40M Nimród — Вікіпедія

40M Nimród
Типзенітна самохідна установка
Походження Угорське королівство
Історія використання
На озброєнні1941—1943
Оператори Угорське королівство
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
РозробникШвеція Швеція
ВиробникWeiss Manfréd
Виготовленняз 1940
Виготовлена
кількість
135
Характеристики
Вага10,5
Довжина5320
Довжина ствола60
Ширина2310
Висота2800
Обслуга6

Калібр1 автоматична гармата Bofors L60 мм lvakan м / 36-43
Підвищення-4 … +85
Траверс360

БроняЛоб: 13
Борт: 10
Дах: 7
Днище: 6
Башта: маска гармати: 13
Головне
озброєння
боєкомплект: 148
ДвигунVIII EST 107
Швидкістьшосе: 60

40M Nimród у Вікісховищі

40M «Німрод» (угор. 40M Nimród) — угорська зенітна самохідна установка (ЗСУ) періоду Другої світової війни, легка по масі. Названа на честь біблійного персонажа. Спочатку розроблялася як протитанкова САУ. Створена в 1937—1939 роках шведською фірмою Landsverk AB ​​на шасі легкого танка Landsverk L-60. За час серійного виробництва в 1941—1944 роках було випущено 135 одиниць. «Німрод» активно використовувалися угорськими військами в 1942—1945 роках. Як протитанкові САУ вони виявилися абсолютно непридатні, але стали несподівано ефективні як ЗСУ.

Історія

[ред. | ред. код]

Розробка

[ред. | ред. код]

Перша ЗСУ прибула зі Швеції в грудні 1938 року, а у 1939 році в Угорщині розпочалася робота з розробки і випуску за ліцензією 40M Nimród. Перші установки були вироблені в Угорщині в грудні 1940 року. За основу для 40M використали шасі танка 38М Toldi, який, у свою чергу, був копією шведського Landsverk L-60. 40M Німрод був виготовлений на заводі Manfréd Weiss. Перша партія з 46 установок отримала німецькі двигуни Büssing-NAG L8V/36TR, а друга — з 89 установок 40M Німрод отримала двигуни угорського виробництва Ganz IP VGT 107 Тип II (виготовлений за ліцензією від Büssing-NAG). Трансмісія така ж, як і на 38М Toldi, тобто п'ятишвидкісна планетарна коробка передач, багатодисковий головний фрикціон сухого тертя, бортові фрикціони. Гальма механічні — ручний і ножний. Паливо зберігалося в трьох баках.

Екіпаж складався з шести людей: командир, водій, двоє навідників, установник прицілу і заряджаючий. На установку було встановлено автоматичну гармату Bofors L60 мм lvakan м / 36-43, яка була побудована за ліцензією в Угорщині.

Водій розміщувався в передній частині корпуса ліворуч і мав п'ятигранний оглядовий прилад. Решта членів екіпажу розміщувалися в рубці з трьома оглядовими щілинами зі склоблоками. 40-мм зенітна гармата «Бофорс» мала кути вертикального наведення -4°…+85° і горизонтального наведення 360 °. У боєкомплект, повністю розміщений в рубці, входили бронебійні, осколково-фугасні, а також освітлювальні снаряди. Радіо мали лише машини командирів батарей, хоча місце для нього мали всі машини.

Використання

[ред. | ред. код]

У війська «Німрод» став надходити з лютого 1942 року. Оскільки ці САУ вважалися протитанковими, вони складали основу 51-го протитанкового батальйону 1-ї танкової дивізії, що входила до складу 2-ї угорської армії, яка почала бойові дії на радянському фронті влітку 1942 року. Під час наступу на річці Дон, виявилося, що 40M не могли пробити броню радянських середніх і важких танків, тому в 1943 році їх стали використовувати як ЗСУ. З 19 установок 40M Nimród після розгрому угорської армії у грудні 1943 року на батьківщину повернулися всього 3 машини. Установки також надійшли до 52-го протитанкового батальйон 2-ї ТД і до 1-ї кавалерійської бригади. Німрод 40М використовували на півдні Росії та України в 1943 році, а в 1944 і 1945 роках в Галичині і Угорщині. Відомо, що 40M використовувалися в боях за Будапешт.

При стрільбі дві ЗСУ розташовувалися на відстані 60 м одна від одної, а між ними — пост управління з далекоміром (з базою 1,25 м) і обчислювальним приладом.

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • Landsverk L — 62 Anti — базова модель; компанією «Ландсверк» виготовлено один екземпляр, поставлений до Угорщини.
  • 40M Nimród — серійна машина для угорської армії.

Машини на базі 40M Nimród

[ред. | ред. код]
  • «43M Lehel» — прототип бронетранспортера, створений на базі «Німрода» в 1943 році в одному екземплярі для перевезення 8 піхотинців (крім водія).

У тому ж році побудовано дві машини саперів з неброньованої сталі. Планувалося також переробити 10 «Німрод» в транспортери для перевезення поранених.

Збережені екземпляри

[ред. | ред. код]

В даний час збереглося два екземпляри цієї ЗСУ: один у військово-історичному музеї в Будапешті, другий — в музеї бронетанкової техніки в Кубинці.

Галерея

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • И. П. Шмелёв. Бронетанковая техника Венгрии (1940—1945). — М-Хобби, Белая серия, выпуск № 2, 1995.