Fiat CR.42 Falco — Вікіпедія

Fiat CR.42 Falco
Призначення:винищувач
Перший політ:23 травня 1938
Знятий з озброєння:1948
На озброєнні у: Regia Aeronautica
Розробник:Fiat Aviazioned
Виробник:Італія Fiat
Всього збудовано:1782
Конструктор:Челестіно Розателлі
Екіпаж:1 особа
Максимальна швидкість (МШ):438 км/год
МШ біля землі:342 км/год
Дальність польоту:775 км
Практична стеля:10 050 м
Довжина:8,26 м
Висота:3,58 м
Розмах крила:9,7 м
Площа крила:22,4 м²
Споряджений:2295 кг
Двигуни:Fiat A.74 RC38
Тяга (потужність):840 к.с.
Кулеметне озброєння:2 × 12,7-мм кулемети Breda-SAFAT

Fiat CR.42 Falco у Вікісховищі

Фіат BR.20 Фалько («Сокіл», італ. Fiat CR.42 «Falco») — італійський винищувач-біплан розробки компанії Fiat. Він став останнім біпланом прийнятим на озброєння в країнах-учасниках Другої світової війни. Виготовлявся не тільки для Італійських ВПС, а також і на експорт.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Успішне використання біплана CR.32 під час громадянської війни в Іспанії переконали військове керівництво Італії в боєздатності біпланів як винищувачів. Тому ідея вдосконалити конструкцію літака для нового винищувача була підтримана і команда інженерів під керівництвом Челестіно Розателлі почала роботи. Під час розробки створювались прототипи з різними типами двигунів, які отримали позначення CR.33, CR.40 і CR.41, але вибір було зроблено на користь моделі CR.42 з двигуном повітряного охолодження Fiat A.74 RC.38[en] потужністю 840 к.с.

В цілому новий літак був схожим на CR.32, але верхнє крило не мало вигину, а було прямим. Озброєння теж не змінилось і складалось з двох 12,7-мм кулеметів. Прототип вперше піднявся в повітря 23 травня 1938 року, і хоча літак був повільніший за винищувачі інших країн, але він був значно маневренішим і відмінно керованим. Також CR.42 був відносно дешевим, тому було почате серійне виробництво. Загалом до червня 1943 року було побудовано 1782 CR.42.[1]

Основні модифікації

[ред. | ред. код]
  • CR.42 — оснащувався двигуном A.74 RC.38 потужністю 840 к.с. Початково оснащувався двома 12,7-мм кулеметами, але в польових умовах склад озброєння часто змінювався. В багатьох джерелах варіант з одним 12,7-мм і одним 7,7-мм кулеметами позначається CR.42, з двома 12,7-мм кулеметами — CR.42bis, а з чотирма 12,7-мм — CR.42ter, але в офіційній документації всі вони позначались однаково. На базі основної моделі також було розроблено спеціалізовані модифікації:
    • CR.42AS — штурмова модифікація з можливістю встановлення двох 100 кг бомб.
    • CR.42Egeo — оснащувався додатковим паливним баком в фюзеляжі для використання над Середземним морем.
    • CR.42CN — варіант нічного винищувача з довшими вихлопними патрубками двигуна для маскування.
    • CR.42B — двомісна навчальна модифікація.
    • CR.42DB — прототип літака з німецьким двигуном Daimler-Benz DB601E потужністю 1010 к.с.
    • ICR.42 — прототип з поплавковим шасі.

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Дані з Истребители Второй Мировой. Самая полная энциклопедия[2]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Довжина: 8,26 м
  • Висота: 3,58 м
  • Розмах крила:
    • верхнього: 9,7 м
    • нижнього: 6,5 м
  • Площа крила: 22,4 м²
  • Маса порожнього: 1720 кг
  • Маса спорядженого: 2295 кг
  • Двигун: Fiat A.74 RC.38
  • Потужність: 840 к. с.

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість:
    • біля землі: 342 км/год
    • на висоті 5300 м: 438 км/год
  • Практична стеля: 10050 м
  • Дальність польоту: 775 км
  • Час підйому на 3000 м: 4 хв. 15 c.

Література

[ред. | ред. код]
  • Харук А.И. Истребители Второй Мировой. Самая полная энциклопедия. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 367 с. — ISBN 978-5-699-58917-3. (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Харук, 2012, с. 129-131.
  2. Харук, 2012, с. 129.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Fiat CR.42 Falco