С.Клич Ґерай В.Гіль С.Павлов В.Баєрський М. Козін

Збройні формування

РОА 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська) Козачий Стан Окремий козачий корпус Російська допоміжна поліція ВПС КОНР 15-й козачий кавалерійський корпус СС 30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська) 30-та гренадерська дивізія СС (1-ша білоруська) Дивізія «Руссланд» Російський корпус Гіві Бойовий союз російських націоналістів 1-ша російська національна бригада СС «Дружина» Російська національна народна армія Російський Добровольчий Полк «Варяг» Російський загін 9-ї армії вермахту Організація «Цепелін» Російські військові загони Маньчжурської імператорської армії Загін Миколи Козина Політичний Центр боротьби з більшовизмом

Колабораційні утворення

Локотська республіка Республіка Зуєва

Організації

Національно-трудовий союз Всеросійська національна партія Всеросійська фашистська організація Російська Трудова Народна Партія Російська фашистська партія Російська загально-військова спілка Народна соціалістична партія Росії Національна Організація Російської Молоді Народно-трудовий союз російських солідаристів Союз російської молоді Союз боротьби проти більшовизму Комітет визволення народів Росії


600-та (російська) піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 600. (Russische) Infanterie-Division), також 1-ша піхотна дивізія Російської визвольної армії (рос. 1-я пехотная дивизия РОА) — піхотна дивізія Вермахту зі складу військ Комітету визволення народів Росії, що входила до німецьких сухопутних військ на завершальному етапі Другої світової війни. Дивізія билася на Східному фронті німецько-радянської війни.

Історія

[ред. | ред. код]

600-та (російська) піхотна дивізія розпочала формування 1 грудня 1944 року на навчальному центрі Мюнзінген (нім. Truppenübungsplatz Münsingen) у 5-му військовому окрузі на основі частин 29-ї гренадерської дивізії СС «РОНА», а також 30-ї гренадерської дивізії CC (2-го формування), 308-го, 601-го, 605-го, 618-го, 628-го, 630-го, 654-го, 663-го, 666-го, 675-го і 681-го «східних» батальйонів, 582-го і 752-го артилерійських дивізіонів та низки підрозділів Російської визвольної армії, що були відведені із Західного фронту. У повному складі дивізія мала 18 000 осіб і була оснащена, серед іншого, низкою танків Т-34, винищувачами танків «Ягдпанцер» 38(t), кількома зразками іншої бронетехніки та різними типами артилерійських систем.

28 січня 1945 року, коли формування було завершено, керівництво дивізією було передане Комітету визволення народів Росії (КОНР), якому нацисти надали статус союзника. Збройні сили КОНР Андрія Власова діяли автономно, але входили до складу вермахту.

У лютому 1945 року невеликий загін 1-ї дивізії вперше взяв участь у бойових діях проти радянських військ біля Нойлевін на Одері. У березні вся дивізія була переведена на Одерфронт, де Червона армія загрожувала проривом. На початку квітня дивізія прибула в розпорядження командування групи армій «Вісла», де 13 квітня за підтримки повітряних сил КОНР вступила в бій за Ерленгоф. 13 квітня 1945 року о 5:15 після артпідготовки та авіанальоту полки дивізії атакували на південь від Фюрстенберга позиції 119-го укріпрайону радянської 33-ї армії. Але, атаки були відбиті до середини дня з великими втратами для наступаючих. Загальні втрати дивізії вбитими становили 370 осіб. Командир дивізії Буняченко наказав відвести дивізію до тилу, звідки вона вирушила у бік Чехії.

На початку травня дивізія зупинилася в чеському місті Козоєди, приблизно за 50 кілометрів на схід від Праги. Тут до Буняченка підійшли представники чеського опору, які готували повстання в Празі, щоб вигнати німців з міста. Повстання спалахнуло 5 травня, а наступного дня повстанців столиці Чехословаччини підтримала 1-ша дивізія, втім без відома Власова. У боях з німецькими військами загинуло близько 300 солдатів дивізії. Хоча завдяки росіянам вдалося звільнити більшу частину міста, їхня допомога викликала гнів чеських комуністів, які вимагали від них здатися Червоній армії.

7 травня дивізія відійшла від Праги на захід. Наступного дня нацистська Німеччина капітулювала. Нарешті дивізія спробувала здатися американцям, які, попри міжнародному праву, більшість вояків дивізії видали росіянам, де солдати опинилися в таборах ГУЛАГу. 1 серпня 1946 року, командира 1-ї дивізії генерал-майора Буняченка С. К. повісили після фіктивного суду, як і інших лідерів КОНР.

Райони бойових дій

[ред. | ред. код]

Командування

[ред. | ред. код]

Командири

[ред. | ред. код]

Підпорядкованість

[ред. | ред. код]
Час Корпус Армія Група армій
(округ)
Штаб
1945
квітень 9 А Група армій «Вісла» Нойлевін

Склад

[ред. | ред. код]
1945[1]
1601-й гренадерський полк
1602-й гренадерський полк
1603-й гренадерський полк
1600-й артилерійський полк
1600-й розвідувальний батальйон[Прим. 1]
1600-й моторизований загін винищувачів танків[Прим. 2]
1600-й інженерний батальйон
1600-й батальйон зв'язку[Прим. 3]
1600-й запасний батальйон[Прим. 4]
1600-те управління постачання дивізії[Прим. 5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. Aufklärungsabteilung 1600
  2. Panzerjägerabteilung 1600
  3. Nachrichtenabteilung 1600
  4. Feldersatzbataillon 1600
  5. Versorgungsregiment 1600
Джерела
  1. 600. Infanterie-Division. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]