488 — Вікіпедія
Рік: | |
---|---|
Десятиліття: | |
Століття: | |
Тисячоліття: |
Григоріанський | 488 CDLXXXVIII |
Ab urbe condita | 1241 |
Ассирійський | 5238 |
Бенгальський | −105 |
Берберський | 1438 |
Бірманський | −150 |
Буддистський | 1032 |
Візантійський | 5996–5997 |
Голоценовий | 10488 |
Ера Селевкідів | 799/800 AG |
Ефіопський | 480–481 |
Єврейський | 4248–4249 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 544–545 |
- Шака самват | 409–410 |
- Калі Юґа | 3588–3589 |
Іранський | 134 BP – 133 BP |
Ісламський | 138 BH – 137 BH |
Китайський | 丁卯年 (вогняний кролик) 3185 або 2978 — до — 戊辰年 (земляний дракон) 3186 або 2979 |
Коптський | 204–205 |
Корейський | 2821 |
Тайванський | 1424 до РК 民前1424年 |
Тайський сонячний | 1030–1031 |
Юліанський | 488 CDLXXXVIII |
Яванський | 374–375 |
Раннє Середньовіччя. У Східній Римській імперії правління Флавія Зенона. У Європі утворилися численні варварські держави, зокрема в Італії править Одоакр, Іберію і південь Галлії займає Вестготське королівство, Північну Африку захопили вандали, утворивши Африканське королівство, у Тисо-Дунайській низовині утворилося Королівство гепідів. На півночі Галлії салічні франки розширили свої володіння за рахунок римо-галльських територій, у Західній Галлії встановилося Бургундське королівство. Остготи займають Мезію, Македонію і Фракію.
У Південному Китаї править династія Південна Ці, на півночі — Північна Вей. В Індії правління імперії Гуптів. У Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів.
На території лісостепової України Черняхівська культура. Історики VI століття згадують плем'я антів, що мешкало на території сучасної України приблизно з IV сторіччя. У Північному Причорномор'ї центр володінь гунів, що підкорили собі інші кочові племена, зокрема сарматів, булгар та аланів.
- Візантійський імператор Флавій Зенон повернув собі всю повноту влади. Узурпатор Леонтій та ісаврійський патрицій Ілл страчені.
- Зенон наказав Теодоріху Великому, військовому магістру й вождю остготів, скинути короля Італії Одоакра.
- Шахом Персії став Кавадх I.