Bücker Bü 131 — Вікіпедія

Bücker Bü 131
Призначення:навчально-тренувальний літак
Перший політ:27 квітня 1934
Прийнятий на озброєння:1935
Знятий з озброєння:1968 (ПС Іспанії)
Період використання:19351945
На озброєнні у:Люфтваффе Люфтваффе
ВПС Імператорської армії Японії
Повітряні сили Іспанії
Розробник:Bücker Flugzeugbaud
Виробник:Третій Рейх Bücker Flugzeugbau
Всього збудовано:~ 5000
Модифікації:Bü 131B, Bü 131C, Nippon Kokusai Ki-86A, Nippon Kokusai Ki-86B, Aero C-104
Конструктор:Третій Рейх Bücker Flugzeugbau
Екіпаж:2 особи
Крейсерська швидкість:170 км/год
Максимальна швидкість (МШ):183 км/год
МШ біля землі:82 км/год
Бойовий радіус:650 км
Практична стеля:4 300 м
Швидкопідйомність:1 000 м за 5 хвилин 12 сек м/с
Довжина:6,62 м
Висота:2,25 м
Розмах крила:7,4 м
Площа крила:13,5 м²
Порожній:380 кг
Споряджений:670 кг
Двигуни:1 × 4-циліндровий рядний поршневий двигун з повітряним охолодженням Hirth HM 504
Тяга (потужність):100 к.с. (75 кВт)

Bücker Bü 131 у Вікісховищі
Схематичне зображення навчального літака Bücker Bü 131

«Бюкер» Bü 131 «Юнгманн» (нім. Bücker Bü 131 Jungmann) — німецький навчально-тренувальний літак розробки компанії Bücker Flugzeugbau. Легкий двомісний літак був основним навчально-тренувальним літаком базової підготовки німецьких пілотів у другій половині 1930-х років. Використовувався Люфтваффе під час Другої світової війни. Літак Biker Bü 131 був випущений у кількості понад 5000 екземплярів і експортувався у 23 країни.

Історія

[ред. | ред. код]

Німецький інженер Карл Бюкер після служби в Імператорських військово-морських силах Німецької імперії в Першій світовій війні звільнився та переїхав до Швеції, де став керуючим директором компанії Svenska Aero AB (не плутати зі Svenska Aeroplan AB, SAAB). Згодом він повернувся до Німеччини з Андерсом Й. Андерссоном, молодим дизайнером із SAAB. у 1932 році в Берліні-Йоганнішталі була заснована компанія Bücker Flugzeugbau GmbH. Першим літаком, розробленим молодою компанією, який увійшов у серію, став Bü 131 Jungmann.

Хоча це був перший виробничий тип Bücker Flugzeugbau, Bü 131A став останнім біпланом, побудованим у Німеччині. Він мав дві кабіни в тандемі відкритого типу та нерухоме шасі. Конструкція фюзеляжу являла собою сталеву трубу, обтягнуту тканиною та металом, крила виготовлялися з дерева та тканини. Перші екземпляри літали на 80-к.с. двигунах Hirth HM 60R. У 1936 році в серію пішов Bü 131B з 105-сильним Hirth 504A-2.

Найбільше виробництво на замовлення Люфтваффе у воєнний час здійснювалось компанією Aero у Празі.

Перші зразки Bü 131A був поставлені до Німецького повітряно-спортивного союзу (нім. Deutscher Luftsportverband). Завдяки своїм відмінним характеристикам, міцності та надійності Bü 131B був обраний основним базовим навчальним літаком для німецьких Люфтваффе, і він знаходився на озброєнні майже всіх початкових льотних шкіл Люфтваффе під час війни, а також у підрозділах нічної авіації, такі як Nachtschlacht Gruppen (NSGr) 2, 11 і 12.

Незабаром літак здобув популярність в інших країнах світу, Югославія стала першим довоєнним експортним замовником; ймовірно до 400 одиниць було поставлено в це Королівство. Згодом до замовників приєдналися Болгарія з 15 і Румунія з 40 літаками відповідно.

Ліцензійне виробництво було надане Швейцарії, яка експлуатувала 94 літаків, з яких 88 були побудовані за ліцензією «Дорньє». Близько 530 було побудовано в Іспанії, виробництво Bü 131 продовжувалось у CASA до початку 1960-х років, і вони залишалися на службі як основний навчальний літак базової підготовки льотчиків іспанських ВПС до 1968 року. Угорщина експлуатувала 315 літаків, з як десять були побудовані в Чехословаччині Tatra як Т 131, до початку Другої світової війни. У Японії було побудовано 1 037 зразків Bü 131 для Імператорської японської армійської авіаційної служби з двигунами «Хацукадзе» як «Кокусай» Кі-86 та 339 для Імператорської повітряної служби Японського флоту як «Кюсю» K9W.

Модифікації

[ред. | ред. код]
Японський варіант літака Bü 131 — Kokusai Ki-86A
  • Bü 131A — перша версія літака з двигуном Hirth HM 60R
  • Bü 131B — модернізована версія навчально-тренувального літака, оснащеного двигуном Hirth HM 504A-2
  • Bü 131C — варіант літака, оснащеного двигуном Cirrus Minor. 1 од.
  • Nippon Kokusai Ki-86A Army Type 4 Primary Trainer — ескортний варіант літака, що вироблявся в Японії, оснащений двигуном Hitachi Ha47
  • Nippon Kokusai Ki-86B Army Type 4 Primary Trainer — версія Ki-86A з дерев'яною рамою корпусу
  • Kyushu K9W1 Momiji Navy Type 2 Trainer Model 11 — модернізований варіант літака для морської авіації флоту Японської імперії; оснащений двигуном Hitachi GK4A Hatsukaze 11
  • Tatra T.131 — літак чехословацького збирання на заводі Tatra Kopřivnice
  • Aero C-4 — серійний тип літака, що збирався в Чехословаччині
  • Aero C-104 — літак чехословацького збирання з двигуном Walter Minor 4-III; 260 од.
  • CASA 1.131 — варіант літака іспанського збирання з двигуном ENMA Tigre G-IVA або Hirth HM 504

Країни-оператори

[ред. | ред. код]
 Третє Болгарське царство
Грецьке королівство
 Іспанія
Нідерланди Нідерланди
Третій Рейх Третій Рейх
Південна Африка
Польща Польща
 Румунське королівство
Румунія Румунія
 Перша словацька республіка
Угорщина Угорщина
Хорватія
Чехословаччина Чехословаччина
Швейцарія Швейцарія
Югославія Югославія
СФРЮ
Японська імперія

Однотипні літаки за епохою, призначенням

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Bridgeman, Leonard. «The Bücker Bü 131B „Jungmann“.» Jane's Fighting Aircraft of World War II. London: Studio, 1946. ISBN 1-85170-493-0.
  • Gerdessen, Frederik. «Estonian Air Power 1918—1945». Air Enthusiast, No. 18, April — July 1982. pp. 61–76. ISSN 0143-5450
  • Ketley, Barry, and Mark Rolfe. Luftwaffe Fledglings 1935—1945: Luftwaffe Training Units and their Aircraft. Aldershot, GB: Hikoki Publications, 1996. ISBN 0-9519899-2-8.
  • Smith, J. R.; Kay, Antony L. (1972). German Aircraft of the Second World War. London: Putnam. ISBN 0-85177-836-4.
  • Wietstruk, Siegfried. Bücker-Flugzeugbau, Die Geschichte eines Flugzeugwerkes. D-82041 Oberhaching, Germany: Aviatik Verlag, 1999. ISBN 3-925505-28-8.(нім.)