Список пакетів GNU — Вікіпедія
Набір пакетів програмного забезпечення що було розроблено або підтримується Фондом вільного програмного забезпечення в рамках проекту GNU.
В 2013 році, Річард Столмен визначив дев’ять аспектів, які загалом стосуються того, щоб пакунок вважався пакунком GNU[1], але зазначив, що можливі винятки та гнучкість у випадку вагомих причин:[2]
- У пакунку має бути зазначено, що це пакунок GNU.
- Пакунок розповсюджується з ftp.gnu.org або іншого сайту, який пропонує доступ для всіх.
- Домашня сторінка пакунка має бути на вебсайті GNU.
- Розробники мають уважно ставитись до того, щоб їхнє програмне забезпечення було сумісним та працювало з іншими пакунками GNU.
- Документація має бути у форматі Texinfo або у форматі, який легко конвертувати у Texinfo.
- Для розширень слід використовувати мову програмування GNU Guile, але в цьому відношенні можливі винятки.
- Не рекомендувати користувачу невільне програмне забезпечення, а також не посилатись на не вільну документацію.
- Використовувати термінологія GNU, включаючи посилання на системи GNU/Linux і вільне програмне забезпечення в ситуаціях, коли інші оглядачі пишуть Linux і open source.
- Супроводжувач повинен бути доступним, принаймні іноді, для обговорення проблем у програмному забезпеченні або вирішення проблем із сумісністю.
Офіційного визначення "базової системи" для операційних системи GNU не існує. GNU було створено як альтернативну операційним системам Unix 1980-х років. Будь-яке визначення "базової системи" включало більший набір компонентів. Приведений список є скоріше невеликим набором пакунків GNU які схожі на "основні" компоненти більше ніж інші. Такі питання щодо включення (наприклад такого пакунки як plotutils), і виключення (як наприклад стандартна бібліотека мови C) це, звичайно дуже дискутовні питання.
Назва | Опис | Утиліти що команда надає |
---|---|---|
bash | GNU командна оболонка сумісна з UNIX | bash |
coreutils | основні команди |
|
cpio | програма для архівування | cpio |
diffutils | утиліти для порівняння файлів | diff, cmp, diff3, sdiff |
findutils | утиліти для пошуку файлів | find, locate, updatedb, xargs[3] |
finger | інформація про користувача | Н/Д |
grep | пошук рядків (вмісту) в файлах | grep |
groff[en] | система для обробки текстових документів (GNU roff) | groff |
GRUB | Завантажувач операційної системи (GRand Unified Bootloader) | grub |
gzip | утиліта для стиснення (gzip) | gzip |
hurd | ОС що складається з мікроядра та набору програм-серверів | Н/Д |
inetutils | Утиліти для роботи за допомогою мережевих протоколів. | ftp, telnet, rsh, rlogin, tftp |
linux-libre[en] | ядро яке базується на модифікованих версіях Linux, в якому видалені компоненти, які мають закритий початковий код, або його код обфускований, або розповсюджується власницькою ліцензією | Н/Д |
plotutils[en] | набір утиліт для малювання графіків | graph, libplot, libplotter |
readline[en] | утиліта та бібліотеки для роботи програм, що працюють REPL-режимі | readline |
screen | термінальний мультіплексор (менеджер віртуальних терміналів) | screen |
sysutils | системні утиліти для управління користувачами, групами, паролями, оболонками, тощо. | add-shell, chage, chfn, chgroup, chgrpmem, chpasswd, chsh, chuser, cppw, expiry, gpasswd, grpck, gshadow, hwclock, isosize, last, lastlog, login, lsage, lsgroup, lsuser, mkgroup, mkuser, nologin, passwd, pwck, remove-shell, rmgroup, rmuser, setpwnam, vipw, wall, write |
tar | програма для архівування | tar |
texinfo[en] | система для роботи з документацією, та перетворення її в інші формати | Н/Д |
time | програма для визначення скільки комп'ютерного часу використовують інші програми | time |
Це програмне забезпечення яким користуються програмісти при розробці програмного забезпечення.
- GNU Binutils – містить GNU асемблер (as) і компонувальник GNU (ld)
- GNU Bison – генератор парсерів, призначений для заміни yacc
- GNU build system (autotools) – містить генератори сценарії для складання Autoconf, Automake, Autoheader і Libtool
- GNU Compiler Collection — набір компіляторів з можливістю оптимізувати результат, для різних мов програмування, включаючи C, C++, Fortran, Ada та Java
- GNU Debugger (gdb) – вдосконалений зневаджувач (налагоджувач)
- GNU m4 – макропроцесор мови m4
- GNU make – Програма make для побудови програм.
Ці бібліотеки та програмні каркаси часто використовуються разом з основними інструментами розробки та побудови програм. Щодо бібліотек для графічних застосунків є окремий список Стільниця.
- BFD – бібліотека для роботи з об'єктними файлами
- DotGNU – заміна Microsoft .NET
- GNU C Library (glibc) – POSIX-сумісна стандартна бібліотека C
- GNU Classpath – бібліотеки для Java
- GNU FriBidi – бібліотека, яка для роботи з символами Unicode які пишуться в обидва напрямки (bi-direction, в тому числі з права наліво).
- GNU ease.js – класичний об’єктно-орієнтований програмний каркас для JavaScript
- GNU gettext – бібліотека інтернаціоналізації
- Gnulib – бібліотека для портування, розроблена для використання з системою складання GNU
- GNU libmicrohttpd – HTTP-сервер який можна вбудовувати в інше ПЗ
- GNU lightning – JIT-компіляція для генерування машинних кодів
- GNU oSIP – бібліотека для реалізації SIP-протоколу для VoIP
- GNU Portable Threads (pth) – бібліотека для створення багатопотоковості для POSIX-сумісних операційних систем
Наступні пакунки містять компілятори та інтерпретатори для мов програмування, окрім тих, що входять до колекції компіляторів GNU.
- CLISP – реалізація ANSI Common Lisp (компілятор, зневаджувач та інтерпретатор)
- Gawk – реалізація GNU awk
- GnuCOBOL – компілятор COBOL
- GNU Common Lisp – реалізація Common Lisp
- GNU Guile - вбудована реалізація для мови програмування Scheme
- GNU MDK – набір розробки для програмування в MIX
- GNU Pascal – компілятор Pascal
- GNU Smalltalk – реалізація ANSI Smalltalk-98 (інтерпретатор і бібліотека класів)
- MIT/GNU Scheme – інтерпретатор, компілятор і бібліотека для мови програмування Scheme, розробленої в MIT
- SmartEiffel – компілятор GNU Eiffel
- Gforth — компілятор GNU Forth
- Data Display Debugger (GNU ddd) – інтерфейс зневаджувача для кількох зневаджувачів
- GNU arch – розподілена система контролю версій (оголошена застарілою, та заміненою GNU Bazaar)
- GNU AutoGen – інструмент для автоматичного створення коду
- GNU Bazaar – розподілена система контролю версій
- GNU cflow – інструмент, що створює діаграми викликів в C
- GNU cppi – робить відступи у файлах директив препроцесора C, щоб відобразити їх вкладеність
- GNU fontutils[d] – утиліти керування шрифтами
- GNU gperf[d] – генератор ідеальних[4] хеш-функцій
- GNU indent – програма для створення відступів у вихідному коді C та C++
- GNU complexity[d] – вимірює складність вихідного коду C[5]
- GNUnited Nations - програма для перекладу файлів html.[6]
Програмне забезпечення зазвичай корисне для користувачів, які не займаються розробкою програмного забезпечення.
Пакунки що надають графічний інтерфейс робочого середовища, менеджери вікон і відповідні графічні бібліотеки.
- GNUstep – реалізація бібліотек Cocoa / OpenStep і засобів розробки для графічних програм
- Window Maker – менеджер вікон для середовища GNUstep
- GNU Accounting Utils – набір утиліт, що надають статистику щодо користувачів і процесів (last, ac, accton, lastcomm, sa, dump-utmp, dump-acct)
- GNU ddrescue – інструмент для читання та відновлення даних з пошкоджених носіїв
- GNU Emacs – реалізація редактора Emacs
- GNU fcrypt – інструмент для шифрування
- GNU guix – менеджер пакунків
- GNU libextractor – бібліотека та інструмент отримання метаданих з файлів
- GNU Midnight Commander[7] – файловий менеджер з текстовим інтерфейсом, з підтримкою мережевих протоколів
- mtools − набір інструментів для роботи з дискетами MS-DOS та файловими системами FAT.
- GNU nano – текстовий редактор
- GNU parallel – інструмент оболонки для паралельного виконання завдань
- GNU parted – програма для розділення жорсткого диска
- GNU Privacy Guard – заміна шифрування PGP
- GNU Privacy Assistant, графічний інтерфейс для GNU Privacy Guard
- GNU stow – керування встановленням програмних пакетів
- pexec – інструмент командного рядка для паралельного виконання завдань
- GnowSys – ядро для обробки семантичних даних (розподілена база знань).
- GNU dbm (GDBM) - база даних ключ-значення
- GNU Ferret – інструмент для проектування ER-діаграм та баз даних SQL
- GNU Archimedes – програмне забезпечення для моделювання напівпровідникових пристроїв
- GNU Astronomy Utilities (Gnuastro) – програми та бібліотеки для обробки та аналізу астрономічних даних
- GNU Circuit Analysis Package (Gnucap) – Пакет GNU Circuit Analysis Package - симулятор електронних схем
- GNU datamash[d] – мова програмування та утиліти для статистичних обчислень
- GNU Electric – програмне забезпечення для моделювання електронних систем яке використовується для малювання схем і компонування інтегральних схем
- GNU MCSim – інструмент моделювання та статистичного висновку для систем алгебраїчних або диференціальних рівнянь
- GNU Multi-Precision Library (GMP) – бібліотека для чисельних обчислень довільної точності
- GNU Octave – програма для математичних чисельних обчислень, схожа на MATLAB
- Наукова бібліотека GNU (GSL) – бібліотека числового аналізу.
- GNU Units – утілити перетворення (конвертації) одиниць вимірювань
- R – мова програмування та середовище для статистичних обчислень та малювання графіків
- PSPP – статистична програма, схожа на SPSS
- XaoS – утиліта для побудови фрактальних зображень
- Dld — редактор динамічних посилань функцій при розробці та побудові ПЗ
- Jami (раніше GNU Ring) – програмне забезпечення для VoIP та відеодзвінків.
- GNU Alexandria – використовує GNU Bayonne для забезпечення електронних даних та послуг для сліпих через телефонну мережу загального користування
- GNU Anubis – частина клієнтської програми для електронної пошти, обробник пошти яку користувач надсилає серверу.
- GNU FM – платформа музичної спільноти, скроблер (прослідковує яку музику слухає користувач, щоб отримувати релевантні пропозиції). Була пов’язана з Libre.fm, з 2023 не підтримується GNU, альтернативою пропонується The Hacienda.[8]
- GNU Mailman – утиліти для керування електронними списками поштових розсилок
- GNU Mailutils – утиліти для роботи з електронною поштою (включає інші реалізації mail, movemail та mh )[9]
- GNU MediaGoblin – децентралізований обмін медіафайлами
- GNU Artanis – програмний каркас для створення веб-додатків
- GNU Social – розподілена соціальна мережа, яка є продовженням StatusNet
- Gnu Sovix – система редагування вебсайтів на основі PHP
- GNU wget – популярна утиліта командного рядку для закачування файлів з Інтернету, або інших протоколів
- GNUnet – децентралізована однорангова комунікаційна мережа, створена для захисту від цензури
- Gnuzilla – версія Mozilla Application Suite, що містить лише вільне програмне забезпечення (включає веб-браузер GNU IceCat )
- GNU Lsh – GNU реалізація протоколу Secure Shell (SSH)
- GNU LibreJS – надбудова для браузера, яка виявляє та блокує невільний і нетривіальний JavaScript[10]
- GNU Taler – анонімна електронна платіжна система[11][12]
- GNU Pipo BBS, BBS під загальною публічною ліцензією GNU[13]
- GNU Aspell – засіб перевірки орфографії, розроблений для заміни Ispell
- GNU gcal – обчислення та друк календарів
- GNU Miscfiles – різні дані, наприклад бази даних, які включають стандартні коди аеропорту, країни та мови
- GNU Typist – застосунок для навчання друку
- Gnumeric – застосунок для роботи з електронними таблицями (сумісна з Microsoft Excel)
- Ocrad – оптичне розпізнавання символів
- 3DLDF – графічний пакет для створення тривимірних технічних малюнків (спеціально для включення в документи TeX )
- Dia – редактор діаграм
- GIMP – програма обробки растрових зображень (схожий на Photoshop )
- Gnash – плагін програвача та браузера для формату файлів Adobe Flash
- GNU LibreDWG – бібліотека для читання та запису файлів .dwg (використовується в програмах САПР )
- GNU LilyPond – програма для створення музики
- Gnu Maverik – програмний каркас для підтримки тривимірного середовища віртуальної реальності з мікроядерною архітектурою
- Gnu Panorama – тривимірний програмний каркас для трасування променів
- GNU Backgammon – гра в нарди
- GNUbik – реалізація головоломки кубика Рубіка
- GNU Chess – шаховий механізм для використання з glChess, Xboard або подібним
- GNU Go – реалізація гри Go
- GNU Jump – платформер на основі Xjump
- GNU Kart – гоночний симулятор
- GNU Robots – гра для програмістів
- GNU FreeDink — реалізація пригодницької/рольової гри Dink Smallwood
- Liquid War – військова гра
- GNU Health – вільна медична та лікарняна інформаційна система
- GNUmed – програмне забезпечення для управління медичними практиками
- GnuCash – програма фінансового обліку
- GNU remotecontrol[14] – веб-додаток для побудови системи та керування пристроями автоматизації
- GNU Foliot – додаток для обліку часу для невеликих організацій[15]
- GNU.FREE - вільна система голосування, призупинена в 2002 році
- GNUe (GNU Enterprise) програмне забезпечення для автоматизації інформаційних систем підприємства.
- GNU FreeFont – сімейство масштабованих векторних шрифтів[16]
- GNU Unifont
- ↑ https://lists.gnu.org/archive/html/emacs-devel/2013-04/msg00109.html
- ↑ https://lists.gnu.org/archive/html/emacs-devel/2013-04/msg00163.html
- ↑ Findutils. www.gnu.org (англ.). Процитовано 15 квітня 2019.
- ↑ https://www.gnu.org/software/gperf/ Хеш-функція називається ідеальною, що означає відсутність колізій у хеш-таблиці, а пошук елементів у хеш-таблиці потребує лише одного порівняння рядків.
- ↑ Release of version 1.5 of complexity. 29 лютого 2016. Процитовано 2 березня 2016.
- ↑ GNUnited Nations. GNU.org. Free Software Foundation, Inc. Процитовано 19 грудня 2018.
- ↑ Midnight Commander.
- ↑ Fedi Network — some cool federated web projects. fedi.network. Процитовано 7 квітня 2024.
- ↑ GNU Mailutils. Процитовано 2024-01-07.11.2024.
- ↑ GNU LibreJS. The Free Software Foundation. Процитовано 8 грудня 2014.
- ↑ GNU Software. GNU.org. Процитовано 24 вересня 2015.
- ↑ GNU Taler - Taxable Anonymous Libre Electronic Reserve. Процитовано 24 вересня 2015.
- ↑ Greve, Georg C. F. (2001). Brave GNU World - Issue #26. gnu.org. Процитовано 14 серпня 2022.
The ancestry-line of the GNU Pipo BBS reaches over YAWK ("Yet Another Wersion of Citadel") back to Citadel, although it is completely independent code-wise. In fact it was a disagreement with Kenneth Haglund, author of YAWK, because of copyright-problems that triggered the development of the GNU Pipo BBS. The original development-team were Grégory Vandenbrouck and Sébastien Aperghis-Tramoni who worked on the GNU Pipo BBS with help from volunteers like Sébastien Bonnefoy.
- ↑ GNU remotecontrol. directory.fsf.org. FSF. 30 вересня 2013.
- ↑ Foliot is now part of GNU and becomes GNU Foliot. Savannah. 27 лютого 2016. Процитовано 2 березня 2016.
- ↑ GNU FreeFont. GNU.org.