AGM-114 Hellfire — Вікіпедія

AGM-114 Hellfire
Зображення
Похідна робота Robot 17
Замінений на Joint Air-to-Ground Missiled[1]
Країна походження  США
Виробник Lockheed Martin
Тип системи наведення Лазерне наведення
Дальність автономного переміщення 8 км
Дата/час прийняття в експлуатацію 1984
Довжина або відстань 1,63 м
Діаметр 17,8 см
Ціна 103 949 $[2]
CMNS: AGM-114 Hellfire у Вікісховищі
AGM-114 Hellfire

AGM-114 Hellfire (англ. Helicopter launched fire-and-forget) (укр. «гелікоптерний [боєприпас] типу вистрілив — забув»)[a] — американська керована протитанкова ракета класу «повітря — земля», що запускається із закритої позиції без прямого візуального контакту з ціллю. Скеровується на ціль променем лазера або іншими системами. Застосовується з гелікоптерів (AH-64 Apache), літаків, безпілотних апаратів (Northrop Grumman MQ-8), наземних транспортних засобів (HMMWV).

Історія

[ред. | ред. код]

Розробка AGM-114 розпочалась у 1970-х роках як протитанкової зброї гелікоптерів. Rockwell International 1976 підписав угоду на виготовлення ракет, боєголовку до яких постачатиме Martin Marietta. Ракету встановлювали на усіх типах ударних гелікоптерів з 1970-х рр. до нашого часу. Сьогодні ракету випускають компанії Martin Marietta і The Boeing Company. Її вартість становить 58.000 доларів.

Заміною ракет Hellfire має стати ракетна система розроблена за програмою Joint Air-to-Ground Missile (JAGM)[3].

Модифікації

[ред. | ред. код]
Дрон MQ-9 Reaper з ракетами AGM-114 Hellfire
Запуск AGM-114 Hellfire з HMMWV
  • AGM-114A — базова модифікація з дальністю 8000 м і лазерним наведенням, боєголовкою HEAT вагою 8 кг при вазі ракети 45 кг.
  • AGM-114B/C Hellfire — удосконалена базова модифікація з менш димним двигуном M120E1 і електронним запобіжником боєголовки SAD (Safing/Arming Device)
  • AGM-114D/E Hellfire — модифікація AGM-114B/C з цифровим автопілотом. Проєкт
  • AGM-114F Hellfire перехідна модифікація з дальністю 7000 м, лазерним наведенням, тандемною боєголовкою HEAT масою 9 кг. Вага ракети 48,5 кг, довжина 180 см.
  • AGM-114G Hellfire — модифікація AGM-114F з запобіжною системою SAD. Проєкт
  • AGM-114H Hellfire — модифікація AGM-114F з цифровим автопілотом. Проєкт
  • AGM-114K Hellfire II — модифікація з цифровим автопілотом, лазерна боєголовка з можливістю захвату цілі після втрати лазерного наведення, новий запобіжник SAD. Дальність 9000 м. Тандемна кумулятивна боєголовка HEAT масою 9 кг. Вага 45 кг, довжина 163 см (1993)
  • AGM-114M Hellfire II — модифікація з осколково-фугасною боєголовкою для застосування проти кораблів, укриттів, цілей в урбаністичному середовищі, об'єктів ППО. Маса 48 кг.
  • AGM-114R Hellfire II  — модифікація багатоцільового застосування, що має можливості головок K/M/N та може запускатися з армійських вертольотів і платформ БПЛА.
  • AGM-114N Hellfire II — модифікація з термобаричною боєголовкою для застосування проти будівель, укриттів, живої сили ворога.
  • AGM-114L Longbow Hellfire — протитанкова модифікація з системою радарного наведення, стійкою до перешкод. Дальність 9000 м, боєголовка HEAT масою 9 кг, маса 49 кг, довжина 176 см
  • AGM-114R-4 — випробувана в 2022 році версія з істотно більшою дальністю ураження. Точні цифри названі не були, але за оцінками, ефективна дальність оновленої ракети може становити до 33 км[4].

Станом на 2018—2020 рр., версії K, M, та N більше не вироблялися.

Технічні дані модифікації Modells AGM-114K

[ред. | ред. код]
Запуск ракети з Apache AH64D
  • Призначення: Ракета «повітря — поверхня» з лазерним наведенням
  • Прийняття на озброєння — 1985
  • Швидкість — M 1,17 = 1235 км/год
  • Дальність (HELLFIRE II AGM-114R):
    • Пряме ураження — 7,1 км
    • Непряме ураження — 8 км
    • Мінімальна відстань — 0,5-1,5 км
  • Вага — 46 кг
  • Довжина — 163 см
  • Діаметр — 18 см
  • Розмах стабілізаторів — 33 см
  • Боєголовка
    • Модель К — 9 кг, тандемний боєприпас
    • Модель М — бронебійна
    • Модель N — боєголовка з додаванням металевого заряду, що використовується для ураження міських споруд, бункерів, радіолокаційних майданчиків, комунікаційних установок і мостів

Носії ракет AGM-114 Hellfire

[ред. | ред. код]

Оператори

[ред. | ред. код]

Hellfire стоїть на озброєнні армій багатьох країн світу, спочатку ракета була розроблена в якості протитанкової зброї, але згодом її можливості розширили для боротьби з іншими типами цілей на полі бою.

Україна

[ред. | ред. код]

8 вересня 2022 року уряд Норвегії оголосив передачу Україні близько 160 ракет ракет Hellfire термін експлуатації яких добігає завершення. Згідно до офіційного повідомлення, пакет допомоги також включає пускові та блоки наведення[5].

Польща

[ред. | ред. код]

30 травня 2023 року міністр оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив про закупівлю ракет Hellfire [6], що будуть використані для озброєння багатоцільових гелікоптерів AW 149 і ударних AH-64E Apache Guardian, плани на придбання яких Польща оголосила у минулому році.[7]

Варшава звернулася до Вашингтона із запитом на придбання 800 ракет AGM-114R2 Hellfire і чотирьох навчальних ракет M36 Hellfire Captive Air Training Rissiles (CATM).

Орієнтовна загальна вартість замовлення становить 150 мільйонів доларів. Поставки ракет розпочнуться в цьому році і триватимуть до 2029 року.

Франція

[ред. | ред. код]

7 липня 2023 року Уряд США ухвалив рішення про можливий продаж Франції ракет Hellfire і супутнього обладнання орієнтовною вартістю 203 мільйона доларів. [8] На цю суму Франція планує придбати 1515 ракет AGM-114R2 Hellfire. У вартість контракту входять технічна підтримка, документація, допомога в інтеграції та логістичні послуги.

Нідерланди

[ред. | ред. код]

2 лютого 2024 року Управління з питань оборонної співпраці та безпеки Департаменту оборони США повідомило про погодження можливого продажу Нідерландам ракет Hellfire і супутнього обладнання.[9] Орієнтовна вартість замовлення становить – 150 мільйонів доларів. Раніше Амстердам звернувся до Вашингтона з проханням придбати 386 ракет AGM-114R2 Hellfire.

Основним підрядником постачання ракет AGM-114R2 буде корпорація Lockheed Martin.

У вартість потенційного замовлення входить технічна підтримка з боку американської сторони, документація, допомога в інтеграції та інші елементи матеріально-технічного і програмного забезпечення та логістичної і програмної підтримки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Назва також позначає англ. hellfire — пекельний вогонь
    Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить такі індекси:
  1. https://www.lockheedmartin.com/en-us/products/jagm.html
  2. https://www.asafm.army.mil/Portals/72/Documents/BudgetMaterial/2024/Base%20Budget/Procurement/Missile%20Procurement%20Army.pdf
  3. Jen Judson (27 червня 2018). Hellfire missile replacement cleared for production. Defense News.
  4. Emma Helfrich, Tyler Rogoway (8 жовтня 2022). Hellfire Missile With Roughly Three Times More Range Tested By MQ-9. The War Zone. The Drive.
  5. Defence, Ministry of (8 вересня 2022). Will donate Hellfire missiles and night vision equipment to Ukraine. Government.no (брит.). Процитовано 8 вересня 2022.
  6. Польща купує ракети Hellfire. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
  7. Польща надіслала запит на закупілю гелікоптерів AH-64E Apache. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
  8. Франція купує ракети Hellfire. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.
  9. Нідерланди купують ракети Hellfire. Мілітарний (укр.). Процитовано 4 лютого 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Norman Friedman — World Naval Weapons Systems, 1997/98, Naval Institute Press 1997 (англ.)
  • Christopher Chant — World Encyclopaedia of Modern Air Weapons, Patrick Stephens Ltd. 1988 (англ.)
  • Hajime Ozu — Missile 2000 — Reference Guide to World Missile Systems, Shinkigensha 2000 (англ.)
  • Robert Wall — Cobras in Urban Combat, artykuł w Aviation Week & Space Technology 14 kwietnia 2003 (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]