Bartolomeo Colleoni — Вікіпедія

«Бартоломео Коллеоні»
Bartolomeo Colleoni
Італійський легкий крейсер «Бартоломео Коллеоні»
Служба
Тип/клас	Легкий крейсер типу «Альберто да Джуссано»
Держава прапора	Королівство Італія
Належність	Королівські ВМС Італії
Порт приписки	Генуя
На честь	Бартоломео Коллеоні
Корабельня	Ansaldo, Генуя
Закладено	28 червня 1928 року
Спущено на воду	21 грудня 1930 року
Введено в експлуатацію	10 лютого 1932 року
На службі	1931–1940 роки
Загибель	потоплений 10 липня 1940 року австралійським крейсером HMS «Сідней» у бою біля мису Спада
Бойовий досвід	Середземномор'я
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	6 570 тонн (стандартна) 6 954 тонн (повна)
Довжина	169,3 м
Ширина	15,5 м
Висота	5,3 м
Бронювання	Пояс: 24 мм Башти: 23 мм Палуба: 20 мм Бойова рубка: 40 мм
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Belluzzo 6 × парових котлів Yarrow-Ansaldo
Гвинти	2
Потужність	95 000 к.с.
Швидкість	37 вузли (68,5 км/год)
Дальність плавання	3 800 миль (6 115 км) на швидкості 18 вузлів
Екіпаж	507 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	8 (4 × 2) × 152-мм гармат OTO/Ansaldo 152/53
Торпедно-мінне озброєння	4 (2 × 2) × 533-мм торпедних апарати
Зенітне озброєння	6 (3 × 2) × 100-мм зенітних гармат 100 mm/47 OTO 8 (4 × 2) × 37-мм зенітних гармат Breda 37/54 8 (4 × 2) × 13,2-мм зенітних кулеметів Breda 1931
Авіація	2 гідролітака CANT 25[1]

«Бартоломео Коллеоні» (італ. Bartolomeo Colleoni) — військовий корабель, легкий крейсер типу «Альберто да Джуссано» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

«Бартоломео Коллеоні» був закладений 21 червня 1928 року на верфі компанії Gio. Ansaldo & C. в Генуї, спущений на воду 21 грудня 1930 року. 10 лютого 1932 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії. Свою назву отримав на честь кондотьєра Бартоломео Коллеоні.

Після вступу у стрій крейсер був зарахований до складу 2-ї ескадри крейсерів. Брав участь у підтримці франкістів під час громадянської війни в Іспанії, супроводжуючи транспорти зі зброєю та проводячи розвідку.

Під час японсько-китайської війни європейські країни, в тому числі Італія, тримали свої кораблі в китайських водах. «Бартоломео Коллеоні» прибув у Шанхай у листопаді 1938 року, де замінив «Раймондо Монтекукколі».

З початком Другої світової війни крейсер був відкликаний до Італії, куди прибув 28 жовтня 1939 року.

«Бартоломео Коллеоні» разом з крейсером «Банде Нере» утворив 2-гу бригаду крейсерів 2-ї ескадри. Зі вступом Італії у війну 10 червня 1940 року вони здійснили постановку мінних полів у Сицилійській протоці. Потім декілька разів здійснювали пошуки ворожих торгових суден.

6 липня 1940 року з Неаполя до Бенгазі вирушив конвой (1 лайнер, 4 транспорти, 5 есмінців ескорту). Ближнє прикриття здійснювали «Бартоломео Коллеоні» та «Банде Нере». Під час проводки конвою сили дальнього прикриття вступили у бій з британським Середземноморським флотом біля Пунта Стіло.

Італійське командування вирішило перебазувати бригаду крейсерів на остів Лерос (Додеканес), де вони мали би завдавати ударів по британському судноплавству в Егейському морі. 17 липня бригада під командуванням контр-адмірала Фердінандо Касарді вирушила в похід. Прибуття на базу очікувалось о 14:00 19 липня.

18 липня 2-га британська флотилія у складі 4 есмінців («Гейсті» «Гіперіон» «Хіроу» «Айлекс» ) під командуванням капітана Ніколсона вирушила з Александрії для розвідки мінних полів та пошуку ворожих підводних човнів поблизу Криту. За ними вирушили крейсер «Сідней» та есмінець «Хавок».

19 липня о 6:00 кораблі зустрілись в Антикітерській протоці. Італійська розвідка була дуже слабою. Італійці прийняли загін есмінців за ескорт конвою та відкрили по ньому вогонь. Англійці запросили підмогу. «Сідней» пішов на перехоплення. О 7:30 він відкрив вогонь по італійських кораблях. В «Бартоломео Коллеоні» влучило декілька снарядів. Влучання одного з них о 8:24 вивело з ладу рульове управління. Наступний снаряд вибухнув біля бойової рубки, спричинивши значні втрати особового складу. Але фатальним виявилось влучання наступного снаряду. Він влучив у котельні відділення, внаслідок чого був пробитий трубопровід подачі води, крейсер втратив хід. Всі британські кораблі зосередили вогонь на «Бартоломео Коллеоні». О 8:30 крейсер був повністю охоплений полум'ям і капітан Умберто Новаро віддав наказ залишити корабель. Але в цей час есмінці «Айлекс» та «Хавок» випустили торпеди, дві з яких влучили у крейсер. Перша влучила у борт перед першою баштою, внаслідок чого носова частина відірвалась та затонула. Друга торпеда влучила у середню частину корабля. Крейсер перекинувся на бік та затонув. Загинув 121 член екіпажу. 525 членів екіпажу, в тому числі капітан корабля Умберто Новаро, були підібрані британцями.

Капітан Умберто Новаро помер у госпіталі в Александрії. На його похорони прийшли моряки кораблів, що брали участь у битві, в тому числі командувач британського з'єднання під час битви капітан Коллінз. Умберто Новаро посмертно був нагороджений золотою медаллю «За військову доблесть».

• Легкі крейсери типу «Альберто да Джуссано»

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
• Трубицын С. Лёгкие крейсера Италии. Часть I. (1932—1945), 2003, С.-Пб.: изд-во альманаха «Боевые корабли мира» (рос.)
• Ненахов Ю. Ю. Энциклопедия крейсеров 1910—2005. — Минск, Харвест, 2007. (рос.)
• M. J. Whitley. Cruisers of World War Two. An international encyclopedia. — London, Arms & Armour, 1995. (англ.)
• Smithn P.C. Dominy J.R. Cruisers in Action 1939—1945. — London: William Kimber, 1981. (англ.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bartolomeo Colleoni