447 — Вікіпедія
Рік: | |
---|---|
Десятиліття: | |
Століття: | |
Тисячоліття: |
Григоріанський | 447 CDXLVII |
Ab urbe condita | 1200 |
Ассирійський | 5197 |
Бенгальський | −146 |
Берберський | 1397 |
Бірманський | −191 |
Буддистський | 991 |
Візантійський | 5955–5956 |
Голоценовий | 10447 |
Ера Селевкідів | 758/759 AG |
Ефіопський | 439–440 |
Єврейський | 4207–4208 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 503–504 |
- Шака самват | 368–369 |
- Калі Юґа | 3547–3548 |
Іранський | 175 BP – 174 BP |
Ісламський | 180 BH – 179 BH |
Китайський | 丙戌年 (вогняний собака) 3144 або 2937 — до — 丁亥年 (вогняний кабан) 3145 або 2938 |
Коптський | 163–164 |
Корейський | 2780 |
Тайванський | 1465 до РК 民前1465年 |
Тайський сонячний | 989–990 |
Юліанський | 447 CDXLVII |
Яванський | 331–333 |
Період падіння Західної Римської імперії. У Східній Римській імперії триває правління Феодосія II. У Західній правління Валентиніана III, значна частина території окупована варварами, зокрема в Іберії утворилося Вестготське королівство, а Північну Африку захопили вандали. У Південному Китаї правління династії Лю Сун. В Індії правління імперії Гуптів. У Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів.
На території лісостепової України Черняхівська культура. У Північному Причорномор'ї готи й сармати. Історики VI століття згадують плем'я антів, що мешкало на території сучасної України приблизно з IV сторіччя. З'явилися гуни, підкорили остготів та аланів й приєднали їх до себе.
Землетрус значно пошкодив мури Константинополя, знищено 57 веж. Місту загрожують голод та епідемія.
Гуни під проводом Аттіли разом із гепідами й остготами здійснюють вторгнення на Балкани. Після битви на річці Віт римське військо відступило до Добруджі, загрожуючи гунам із флангу. Гуни сплюндрували Сердіку й далі пішли до Константинополя. Однак місто зуміло відбудувати мури. Війська Аттіли добралися до Термопіл, але потім відступили, спустошуючи Фракію, Малу Скіфію, Мезію, Дакію та Іллірик.
Правителем салічних франків став Меровей.
Толедський синод додав до Нікейського символу віри слово filioque (сина).