French
DeutschInostrancevia — Вікіпедія
| Inostrancevia Час існування: лопінг (вучіапін—чангсінгій), 259–251.9 млн р. т.[1][2] | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| † Inostrancevia alexandri Amalitsky, 1922 | ||||||||||||||
Інші види | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
Список синонімів
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Inostrancevia — викопний рід великих м'ясоїдних терапсидів, що населяв територію сучасної європейської частини Росії та Південної Африки у пізню пермську епоху. Перші відомі скам'янілості цього горгонопса були знайдені в 1890-х роках у сточищі Північної Двіни, де були виявлені два майже повних скелети. Згодом на різних теренах було знайдено ще низку викопних матеріалів, які призвели до плутанини щодо точної кількості видів, до того, як три з них були офіційно визнані: I. alexandri, I. latifrons та I. uralensis. Дослідження 2023 року, проведені в Південній Африці, виявили досить добре збережені рештки роду, які відносять до окремого виду — I. africana. Ізольована ліва верхня щелепа дозволяє припустити, що Inostrancevia також мешкала в Танзанії в ранньому лопінгу. Перші рештки були відкриті російським палеонтологом В. П. Амалицьким в 1898 та описані в 1922 році. Назву роду дано на честь російського палеонтолога А. Іностранцева, який описав таксон.
Іностранцевія — найбільший з відомих горгонопсів, найбільші викопні екземпляри якого сягають приблизно від 3 м до 3,5 м завдовжки. Тварина характеризується міцним скелетом, широким черепом і дуже розвиненим зубним рядом, з великими іклами, що могли сягати 15 см завдовжки й, ймовірно, використовувалися для здирання шкіри зі здобичі. Як і більшість інших горгонопсів, Inostrancevia мала особливо великий кут розкриття щелепи, що дозволяло наносити смертельні укуси.
Рід спочатку класифікувався як близький до африканських таксонів, таких як Gorgonops або Rubidgeinae, але філогенетичні аналізи, опубліковані 2018 року, розглядають його приналежним до групи похідних російських горгонопсів, разом з іншими родами, як Suchogorgon, Sauroctonus і Pravoslavlevia. Доісторичні російські та південноафриканські фауни, де зустрічалася Inostrancevia, були річковими екосистемами з численними іншими тетраподами, де вона, ймовірно, була найвищим хижаком.
Іностранцевія — горгонопс з досить міцною морфологією, іспанський палеонтолог Маурісіо Антон описує їх як «збільшену версію» Lycaenops. Горгонопси мали міцний скелет, але довгі, як для терапсидів, кінцівки, дещо схожі на собачі, хоча і з вивернутими назовні ліктями[3]. Невідомо, чи були нессавцеві терапсиди, такі як горгонопси, вкриті волоссям чи ні[4].
Зразки PIN 2005/1578 і PIN 1758, що належали виду I. alexandri, є одними з найбільших і найповніших скам'янілостей горгонопсів, виявлених на сьогодні. Обидва екземпляри мають довжину близько 3 м[3], причому тільки черепи сягають понад 50 см завдовжки[1]. Однак I. latifrons, хоч і відомий за більш фрагментарними зразками, за оцінками, мав ще більші розміри: довжина його черепа становила 60 см — це вказує на те, що він мав би сягати 3,5 м і важити 300 кг[5]. Розміри I. uralensis невідомі через дуже неповні рештки, але, схоже, він був менший за I. latifrons[6].
- ↑ а б Kukhtinov, D. A.; Lozovsky, V. R.; Afonin, S. A.; Voronkova, E. A. (2008). Non-marine ostracods of the Permian-Triassic transition from sections of the East European platform. Bollettino della Società Geologica Italiana. 127 (3): 717—726.
- ↑ Kammerer, Christian F.; Viglietti, Pia A.; Butler, Elize; Botha, Jennifer (2022). Rapid turnover of top predators in African terrestrial faunas around the Permian-Triassic mass extinction. Current Biology. 33 (11): 2283—2290. doi:10.1016/j.cub.2023.04.007. PMID 37220743. S2CID 258835757.
- ↑ а б Antón, Mauricio (2013). Sabertooth. Bloomington, Indiana: Indiana University Press. ISBN 978-0-253-01042-1. OCLC 857070029.
- ↑ Benoit, J.; Manger, P. R.; Rubidge, B. S. (9 травня 2016). Palaeoneurological clues to the evolution of defining mammalian soft tissue traits. Scientific Reports (англ.). Т. 6, № 1. doi:10.1038/srep25604. ISSN 2045-2322. PMC 4860582. PMID 27157809. Процитовано 23 червня 2024.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ Prothero, Donald R.; Tamura, Nobumichi (24 січня 2022). Vertebrate Evolution: From Origins to Dinosaurs and Beyond (англ.) (вид. перше). Boca Raton: CRC Press. doi:10.1201/9781003128205-4. ISBN 978-1-003-12820-5.
- ↑ Benton, Michael J.; Shishkin, Mikhail A.; Unwin, David M.; Kurochkin, Evgenii N. (2000). The age of dinosaurs in Russia and Mongolia. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-55476-3.
 | Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |